Готторфський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Готторфський замок

Schloss Gottorf 0728 mod.jpg

54°30′42″ пн. ш. 9°32′29″ сх. д. / 54.5116666666947722° пн. ш. 9.54138888891667669° сх. д. / 54.5116666666947722; 9.54138888891667669Координати: 54°30′42″ пн. ш. 9°32′29″ сх. д. / 54.5116666666947722° пн. ш. 9.54138888891667669° сх. д. / 54.5116666666947722; 9.54138888891667669
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Розташування Шлезвіг
Тип шато
Стиль бароко
Архітектор Нікодемус Тессін молодшийd

Готторфський замок. Карта розташування: Німеччина
Готторфський замок
Готторфський замок
Готторфський замок (Німеччина)
CMNS: Готторфський замок на Вікісховищі

Готторфський замок (нім. Schloss Gottorf) — палац-замок у Німеччині, місті Шлезвіг, місцевості Готторф. Розташований на острові в затоці Шлей. До 1702 року — резиденція родини Гольштейн-Готторпів, представники якого правили Росією з 1761 до 1917 року. Нині у Готторпі розташовані регіональні музеї археології, мистецтва та історії культури. Також — Готторп (дан. Gottorp).

Історія[ред. | ред. код]

Перші відомості про Готторпську садибу з'явились 1161 року, коли у тих місцях оселився шлезвізький єпископ Окко. 1268 Готторп придбав данський герцог Шлезвіга, а 1340 року перейшов до володіння графа Гольштейнського. Перший данський монарх Ольденбурзької династії, Кристіан I, отримав його у спадок від матері 1459 року.

З плином часу Готторпська резиденція постійно розширювалась та перебудовувалась, особливо за данського короля Фредеріка I, який обрав її основним місцем свого перебування й там же відійшов до молодшого сина Фредеріка — герцога Адольфа. Звідти його нащадки керували однією третиною Шлезвіга — герцогством Шлезвіг-Голштейн-Готторп.

Сучасний палац[ред. | ред. код]

Свого сучасного вигляду палац набув у 1697–1703 роках, коли його було суттєво реконструйовано за проектом у стилі бароко шведського придворного архітектора Тессіна-молодшого. У стриманій архітектурі палацу переважають італійські мотиви, узяті Тессіном з творів свого кумира Берніні. Масивний бельведер, популярний у ті роки елемент палацової архітектури, виконував роль донжону, будучи символом феодальної влади.

Лишень будівництво завершилось, данські війська окупували Готторп. Було піднято так зване Готторпське питання. За короткий час предмети обстановки були розграбовані, інтер'єри прийшли у занепад. Зять Петра I — Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський — ніколи не жив у маєтку своїх пращурів, віддаючи перевагу заможному життю в Ейтінському замку у родичів або при царському дворі. У XIX столітті в Готторпі розміщувались казарми, спочатку данські, а потім прусські.

Після Другої світової війни, коли Готторп було облаштовано для розміщення переміщених осіб, влада землі Шлезвіг-Гольштейн узялась за планомірну реставрацію Готторпського замку. Було відновлено й давно знищений регулярний парк на кшталт версальського разом із Глобусним павільйоном, в якому 2008 року було встановлено сучасну копію Готторпського глобусу.

Джерела[ред. | ред. код]