Городовенко Нестор Феофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Городовенко Нестор Феофанович
Зображення
Фото 1936-го року
Основна інформація
Дата народження 21 листопада 1885(1885-11-21)
Місце народження Венслави
Дата смерті 21 серпня 1964(1964-08-21) (78 років)
Місце смерті Монреаль
Роки активності 1918-1963
Країна Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the Ukranian State.svg УНР УРСРКанада Канада
Професія диригент
Освіта вища
Колективи Капела «Думка» (1919—1937)
Хор «Україна» (1944—1963)
Нагороди
Заслужений артист України
Звання
Погруддя Нестора Городовенка на «Алеї Героїв Лохвиччини», Лохвиця

Не́стор Феофа́нович Городове́нко (9 (21) листопада 1885(18851121) — 21 серпня 1964) — український хоровий диригент, художній керівник капели «Думка», заслужений артист УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Нестор Феофанович народився у Венславах на Полтавщині (нині Лохвицького району Полтавської області).

1907 року закінчив Глухівський педагогічний інститут, працював у навчальних закладах міста Лохвиці, Переяслава, с. Ольгополя (тепер Вінницька область), де викладав співи й керував хорами.

Починаючи від 1917 року Нестор Городовенко — в Києві: спершу викладач 2-ї української гімназії, керівник хорів університету і Всеукраїнської вчительської спілки, у 191937 роках — художній керівник і головний диригент капели «Думка», у 193742 роках — диригент Українського ансамблю пісні і танцю.

Улітку 1920 року з Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України, давши 31 концерт.

Творчу діяльність Н. Городовенко поєднував з педагогічною — викладав у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (від 1930 року), керував його диригентським відділенням.

Під час німецької окупації УРСР був диригентом Української народної хорової капели в Києві (1942—1943 рр.), керівником хору ім. М. Леонтовича Інституту народної творчості у Львові (1943—1944 рр.). Можливо, саме у Львові він познайомився з Григорієм Китастим та Іваном Багряним, з якими його об'єднували дружні стосунки.

У 1944 р. виїхав до Німеччини, де 1945 р. організував хор «Україна». З 1949 р. постійно жив у Канаді (м. Монреаль), де керував хором «Україна».

Джерела і посилання[ред. | ред. код]