Горонда
| село Горонда | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Мукачівський район | ||
| Тер. громада | Горондівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21040070010034667 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1550 | ||
| Населення | 4500 | ||
| Площа | 4,31 км² | ||
| Густота населення | 928,07 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 89656 | ||
| Телефонний код | +380 3131 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°22′43″ пн. ш. 22°34′05″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
109 м | ||
| Водойми | канал "Серне" | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | с. Горонда, вул. Духновича, 64 | ||
| Карта | |||
  Горонда | |||
 Горонда | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Горонда́, або Ґоронда[1] — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі, розташовується за 16 км від районного центру. Центр Горондівської громади.
У селі є середня школа, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека, дільнична лікарня, аптека, 2 церкви, стадіон, дитячий садок, торговий комплекс, магазини, ресторан, відділення зв'язку, функціонує залізнична станція, до районного центру курсують 3 автобуси. Сільську раду, протягом 19 років очолює сільський голова Туряниця І.І., який був ініціатором створення Горондівської ОТГ в складі сіл Горонда, Страбичово, Жнятино. Завдячуючи голові сільської ради Туряниця І.І. Горондівська ТГ, одна з кращих в Закарпатській області.
На території села були знайдені бронзові знаряддя праці епохи пізньої бронзи — раннього заліза (XI—X ст. до н. е.).
Перша згадка про Горонду в історичних документах припадає на 1550 рік.[2]
У 1914 році в селі діяв пункт вишколу УСС. У березні — квітні 1919 року в селі встановлена угорська радянська влада.
Після вигнання нацистських окупантів (26 жовтня 1944 року) 40 жителів добровільно вступили до лав Червоної Армії, 9 — до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу. 8 з них за бойові подвиги нагороджені орденами і медалями СРСР, 12 — загинули. В Горонді встановлено обеліск на честь односельців, які загинули у боротьбі з нацизмом.[2] У 1991 році Горонда ввійшла до складу незалежної Української держави.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4010 осіб, з яких 1957 чоловіків та 2053 жінки.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3957 осіб.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,95 % |
| російська | 0,70 % |
| угорська | 0,30 % |
| молдовська | 0,03 % |
Церква Різдва пр. Богородиці. 1894.
Про священика в селі згадують у 1672 р. Вперше про церкву йдеться в 1682 р. Згадка про дерев'яну церкву, збудовану в 1769 р. на старому місці, належить до 1775 року. Ця церква стояла аж до будівництва теперішньої мурованої церкви, яку почали будувати 1894 року за священика Ігнатія Уйгелія і спочатку присвятили св. Михайлу.
Щоб зібрати гроші на церкву, село вирубало і продало ліс. Крім того, грошовий внесок зробила кожна сім'я. Спорудження тривало близько 15 років. У 1893 р. йдеться про напівзбудовану церкву, на добудову якої губернатор Березького комітату Шандор Лоньої виділив 5000 форинтів, які окружний начальник Пінтер вручив пароху І. Уйгелію та кураторам.
Іконостас зробили в 1899 р., а престол взяли зі старої церкви. Посвятили церкву св. Михайлу. Останнє малювання інтер'єру здійснив Соколович за куратора Івана Русинка. В 1997 р. різьбяр із Приборжавського Михайло Росада виготовив новий престол.
У 1998 р. зробили ремонт. До західного та південного входів прибудували пишні портики.
Мурована церква належала від початку 1920-х років православним, що почали переважати в селі, але в 1926 р. була повернута разом з фарою греко-католицькій єпархії, як її майно. (Після цього православна община за три дні вибудувала церкву розмірами 24: 8 м, яку, очевидно, розібрали з приходом радянської влади.)
- бронзові знаряддя праці епохи пізньої бронзи — раннього заліза (XI—X ст. до н. е.).
- храм Різдва пр. Богородиці. 1894.
- ↑ Український правопис: редакція 2019 року (PDF). Українська національна комісія з питань правопису. 2019. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
- ↑ а б Закарпаттячко. Закарпаттячко — с. Горонда. zakarpattyachko.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Погода в селі [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |