Гоуп (Британська Колумбія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гоуп
Hope
—  Муніципалітет  —
Муніципалітет Гоуп[1]
Громадська зала у Меморіальному парку
Громадська зала у Меморіальному парку
Координати: 49°23′09″ пн. ш. 121°26′31″ зх. д. / 49.38583° пн. ш. 121.44194° зх. д. / 49.38583; -121.44194
Країна Канада
Провінція Британська Колумбія
Регіон Каньйон Фрейзер, долина Фрейзер-Веллі
муніципалітет Гоуп
заснований 1848
Уряд
 - Мер Віктор Вільфред
Площа
 - Повна 41,14 км²
Висота над р.м. 41 м 
Населення (2011)
 - Усього 5 969
 - Густота 145,1/км²
Часовий пояс Північноамериканський тихоокеанський час
Веб-сайт: http://www.hope.ca/
Гоуп. Карта розташування: Канада
Гоуп
Гоуп

Гоуп (англ. Hope) — муніципалітет у провінції Британська Колумбія (Канада), розташований у місці злиття двох річок — Фрейзер та Коквігалла. У перекладі з англійської «Гоуп» означає «Надія».

До муніципалітету Гоуп входять безпосередньо міська зона Гоуп[2] (містечко Гоуп) та прилеглі території,[3] включно з поселеннями Кавкава Лейк,[4] Сілвер-Крік та Фладс, у якому розташований регіональний аеропорт,[5] та Лейк-оф-зе-Вуд.[6][7]

У свою чергу, муніципалітет Гоуп адміністративно входить до регіону Фрейзер-Веллі разом із містами Абботсфорд та Чілівак, муніципалітетами Міссіон і Кент, а також із селом Гаррісон Гот Спрінґс та декількома територіальними виборчими дільницями, які об'єднують розкидані по регіону невеликі поселення, хутори й окремі домогосподарства.

Коротка історія[ред. | ред. код]

Історію поселення і муніципалітету Гоуп умовно поділяють на два періоди:

  • доєвропейський (до приходу європейців, вважається до 1808 р.);
  • європейський (від 1808 — і до наших днів).

Історія та культура корінного народу[ред. | ред. код]

Перші сліди проживання людини у місцевості Гоуп датуються часами від 8 000 до 10 000 років тому. На той час у долині Фрейзер-Веллі проживав народ Стаоло [ˈstɔːl], альтернативні записи як: Stó:lō, Stó:lô або Stó:lõ чи історично: «Стаоло», «Стауло» або «Стахло».

До приходу європейців народ займався мисливством, рибальством та збиральництвом. Дослідження древніх стоянок свідчать, що при цьому мали місце сезонні міграції населення для масових полювань на наземних та морських ссавців оленів, тюленів, масового рибальства осетрів, лосося, колючкових, масового збиральництва на місцях сезонних обмілінь річок, відпливів тощо.[8]

Народ Стаоло мав самобутні культуру, традиції, общинний устрій, систему навчання малюків. За переказами старійшин народ Стаоло був на цих землях завжди, як «сини небес» та «сини землі», створені і трансформовані видатним духом-істотою Xa: Is із родових тварин та риб бобра, гірського козла та осетра. Люди проживали у духовній і фізичній єдності із природою, вважали її одухотвореною, і вважали і її, і себе продуктами творення і трансформації творця — «Великого Трансформатора» Xa: Is.

Як ідеться у «Атласі» Карлсон:

Народ Стаоло існує одночасно як у спіритичній, так і у фізичній сферах цього світу, поєднаний із «Творцем» через створення і трансформацію…[8]

Великий Трансформатор Xa: Is присутній у багатьох культурах і традиціях корінних народів північнозахідного узбережжя Тихого океану Північної Америки і інших народів континенту. Часто може з'являтися більш, ніж у одній особі. Ім'я варіюється від народу до народу, хоча фонетично всі варіанти імен є схожими.

Серед знахідок, які можуть посіяти сумніви, що народ Стаоло не є виключно єдиним корінним народом району Гоуп, слід відмітити кургани невідомого походження, відомі як «Піраміди долини Фрейзер-Веллі». Про них мало що відомо окрім того, що у курганах присутні дерев'яні конструкції для підтримування ваги насипу.

Із приходом європейців історія корінного народу практично закінчилася. У 1791 та 1792 роках перші європейці досягли територій проживання Стаоло, хоча вірус віспи та інші інфекційні захворювання, які вони занесли на американський континент, «добралися» сюди раніше. У 1782 році протягом шести тижнів приблизно дві третини від загальної численності народу Стаоло (61%) загинули від епідемії віспи.[9]

Європейський період історії[ред. | ред. код]

Саймон Фрейзер започаткував «європейський період» у історії Гоупа у 1808 році, коли прибув у цю місцевість за завданням Компанії Гудзонової затоки як першовідкривач і торговець хутрами. Пізніше, у 1848 році, компанія заснувала тут Форт Гоуп.

