Гарячий Ключ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горячий Ключ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Гарячий Ключ
рос. Горячий Ключ
кабард. Псыфаб
Герб Гарячого Ключа Прапор Гарячого Ключа
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Код ЗКАТУ: 03 409
Код ЗКТМО: 03709000001
Основні дані
Час заснування 1864
Населення 28 774
Площа 18 км²
Поштові індекси 353290
Телефонний код +7 8615
Географічні координати: 44°37′51″ пн. ш. 39°07′48″ сх. д. / 44.63083333336077629° пн. ш. 39.13000000002777767° сх. д. / 44.63083333336077629; 39.13000000002777767Координати: 44°37′51″ пн. ш. 39°07′48″ сх. д. / 44.63083333336077629° пн. ш. 39.13000000002777767° сх. д. / 44.63083333336077629; 39.13000000002777767
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:



45
Влада
Вебсторінка psekups.ru
Міський голова Мазниченко Ольга Миколаївна
Мапа
Гарячий Ключ (Росія)
Гарячий Ключ
Гарячий Ключ

Гарячий Ключ (Краснодарський край)
Гарячий Ключ
Гарячий Ключ

Мапа


CMNS: Гарячий Ключ у Вікісховищі

Гаря́чий Ключ або Псифа́б (кабард. Псыфаб , тур. Psıfab) — місто крайового підпорядкування в Краснодарському краї Росії. Розташоване на північних схилах західної частини Головного Кавказького хребта на річці Псекупс. Гарячий Ключ — бальнеологічний курорт, один із найстаріших на Кавказі — з 1864.

Населення міста — 28,8 тис. (2008). Загальне населення муніципального утворення — 52,2 тис. (2004).

Географія[ред. | ред. код]

Територія муніципального утворення Гарячий Ключ складається з безпосередньо міської території, а також 7 сільських адміністративних округів (всього 31 населений пункт). Загальна площа — 1755,6 км²;. Понад 70 % території вкрите листяним лісом. У південній частині розташовано Гаряче-Ключевський державний заповідник.

Транспорт[ред. | ред. код]

  • Територією міста проходить автомобільна траса Краснодар — Джубга. Відстань до Краснодару — 45 км, до Джубги — 65 км)
  • Залізнична станція. Електропоїзди до Краснодару і Туапсе. Розклад електропоїздів складено так, що, роблячи пересадку в Гарячому Ключі, можна доїхати з Краснодара до Чорноморського узбережжя.

Клімат, курорт[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня: +1,8 С°, липня +20С°. Опадів близько 900 мм на рік.

Клімат у Гарячому Ключі
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,1 24,0 28,2 32,0 32,2 35,0 38,0 37,2 36,4 31,0 26,9 23,0 38,0
Середній максимум, °C 5,0 5,5 9,1 16,1 21,2 25,0 27,6 27,5 22,8 16,8 11,4 7,3 16,3
Середня температура, °C 1,8 2,1 5,2 11,6 16,6 20,5 23,1 22,9 18,1 12,4 7,9 4,2 12,2
Середній мінімум, °C −1,4 −1,2 1,3 7,2 12,1 16,0 18,7 18,3 13,5 8,1 4,5 1,1 8,2
Абсолютний мінімум, °C −29 −27,2 −24,6 −2,3 −1 4,0 9,8 7,0 1,9 −8 −23,4 −20,9 −29
Норма опадів, мм 92 76 69 63 69 81 64 71 63 64 90 102


На курорті Гарячий Ключ використовуються води кількох видів: термальні (до +60 С°) сульфідні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві — для ванн при захворюваннях органів руху опори, периферичної нервової системи, гінекологічних хворобах. Сульфідні гідрокарбонатні натрієві і хлоридні натрієві з низькою температурою води і меншим змістом сірководню — для питного лікування і бальнеотерапевтичних процедур при захворюваннях органів травлення.

Санаторії «Горячий Ключ», «Предгорье Кавказа», «Изумрудный», «Россия», будинки відпочинку і пансіонати.

Заплановано створення першого в Росії термального комплексу, проект розробляється із залученням фахівців Баден-Бадену.

Історія[ред. | ред. код]

До другої половини XIX ст. на місці міста було адизьке (черкеське) поселення Псифаб (адигейською мовою — «гаряча вода»). У в 1860-х роках, у зв'язку з активізацією військових дій з боку Росії, корінне населення було виселено в Османську імперію (див. Кавказька війна, Кавказьке мухаджирство).

  • 1864 — Заснування курорту — були побудовані військовий шпиталь, купальня, розбитий парк
  • 1930 — Містечку Гарячий Ключ присвоєно статус курортного селища.
  • 1942 — 28 січня 1943 — фашистська окупація.
  • 1965 — Селище одержало статус міста.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

До складу муніципального утворення місто Гарячий Ключ входять:

  • місто Гарячий Ключ та 7 сільських округів:

Економіка[ред. | ред. код]

  • Курорт
  • Завод із розливу мінеральних вод
  • Лісокомбінат
  • Меблева фабрика
  • Нафтова промисловість
  • Бордюрний завод

Культура, пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Комплекс будинків санаторію «Гарячий Ключ» — пам'ятник архітектури
  • Іверське джерело, Іверська каплиця
  • Пам'ятки природи і археології (всього 160 одиниць):
    • Велика Фанагорійська (Сталактитова) печера;
    • Городище в Поднависла (річка Чепсі, джерело Монастирського струмка — кориточний дольмен) — вдп. Кесух;
    • Аюкський водоспад
    • Водоспад на Задубного Караулка
    • Каверзинський водоспад
    • Дантово ущелина
    • Звонська печера
    • Богатирські печери
    • Скеля Зеркало і руде залізисте джерело
    • Богатирські печери (кемпінг «Міжгір'я»);
    • Скеля Катакомба (Курортна ущелина);
  • Щорічний музичний фестиваль PRO-РОК (до 2005 року).

Люди[ред. | ред. код]

В місті народилася Алейникова Галина Матвіївна — гірничий інженер.

Література[ред. | ред. код]

  • Лебеденко Григорий Борисович. Лечение на курорте Горячий Ключ. — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1982. — 128 с. — 60 000 прим. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]