Горошкіна Олена Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горошкіна Олена Миколаївна
Народилася 2 листопада 1966(1966-11-02) (57 років)
Кримське, Слов'яносербський район, Луганська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність мовознавиця
Alma mater Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор педагогічних наук[d]
Нагороди
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» Нагрудний знак «Василь Сухомлинський»

Оле́на Микола́ївна Горо́́шкіна (нар. 2 листопада 1966, с. Кримське Слов’яносербського району Луганської області)[1] – український мовознавець, педагог, доктор педагогічних наук (2006), професор, Відмінник освіти України, нагороджена знаком «Василь Сухомлинський».

Життєпис[ред. | ред. код]

1987 - закінчила філологічний факультет Ворошиловградського державного педагогічного інституту за фахом — учитель української мови і літератури.

1988 - працювала в Луганському національному університеті — асистент, старший викладач, доцент, професор.

1997 — кандидат педагогічних наук, захист відбувся в Інституті педагогіки АПН України, 2000 — доцент кафедри української мови.

2005 року — доктор педагогічних наук, дисертація на тему «Методика навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах ІІІ-го ступеня природничо-математичного профілю», захист в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, спеціальність «Теорія і методика навчання української мови».

2005 – вчений секретар наукових досліджень у галузі лінгводидактики[1]

2007 - завідувач кафедри української мови Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Із 2014 року — професор кафедри української мови Київського університету імені Бориса Грініченка.

У науково-творчому доробку понад 150 науково-методичних праць, що стосуються проблем культури мовлення, лінгводидактики та риторики.

Є співавтором[ред. | ред. код]

  • концепцій когнітивної і комунікативної методики навчання української мови,
  • концепції профільного навчання української мови,
  • програми для старших класів рівня «Стандарт»,
  • підручників «Українська мова» для 6 — 9 класів шкіл з російською мовою навчання, 10 та 11 класу рівня «Стандарт».
  • 2002 — «Роль соціальних чинників у навчанні української мови», «Дивослово»,
  • 2003 — «Культурологічний підхід до навчання української мови в школах природничо-математичного профілю», «Наука і освіта»,
  • 2004 — «Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю: монографія», Луганськ, «Альма-матер»,
  • 2005 — «Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах» — в співавторстві з С. О. Караманом та іншими,
  • 2006 — «Концептуальні засади комунікативної методики навчання української мови» — разом з Марією Пентилюк та Аллою Нікітіною,
  • 2006 — «Концепція навчання української мови в системі профільної освіти (проект)» — в тому ж складі,
  • 2007 — «Українська мова: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання» — разом з А. В. Нікітіною та Л. О. Поповою,
  • 2010 — «Українська мова: підручник для 10 класу загальноосвітнього навчального закладу з навчанням українською мовою: рівень стандарту» — з М. І. Пентилюк та Л. О. Поповою,
  • 2011 — «Українська мова: підручник для 11 класу загальноосвітнього навчального закладу з навчанням українською мовою: рівень стандарт» — разом з М. І. Пентилюк та Л. О. Поповою,
  • 2011 — «Практикум з методики навчання української мови в загальноосвітніх закладах: модульний курс: посібник для студентів педагогічних університетів та інститутів» — спільно з М. І. Пентилюк та З. П. Бакум.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 21 березня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]