Готфрід I (граф Вердену)
 | |
| Титул | count of Verdund[1] |
|---|---|
| Дата народження | 935 |
| Місце народження | невідомо |
| Дата смерті | 3 вересня 998[1] |
| Місце смерті | невідомо |
| Місце поховання | Гент |
| Батько | Gozlin, Count of Bidgaud[2] |
| Мати | Oda of Metzd[2] |
| Брат/сестра | Adalberond[2] |
| У шлюбі з | Matilda of Saxonyd[2] |
| Дитина | Frederick, Count of Verdund[1], Herman of Enamed[1], Готфрід I (герцог Нижньої Лотарингії)[3], Гоцело I (герцог Лотарингії)[3], Ermengarde of Verdund[1], Adalbero II of Verdund[1], Gerberga von Verdund і Regilla of Verdund |
| Рід | Ardennes-Verdun dynastyd[2] |
| Рід діяльності | феодал |
 Готфрід I у Вікісховищі | |
Готфрід I Полоняник (фр. Godefroid I le Captif; 935/940 — 3 вересня 998) — граф Монсу у 974—998 роках, граф Вердену у 960—998 роках. Відомий також як Готфрід Старший (фр. Godefroid le Vieux).
Належав до Арденського дому (Вігерихідів). Старший син Гоцело, графа Бідгау, й Оди, доньки графа Герхарда І Мецького. 945 року після смерті батька отримав графство Бідгау (інщу частину — графство Ардененгау отримав родичі Гізельберт). Близько 960 року отримав графство Верден. 969 року отримав маркграфство Антверпену.
974 року імператор Оттон II повалив Реньє IV, графа Монса, відібрав його володіння, які передав Готфріду I. Невдовзі стає маркграфом Ендаму, отримавши басейн річок Шельда і Маас.. 976 року в союзі з Арнульфом, маркграфом Валансьєну, в битві біля Монсу переміг Реньє IV, що намагався повернути свої володіння. 978 року вимушен був поступитися частину графства Монс внаслідок домовленостей імператора і Реньє IV. Того ж року допоміг імператору Оттону II уникнути поразки під час походу проти Західнофранкського королівства. Втім власне Монс з навколишніми землями і титул графа залишився за Готфрідом I. 979 року спільно з союзником відбив напад графа Одо де Вермандуа на місто Камбре.
980 року супроводужвав імператора під час його походу до Італії. 984 року за підтримки свого брата Адальберона, архієпископа Реймсу, домігся призначення свого сина Адальберона єпископа Вердену, що викликало навдаволення західнофранкського короля Лотара, який 985 року атакував Готфріда I, що зазнав поразки, потарпивши у полон з сином Фрідріхом і стрийком Зиґфрідом. Утримувався в м. Мо Гербертом II, графом Труа. Звільнено королем Гуго Капетом 987 року в обмін на низку володінь.
З двома своїми синами Готфрід I брав участь у 995 році помісному синоді в Музоні на чолі із архієпископом Гербертом. Востаннє письмово згадується в документі 6 квітня 997 року. Помер 998 року. Йому спадкував у Вердені син Фрідріх. Монс отримав Реньє IV.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Bradbury, Jim (2007). The Capetians: Kings of France, 987—1328. Hambledon Continuum.
- Eduard Hlawitschka: Gottfried der Gefangene. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964, ISBN 3-428-00187-7, S. 666 f.
- Reuter, Timothy (1978). Medieval Nobility: Studies on the Ruling Classes of France and Germany from the Sixth to the Twelfth Century. Elsevier Science Ltd.