Перейти до вмісту

Горіна Ірина Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ірина Анатоліївна Горіна
Ірина Горіна у 2005
Народилася10 січня 1967(1967-01-10) (59 років)
Харків Україна Україна
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка, економістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Відома завдякинародний депутат
Alma materНаціональний фармацевтичний університет (1990) і ХНУ ім. В. Н. Каразіна (2002) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання і Верховна Рада України VI скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України[1] і народний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПартія розвитку України
Нагороди
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Україна Народний депутат України
7-го скликання[2]
Партія регіонів 12 грудня 2012 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
6-го скликання[3]
безпартійна (Партія регіонів) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Го́ріна Іри́на Анато́ліївна (*10 січня 1967, Харків) — українська політична діячка, економістка. Народна депутатка 6-го та 7-го скликань України, член фракції Партії регіонів (№ 162 в списку) (з листопада 2007 року), член Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України (з грудня 2007 року).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Генеральний директор ТОВ «Консент». Директор громадської організації «Віче України».

1990 закінчила Харківський фармацевтичний інститут, працювала лаборантом-асистентом кафедри токсикологічної хімії. З 1995 року — приватний підприємець прачка.

1996 року засновує приватну фірму Фактор. Комерційний директор ТОВ «Фактор-5». Закінчила 2002 року Харківський національний університет за спеціальністю «міжнародна економіка». З грудня 2002 року — заступник генерального директора, з 2003 року — генеральний директор Українського фонду підтримки підприємництва.

З червня 2005 року — консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент. У березні 2006 року кандидат в народні депутати України від партії Віче (№ 4 в списку). На час виборів: консультант з стратегічного розвитку підприємництва ТОВ Консент.

5 червня 2012 голосувала за проєкт Закону України «Про засади державної мовної політики» або так званий «Закон Ківалова-Колесніченка», закон, що при незмінності визнання української мови як державної, істотно розширював використання регіональних мов[4].

16 січня 2014 голосувала за Диктаторські закони[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружена, має доньку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. Сторінка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 4 липня 2015.
  3. Сторінка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/g_frack_list_n?ident=28680&kr…. archive.is. 18 липня 2012. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 28 червня 2020. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  5. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. Указ Президента України № 845/2011 від 23 серпня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України». Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 11 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]