Городок (Луцький район)
село Городок | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Волинська область |
Район | Луцький район |
Тер. громада | Луцька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07080170100056581 ![]() |
Основні дані | |
Населення | 214 |
Поштовий індекс | 45649 |
Телефонний код | +380 332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°41′55″ пн. ш. 25°7′18″ сх. д. / 50.69861° пн. ш. 25.12167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
210 м |
Водойми | р. Чорногузка |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623; староста - вул. Центральна, 4, с. Одеради, Луцький р-н, Волинська обл., 45642 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Городо́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Луцької міської громади. Населення становить 214 осіб.
На південь від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.
До 1946 року село Юзефін Сенкевичівського району Волинської області. У 1946 році Указом ПВР УРСР від 7 червня 1946 року село Юзефін перейменували у Йосипівку[1].
В 1991 році Йосипівку було перейменовано у село Городок[2].
До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Одерадівській сільській раді Луцького району Волинської області[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 120 чоловіків та 140 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]
- В південно-східній частині села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки знаходилось поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яке в 30-х рр. ХХ ст. досліджував Я. Фітцке. Пам'ятка зруйнована земляними роботами при спорудженні котлованів ставів.
- В урочищі «Лисоха», на невеликому підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки — двошарове поселення городоцько-здовбицької культури і давньоруського періоду. Досліджувалося розкопками Я. Фітцке у 1936 році та розвідками І. Свєшнікова і М. Пелещишина у 1959 році. Під час розкопок виявлено три напівземлянки овальної форми діаметром 1,9-3,2 м і глибиною 0,32-1,4 м, де знайдені шматки печини, уламки ліпного посуду, кістки тварин і поодинокі вироби з кременю доби бронзи, а також уламки гончарних горщиків ХІ—ХІІІ ст.
- За 2 км на південний схід від села, в урочищі «Острів», на овальному в плані останці лівого берега р. Чорногузки розмірами 80×400 м і висотою до 3 м — багатошарове поселення стжижовської культури доби бронзи, лужицької культури, лежницької групи ранньозалізної доби, зубрицької та вельбарської культур, а також могильник ульвівецького типу. Пам'ятки досліджувалися Д. Козаком — керівником спільної експедиції Інституту археології НАН України та Волинського державного університету у 1990–1992 роках. Досліджено площу 3900 м².
- На західному краї мису, в урочищі «Пасовище» — багатошарове поселення давньофракійської, поморсько-кльошової, зубрицької, вельбарської культур, могильник висоцької культури, а також селище давньоруського періоду ХІ—ХІІІ ст.
- На захід від села, на гряді другої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки висотою близько 50 м над рівнем заплави, знаходився курган давньоруського часу, у якому знаходилось тілопокладання в труні із супроводжуючим інвентарем — срібними скроневим кільцем і перстенями.
- За 1,5 км на південний захід від села, на захід від Окольного граду давньоруського Коршівського городища, на овальному у плані підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 150—180х300 м і висотою 3-4 м — селище Х-ХІ ст. З території орного поля зібрані уламки гончарного посуду, серед якого за кількістю переважають екземпляри з білої глини.
- За 0,5 км на південний захід від села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 200×500 м і висотою 3-4 м над рівнем заплави — багатошарове поселення волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею близько 3 га. Останець орієнтований із заходу на схід. Найбільша концентрація матеріалу зафіксована в західній (дещо вищій) і центральній його частинах.
- За 0,5 км на південь від села, в урочищі «Пенцаківська Хата» або «Циганська Кузня» — двошарове поселення тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. Воно розміщене в східній частині останця лівого берега р. Чорногузки висотою 4-5 м над рівнем заплави. Речові матеріали зібрані з території людських городів на площі до 2 га.
- За 1 км на південний захід від села, в урочищі «Кемпа», на згаданому вище останці — селище давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею до 2 га.
- В південно-східній частині села, у районі вулиці Набережна — селище давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на лагідному південному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою 3-4 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрані з території присадибних ділянок.
- За 0,5 км на схід від села, на південному і південно-східному схилах мису першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою до 14 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської і вельбарської культур площею до 2 га.
- За 1,5 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, за 0,3 км на північ від урочища «Острівки» — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культури і давньоруського часу.
- За 1 км на південний захід від села, на видовженому мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка — поселення вельбарської культури.
- За 1,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замчисько», на мисі лівого берега р. Чорногузка — багатошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, стжижовської, тшинецько-комарівської, лежницької групи ранньозалізної доби, ранньослов'янського і давньоруського часу.
- За 1 км на південний схід від села, на території колишнього маєтку польського письменника Юзефа Крашевського — стоянка пізнього палеоліту. Перебудовуючи маєток, Крашевський натрапляв на знахідки кісток людей і мамонтів. У листі до батька 1844 року з Городка він писав: «Маю вже тих великих передпотопних кісток значну кількість. Є зламаний бивень на лікоть…, а сьогодні добули величезну щелепу. Де копнеш землю, то або мамонт, або людина… Копали склеп на 2 ½ ліктя, добули мамонта, а трохи далі лежав якийсь небіжчик»
- Юзеф Ігнацій Крашевський — польський поет, художник та етнограф.[7] У 1840 році купив Городок, але у 1848 році продав. У романі «Хата за селом» описав село Городок та навколишні села.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 07.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування сільських рад і населених пунктів Волинської області».
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про відновлення селу Йосипівка Луцького району Волинської області колишнього найменування Городок” від 03.06.1991 № 1129-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. с. Вип.№27. - Ст.322.
- ↑ Одерадівська сільська рада Волинська область, Луцький район. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Драматична доля унікальної літературно-мистецької колекції графа Урбановського. polissya.net. Процитовано 4 серпня 2022.
- Козак Д. Н., Оприск В. Т., Шкоропад В. В. Пам'ятки давньої історії Волині в селі Городок. — К.: Наукова думка,1999. — 128 с.
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 203—206.
- Козак Д. Н. Дослідження в Городку на Волині у 1991 році [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Козак Д. Н. Готські скарби Волині початку раннього середньовіччя [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Городок [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.]
![]() |
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |