Городок (Гайсинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Городок
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Дашівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05040050040022295
Основні дані
Засноване 1612
Населення 1076 (01.01.2018)[1]
Площа 3,85 км²
Поштовий індекс 22753
Телефонний код +380 4345
Географічні дані
Географічні координати 48°57′24″ пн. ш. 29°31′27″ сх. д. / 48.95667° пн. ш. 29.52417° сх. д. / 48.95667; 29.52417Координати: 48°57′24″ пн. ш. 29°31′27″ сх. д. / 48.95667° пн. ш. 29.52417° сх. д. / 48.95667; 29.52417
Середня висота
над рівнем моря
200 м
Місцева влада
Адреса ради 22740, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Дашів, вул. Горького, буд. 9
Карта
Городок. Карта розташування: Україна
Городок
Городок
Городок. Карта розташування: Вінницька область
Городок
Городок
Мапа
Мапа

CMNS: Городок у Вікісховищі

Городо́к — село в Україні, у Дашівській селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Сорока (притока Собу) за 32 км на південний схід від міста Іллінці. Населення становить 1 076 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).

Історія[ред. | ред. код]

За легендою Городок був не селом, а «городом» (місце із замком). Село було засновано у 16121625 роках і входило тоді до Гранівської волості. Населення було понад 2000, з них 1863 особи — православні, а решта римо-католики (поляки) та євреї. Православні жителі займались землеробством, деякі ткацтвом. Спочатку село мало назву Грудекпол. польської — маленьке містечко). Заснував його шляхтич з роду Сенявських гербу Леліва, який був власником Гранівської волості.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Дашівської міської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[3].

Околиці[ред. | ред. код]

Озера[ред. | ред. код]

Перебийніське озеро. Його назва пов'язана з історичними подіями визвольної війни українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького. Максим Кривоніс (якого величали Перебийніс) вирушив із своїм полком на Поділля, на початку червня його передові загони переслідували польські війська Яреми Вишневського. Вони вели великий бій зі шляхтичами і одержали перемогу. На місці цього бою було озеро, яке пізніше одержало назву Перебийніське, воно досі має червоне забарвлення (кажуть, від крові поранених вояків). У леваді є Довбушеве озеро. Назва його походить від прізвиська селянина Довбуша, який тримав в цьому місці свою землю. Подібна назва і в озера Сакове — селянин по прізвищу Сак. Самого Сака пам'ятають, як великого дивака, він літом і зимою ходив босий. Галайдове озеро — від прізвиська Галайда. У лісі ще й досі існує Відьмове озеро. Старі перекази свідчать, що це було велике озеро із дуже грузьким дном і трясовиною. Страх перед цим озером породив легенду про існування там відьми, яка ніби заманює туди людей і топить їх. І досі майже в центрі села є став Гуравляний. Назва пішла від того, що на цьому місці дійсно стояла гуральня, а вода із цього ставка використовувалась для його потреб.

Вулиці та урочища[ред. | ред. код]

Вулиця Щорса (нині вул. Молодіжна), яку місцеві звуть Осадьбою — ця назва пішла від того, що там була розташована панська усадьба, а на місці Оґруду був панський сад. Урочище Сорокодуби знаходиться на вигоні від села. Раніше в цьому місці серед панських ланів залишалась невелика ділянка, на якій росли величезні дуби. Це залишок того масиву, який в давні часи покривав правий берег річки Сорока. Зараз це звичайна місцевість, яку перетинає кілька ярів. Та згадкою про колишніх лісових велетнів залишилась назва Сорокодуби, хоча їх там було набагато більше, ніж 40. Урочище Озера — в цій місцині було багато озер. Тепер вони вже повисихали. Сьогодні одна з вулиць, що виходить до цієї місцевості названа Озірна.

Цікавим є те, що структура побудови самого села дуже схожа на козацьке поселення: в центрі села знаходиться церква (Свято-Покровський храм Божої Матері), а біля неї будівлі селян. Вже сьогодні неодноразово, навесні, знаходили предмети козацької доби: глечики, меч, предмети побутового характеру.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про схвалення у новій редакції проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області (PDF).
  2. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Городо́к // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.264