Горянська ротонда
Горянська ротонда Св. Анни | |
---|---|
48°36′22.40″ пн. ш. 22°20′13.24″ сх. д. / 48.6062222° пн. ш. 22.3370111° сх. д. | |
Тип споруди | Rotundad |
Розташування | Україна, Ужгород, Музейний провулок, 1 |
Належність | католицька церква |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Покровитель | Анна |
Горянська ротонда у Вікісховищі |
Горя́нська рото́нда — одна з пам'яток архітектури національного значення (№ 190). Розташована на останньому пагорбі Карпат на околиці Ужгорода. Походження та вік ротонди невизначені до сьогодні.
Дослідження ротонди почалося ще на початку XX століття, коли схожі наукові роз'яснення щодо круглих церков охопили історичні школи Європи. До поля зору дослідників потрапила й церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно що першими дослідниками були угорські науковці. Після реставрації церкви, здійсненої у 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал, з якого зведено стіни ротонди. Схожість матеріалу побудови із матеріалом замкових романських стін привело їх до одного висновку: Горянська церква належить до Х-ХІ ст.
Дослідження ротонди почалося ще на початку XX століття, коли схожі наукові роз'яснення щодо круглих церков охопили історичні школи Європи. До поля зору дослідників потрапила й церква Св. Анни в Горянах. Саме в цей час Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, тому не дивно що першими дослідниками були угорські науковці. Після реставрації церкви, здійсненої у 1911 році, тодішні вчені змогли побачити матеріал, з якого зведено стіни ротонди. Схожість матеріалу побудови із матеріалом замкових романських стін привело їх до одного висновку: Горянська церква належить до Х-ХІ ст.
Однак з переходом краю до складу Чехословацької республіки, в якій історична школа стояла на висоті завдяки державній підтримці, дослідження ротонди набирають ще більших обертів.
У 1921 році виходить публікація дослідника М.Новаківського, де стверджується про візантійський вплив на архітектурний стиль церкви. Інший історик Ф.Заплетал відносить час побудови до XIV ст., а будівничим на думку дослідника міг бути подільський князь Корятович. Історик І.Крал відносив церкву Св. Анни до архітектурних споруд ІХ ст. Великоморавської держави. Відомий літератор В.Пачовський стверджував, що ротонда збудована в стилі храмів із Галичини, бо відомо, що фундаменти таких же ротонд віднайдені у Галичі, Володимирі і Холмі [джерело?]. Дослідник європейської культури В.Залозецький шукав порівняльний стиль круглих церков на Балканах, де є чимало романських ротонд ХІ-ХІІ ст. Інший відомий дослідник церковної архітектури В.Січинський після узагальнювальних досліджень приходить до висновку, що ротонда належить до Х ст. і була збудована слов'янськими будівничими під впливом візантійської архітектурної школи. Треба надати належне Січинському, він чи не вперше звернув увагу на будівельний матеріал і кладку древньої церкви.
Новий етап досліджень розпочався у радянський період. Одним з перших дослідників був Г.Логвин, який відніс час побудови ротонди до ХІІІ ст., і відзначив у своїй праці, що, мабуть, у її будівництві брали участь архітектори з Галичини. А ось відомий закарпатський історик П.Сова доводить нову думку про побудову круглої церкви у період ХІІ ст, монахами ордену Св. Павла. Наприкінці 60-х років угорські дослідники (В.Гервес-Молнар) особливо зацікавилися ротондами Панонії. Вони зробили узагальнювальні дослідження і дійшли до висновку, що Горянська ротонда має близьких «родичів» серед двох ротонд в угорських селах Кісомбор, Корчо. Однакові геометричні форми, будівельний матеріал все це навело на думку об'єднати ці три церкви в один архітектурний ряд і говорити про дату побудови ХІ ст.
Сьогодні Горянська церква Покрови пресвятої Богородиці (недавно була перейменована)[1] — це шестикутна будова, в товщу стін якої врізано шість навпівкруглих ніш із трьома вікнами, зверху на будові лежить полегшений тамбур із шістьма вікнами. Та чи не найпривабливішим є те, що внутрішні стіни розписані у ХІV ст. художниками в стилі італійської проторенесансної школи Джотто.
Поблизу Горянської ротонди, 26 вересня 2021 року відкрито мініскульптуру "Ротонда Св.Анни", що присвячена найстарішому чинному храмові Закарпаття. На постаменті з тутешнього андезиту встановлено бронзову скульптуру найстарішої частини ротонди, що розташована на розгорнутій книзі, Свята Анна, покровителька книг і книгодрукування, з літерами Альфа та Омеґа. Меценат Василь Гомонай, скульптор Роман Мурник та коваль Степан Руснак, ініціятива — о.Богдан Савула.
- Чабан М. Горянська церква-ротонда Святого Миколая [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 176. — ISBN 966-00-0405-2.
- Січинський В. Ротонди на Україні.- Київ: Київ-Друк, 1929.- 32 с.
- Диба Ю. Українські храми-ротонди Х-першої половини XIV століть. Львів, 2005.- 106 с.
- Горянська ротонда. Буклет. Ужгород, Карпати, 1967. [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Фоторепортаж
- Горянська ротонда – пам’ятка, унікальна на всю Європу
- http://www.zakonline.com.ua/…/152429-Horiansku-rotondu-poka…
- https://www.0312.ua/news/1607218 [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Купол Горянської ротонди відправили на реставрацію. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 25 червня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Парафія Покрова Пресвятої Богородиці. МГКЄ (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.