Горчинський Анатолій Аркадійович

Анатолій Горчинський
Народився	22 липня 1924(1924-07-22) Фастів, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	6 січня 2007(2007-01-06) (82 роки) Тернопіль, Україна
Поховання	Міське кладовище біля с. Підгороднього
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	співак
Відомий завдяки	режисер, автор та виконавець пісень
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Горчинський Анатолій Аркадійович (22 липня 1924 (за паспортом, насправді — 22 червня 1923)— 6 січня 2007, Тернопіль) — український композитор, співак (баритон), режисер. Автор і виконавець багатьох популярних пісень, в тому числі «Росте черешня в мами на городі», «Приїжджайте частіше додому», «Троянди на пероні», «Здравствуй, чужая милая», «3ачекайте, літа», «Вальс», «Червона троянда», «Україно, нене моя» та інші.

Життєпис

Анатолій Горчинський народився 22 липня 1924 року у Фастові, Київська округа.

Закінчив музичне училище в Києві, а в 1956 році — режисерський факультет Київського театрального інституту, навчався у знаменитого Мар'яна Крушельницького.

Працював режисером у Київському театрі оперети, у театрах Львова (1957-1968 р., зокрема, режисер-постановник Національного театру імені Марії Заньковецької (1956-65), головний режисер Театру юного глядача (тепер Перший український театр для дітей та юнацтва, 1965-68), Хмельницького (1968-1973 р.), Рівного (1973-1974 р.), Тернополя (1975—1992 р.).

У Тернопільському драматичному театрі імені Тараса Шевченка поставив 43 вистави — всі з власною музикою.

У творчому доробку Анатолія Горчинського понад 350 авторських пісень. Серед них «Росте черешня в мами на городі», «Поетова коханка», «Приїжджайте частіше додому», «Здравствуй, чужая милая», «Я не третий, я не лишний», «Червона троянда», «Троянди на пероні», що визнані шлягерами XX століття. Поставив 108 вистав.

У 1994 році Анатолію Горчинському присвоїли звання народного артиста України.

13 серпня 2004 — Указом Президента України N 885 нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня — За вагомий особистий внесок у розвиток українського музичного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність

6 січня 2007 року Анатолій Аркадійович відійшов у вічність. Назавжди залишиться у пам'яті як відомий композитор, режисер, виконавець пісень, народний артист України.

Поховали Анатолія Горчинського 8 січня на міському кладовищі біля с. Підгороднього.

22 липня 2007 року композиторові виповнилося б 83 роки. До своїх останніх днів, як розповіли його друзі, він мріяв про постановку ще однієї вистави. Завжди, коли був у театрі, говорив про це…

Останні його вистави: «Як наші діди парубкували» — В. Канівця, «Сім'я злочинця» — Джакометті, «Черниця і спокусник» — І. Тогобочного, «Чорноморці» — М. Лисенка, опера « за Дунаєм» — Гулака-Артемовського, «Сільва» — І. Кальмана.

Вшанування

• Присвоєно звання «Почесний громадянин м. Фастів»(1997)
• На Алеї зірок у Тернополі було відкрито зірку Анатолія Горчинського(2011)

Почесні звання та державні нагороди

• Народний артист України (22 червня 1994)
• Орден «За заслуги» III ступеня (13 серпня 2004)

Література

• Горчинська О. Горчинський Анатолій Аркадійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 405. — ISBN 966-528-197-6.
• Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
• Шот М. Тихий смуток душі / Микола Шот. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 189—192;
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.

Посилання

• Горчинський Анатолій Аркадійович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 510-511.
• Горчинський Анатолій Аркадійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Вірші-присвяти Анатолію Горчинському [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Горчинський, Анатолій Аркадійович[1]