Горохолина
| село Горохолина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Богородчанський район |
| Рада/громада | Горохолинська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2620481201 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1404 рік |
| Населення | 2 414 чоловік (2001) |
| Площа | 36 км² |
| Густота населення | 120,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77760 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′56″ пн. ш. 24°34′57″ сх. д. / 48.76556° пн. ш. 24.58250° сх. д.Координати: 48°45′56″ пн. ш. 24°34′57″ сх. д. / 48.76556° пн. ш. 24.58250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
348 м[1] |
| Водойми | р. Горохолина
р. Луковець |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Надвірна |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Горохолина, вул. Українська, 313а |
| Сільський голова | Нечай Христина |
| Карта | |
  Горохолина | |
 Горохолина | |
| Мапа | |
Горохо́лина (Горохолино) — село в Україні, в Богородчанському районі Івано-Франківської області.
Зміст
Розташування[ред. | ред. код]
Село Горохолина розташоване за 5 км від районного центру, за 18 км від залізничної станції Надвірна та за 5 км від автодороги Івано-Франківськ—Надвірна. Населення — 2414 чоловік (2001).
Назва[ред. | ред. код]
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Горохолина Ліс перейменовано на Горохолина, через що в районі з’явилось два села Горохолина і дві сільради з однаковою назвою. Тому 30 липня 1946 р. Богородчанський райвиконком прийняв рішення № 140/23 іменувати сільраду першого села Горохолина Горохолинською №1, а сільраду колишнього села Горохолина Ліс — Горохолинською №2.
Історія[ред. | ред. код]
На території села люди жили ще за часів Київської Русі. Рештки городища (Горохолино І) давньокиївського періоду поблизу села Горохолина показують, що в перших століттях нашої ери на берегах Золотої Бистриці жили слов′янські племена білих хорватів.
В 1918 році село входить до складу Західноукраїнської Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками.
Національні меншини[ред. | ред. код]
В Горохолині проживала найбільша німецька громада краю. До цього села в 1803 р. у статусі колоністів переїхали 11 німецьких сімей (49 осіб) із Рейн-Пфальцу (Регенсбурга). До них приєдналися і переселенці з Ландестроя та Угарсталя. Вони мирно вписалися в життя громади і стали її повноправними учасниками. У 1914 р. було вже 45 німецьких сімей (260 осіб). Упродовж понад 100 років відбувався двосторонній обмін етнокультурними елементами між німецькими поселенцями та місцевими українськими селянами. Німецькі чоловіки були вправними ремісниками, і навчали цьому селян. Також німецька громада мала свою школу та два храми. З початком другої світової війни 65 німецьких сімей із Горохолини було переселено до Німеччини. Станом на 01.01.1939 в селі проживало 4250 мешканців, з них 3830 українців-грекокатоликів, 100 українців-латинників, 10 поляків, 60 євреїв і 250 німців[2].
Сьогодні про це поселення німців нагадують кірха (костел), збудована в 1932 році, німецький цвинтар та пам’ятний знак на згадку про депортацію німецьких родин 1939-1940 років, побудований на кошти німецьких земляків у 1994 році. Традиційними стали поїздки громадян з Німеччини до Прикарпаття. Колишній поселенець села та педагог за фахом, Рудольф Штайнінґер, написав книгу "Горохолина. Історія та розповіді про німців українців, поляків та євреїв мого рідного села". З ініціативи німецьких поселенців започатковане стажування українських студентів, учнів, викладачів у навчальних закладах Німеччини, заснований фонд "Рудольф Штайнінгер — Горохолина" з метою підтримки обдарованих учнів та студентів Горохолини.
Друга світова війна та УРСР[ред. | ред. код]
1936 року в селі існувало молодіжне товариство «Каменярі», що перебувало під впливом КПЗУ. Воно налічувало понад 150 членів.
У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село захоплено СРСР.
В 1943 році в околицях с.Горохолино, поруч із загонами УПА пройшов партизанський загін Сидора Ковпака.
Під час німецької окупації у Горохолиній було спалено одну із частин села. 28 липня 1944 року тривали бої між угорсько-німецькими та радянськими військами. Воякам, що загинули при відвоюванні села, споруджено обеліск.
На старому цвинтарі знаходиться братська могила воїнів УПА, які загинули в 1945-1950 роках.
Станом на 1971 рік в селі мешкало 2 298 осіб. Тут були розташовані центральні садиби двох колгоспів — «Дружба» та імені Богдана Хмельницького. Вони вирощували зернові культури, картоплю, льон. В селі діяли середня та восьмирічна школи, три клуби, дві бібліотеки, чотири магазини, а також фельдшерсько-акушерський пункт.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
З 24 серпня 1991 року село знаходиться у складі незалежної України.
Особистості[ред. | ред. код]
- Михайло (Михаїл) Микицей (ісп. Miguel Mykycej) — єпископ-емерит Буенос-Айреської єпархії Покрова Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви.
- Семенишин Григорій (1973-2016, позивний «Семен») — начальник штабу окремої тактичної групи імені Генерала Воловика батальйону спецпризначення «Захід-3» (Івано-Франківщина) Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», загинув 18 січня 2016 у районі аеропорту Донецька при обороні від російських окупантів[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 83.
- ↑ Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2016)
Джерела[ред. | ред. код]
- Horocholina, wś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.).— S. 131. (пол.)
- Богородчанський край: З минулого в сучасність - Івано-Франківськ : Любов Сливка, Роман Сливка та Йосип Гілецький, 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
