Перейти до вмісту

Горохолина

Координати: 48°45′47″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 24.57833° сх. д. / 48.76306; 24.57833
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Горохолина
Церква Святого Архангела Михаїла
Церква Святого Архангела Михаїла
Церква Святого Архангела Михаїла
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040030050036140 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Перша згадка 1404 (622 роки)[⇨]
Населення ▼ 1917 (01.01.2025)
Площа 20 км²
Густота населення 120,7 осіб/км²
Поштовий індекс 77760
Телефонний код +380 3471
День села 23 вересня
Географічні дані
Географічні координати 48°45′47″ пн. ш. 24°34′42″ сх. д. / 48.76306° пн. ш. 24.57833° сх. д. / 48.76306; 24.57833
Середня висота
над рівнем моря 		348[1] м
Водойми р. Горохолина
Місцева влада
Адреса ради 77760, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Горохолина, вул. Українська, 313а
Вебсторінка Богородчанська селищна рада
Староста Гедзик Надія Петрівна[2]
Карта
Горохолина. Карта розташування: Україна
Горохолина
Горохолина
Горохолина. Карта розташування: Івано-Франківська область
Горохолина
Горохолина
Мапа
Мапа

CMNS: Горохолина у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Не плутати з Горохолиною — річкою яка протікає селом.

Горохо́лина — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. Населення становить 1917 осіб[3].

Географічні відомості

[ред. | ред. код]

Усім селом протікає річка Горохолина. Поблизу села височіє гора Горохолинська.

Село розташоване на висоті 348 метрів над рівнем моря.

Історія

[ред. | ред. код]
Горохолина на мапі 1779—1783 рр. Фрідріха фон Міґа (пол. Horocholina).

Перша згадка про село датується 1404 роком[3][4].

На південній окраїні Горохолини у 1980-х роках виявлено давньоруське городище «Горохолино I» (ХІІ–ХІІІ ст.)[5][6]. Це свідчить, що в перших століттях нашої ери тут жили слов'янські племена білих хорватів[3].

У 1648—1654 роках жителі села перебували у загонах Семена Височана[7].

Під час Другої світової війни у селі спалено 60 житлових будинків[7].

Походження назви

[ред. | ред. код]

Назва виникла в результаті трансонімізації однозвучного гідроніма найменування річки Горохолина, на берегах якої розкинулося село. В основі гідроніма лежить, очевидно, діалектичний апелятив горохолина, гороховина, горохлина — «бадилля гороху», «солома гороху, rороховиння», що генетично споріднене з праслов'янської *gorxъ < *gorsъ,(лит.) garšas «яглиця». Назва річки вказує на те, що вона протікає територією, на якій колись проростав горох. В. О. Яцій виводить цей гідронім від особової назви *Г(Х)орохола + посесивний суфікс -ин(а), що сумнівно, зважаючи на відсутність фіксацій такого антропоніма[8][9][4].

Діяльність УПА

[ред. | ред. код]

За даними облуправління МГБ, у 1949 році в Богородчанському районі підпілля ОУН було найактивнішим у селах Горохолина, Грабовець і Хмелівка[10].

12 лютого 1946 року курінь УПА «Смертоносці» зі складу ТВ-22 «Чорний ліс» зіткнувся з НКВС на дорозі Горохолина-Грабовець. У результаті було вбито 7 бійців НКВС та ще 8 поранено[11].

Німецька громада

[ред. | ред. код]

У Горохолині проживала значна німецька громада[12][⇨].

До Другої світової війни у Горохолині громада мала свою школу, два храми та налічувала 250 людей. Коли німецькі сім'ї депортували із краю до Німеччини, громада перестала існувати[13].

Населення

[ред. | ред. код]

У «Словнику географії Королівства Польського» (1882) зазначено, що у селі проживало 2709 осіб, з них 120 римо-католиків та 2476 греко-католицьких парафіян[14].

За даними 1939 року, населення села становило 4250 осіб, серед яких: 3830 українців, 10 поляків, 100 латинників, 60 євреїв та 250 німців[15].

За даними «Історії міст і сіл УРСР» (1962), населення села становило 2298 осіб[7].

У 2024 населення села становило 1956 осіб[16].

Мова

[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року[17]
Мова Кількість Відсоток
українська 2403 99.67 %
російська 11 0.33 %
Усього 2411 100 %

Народились

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Стела при в'їзді у село
    Стела при в'їзді у село
  • Церква Воскресіння Христового
    Церква Воскресіння Христового
  • Братська могила вояків УПА
    Братська могила вояків УПА
  • Символічна могила воякам УСС
    Символічна могила воякам УСС
  • Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни
    Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни
  • Пам'ятний знак на згадку про депортацію 65 німецьких родин
    Пам'ятний знак на згадку про депортацію 65 німецьких родин
  • Руїни старої церкви
    Руїни старої церкви
  • Гора Горохолинська, яка височіє поблизу села
    Гора Горохолинська, яка височіє поблизу села
  • Сільська вулиця в зруйнованому селі під час Першої світової війни (1915).
    Сільська вулиця в зруйнованому селі під час Першої світової війни (1915).
  • Битва під Горохолиною. Улани Вавсовича (26 жовтня 1914).
    Битва під Горохолиною. Улани Вавсовича (26 жовтня 1914).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ weather.in.ua
  2. ↑ Богородчанська селищна рада: склад виконавчого комітету. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  3. ↑ а б в Богородчанська селищна рада: про громаду. bogo-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  4. ↑ а б Бучко Д. (1990). Походження назв населених пунктів Покуття (PDF). Львів: «Світ». с. 65. Процитовано 30 серпня 2025.
  5. ↑ Археологія та стародавня історія Богородчанського району. www.zamky.com.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  6. ↑ mcsc.gov.ua
  7. ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим. 1962. Процитовано 30 серпня 2025.
  8. ↑ Габорак М. М. (2014). Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 82. Процитовано 30 серпня 2025.
  9. ↑ Габорак М. М. (2013). Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій: етимологічний словник‑довідник (PDF). Івано‑Франківськ: Місто НВ. с. 178. Процитовано 30 серпня 2025.
  10. ↑ Реабілітовано історією: Івано-Франківська область (PDF) (вид. Книга перша). Івано-Франківськ: Місто НВ. 2004. с. 42.
  11. ↑ ЦДАГО України, ф.1, оп.2З, спр.2960, арк.79-88
  12. ↑ І. Василик (17 лютого 2020). Богородчанщина міжвоєнна: нове життя старих світлин Генрика Поддембського: фоторепортаж. pravda.if.ua. Процитовано 30 серпня 2025.
  13. ↑ Акція художника Юрія Боринця з Калуша зібрала гостей у храмі німецьких колоністів в Горохолині. vikna.if.ua. 2023-08-4. Процитовано 30 серпня 2025.
  14. ↑ Horocholina, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 131. (пол.)
  15. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 84. — ISBN 3-447-02376-7.
  16. ↑ (АРХІВ) Богородчанська селищна рада: про громаду. bogo-rada.gov.ua (web.archive.org). Процитовано 30 серпня 2025.
  17. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Горохолина: прикарпатське село на Богородчанщині: іст. нариси, спогади, публіц. / І. Аліман, М. Возняк, В. Бабій та ін. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2004 — 59 с.
  • Богородчанський край: З минулого в сучасність — Івано-Франківськ: Любов Сливка, Роман Сливка та Йосип Гілецький, 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горохолина&oldid=46483128