У 1857 році розпочалася золота лихоманка, відома як «Золота лихоманка каньйону Фрейзер»,[10] через яку у 1858 році район і поселення Гоуп зазнали суттєвих змін.

На початку лихоманки Компанія Гудзонової затоки приховувала відомості про відкриті поклади золота, побоюючись, що відомості про золото спричинять масовий наплив золотошукачів, і це призведе до занепаду торгівлі хутрами. Агенти компанії намагалися залучити до розвідки покладів і до видобутку золота індіанців, постачаючи їм необхідні пристрої і засоби. Однак, у наступному році розпочався масовий наплив золотошукачів у місцевості, починаючи від поселень Гоуп та Йєйл, і до індіанських резервацій Павільйон та Фонтан. Кількість прибулих сягнула 30 000. Серед них у своїй більшості були професіонали, які «залишилися без роботи» по завершенні золотої лихоманки у Каліфорнії. Однак, було багато біженців та злочинців із США, Англії, Франції, Австрії. Це спричинило адміністративні проблеми та ріст злочинності. Золотошукачі розпочали самочинне захоплення земель, грабежі і розбої, насильство і наругу, входячи у конфлікт із місцевим населенням. Окрім цього, прибулі європейці, керовані жадобою золота, відтісняли корінні народи від озер, річок і струмків, лишаючи їх рибних ресурсів і засобів до існування та виживання. Якщо корінні народи висловлювали своє обурення і намагання захистити свої землі та поселення, європейці сприймали ці дії як прояви «войовничої кровожерливості червоношкірих дикунів» та жорстоко їх придушували. Так розпочалась війна у каньйоні Фрейзер.

Для наведення порядку 2 серпня 1858 року була утворена нова окрема колонія Британська Колумбія, губернатором якої призначили Джеймса Дугласа, і який після призначення став губернатором двох колоній. Маючи дипломатичні здібності, Дуглас швидко навів порядок у колонії. Для примирення із корінними народами він розпочав переселення їх до резервацій, надаючи їм право на землю та виділяючи на кожну дорослу особу чоловічої статі племені не менше, ніж 10 акрів землі, причому «надаючи право» вибирати місце. Губернатор надав Гоупу статус містечка, яке увійшло до складу британської колонії.

У 1859 Дуглас запропонував на посаду головного комісара земель колонії Джозефа Вільяма Тратча, який став першим генерал-губернатором колонії (1871-1976), та був противником політики Джеймса Дугласа. Він перекрутив «правило Дугласа» стосовно 10-ти акрів з «не менше» на «не більше» та розпочав суттєве обмеження площ резервацій, відбираючи у корінного населення землі сільськогосподарського призначення, мотивуючи це тим, що індіанці «не використовують їх за призначенням». Ці погляди на права корінного населення на землю були закріплені Законом про землю, який був переглянутий у 1866, де корінні народи для отримання права на землю повинні були отримати письмовий дозвіл у губернатора. За всю історію народу Стаоло цим правилом скористалися лише раз.

У 1859 у Гоуп прибув преподобний Олександр Санкт-Девід Френсіс Прінгл, який 1 грудня цього року заснував першу на материковій частині Британської Колумбії бібліотеку, та протягом двох років — Християнську Англіканську церкву. На сьогодні ця церква є найстарішою у регіоні Фрейзер-Веллі.

У 1871 році по завершенні існування британської колонії, Гоуп став частиною Канади.

В 1876 Олександр Еуон побудував перший консервний завод на річці Фрейзер, і вже до 1883-го в її гирлі було побудовано 13 фабрик з консервування лосося. Це суттєво підірвало рибні ресурси і запаси лосося, в результаті чого народ Стаоло, який нічого не міг вдіяти, щоб зупинити це, був приречений на голодне існування.

6 квітня 1929 Гоуп отримав статус села, 1 січня 1965 — статус містечка, а 7 грудня 1992 був реорганізований у муніципалітет Гоуп.

Під час Другої світової війни у районі Гоуп (поблизу Саншайнлайт) були створені табори для інтернованих канадців японського походження, яких відселяли від побережжя не менше, ніж на 100 миль. Вони будували автодорогу Гоуп-Принстон.[11]

У часи європейського періоду історії Гоупа народ Стаоло практично був винищений хворобами, кардинальними змінами природи та обмеженим ареалом проживання, золотою лихоманкою і викликаною нею війною, та тяжкими умовами існування у резерваціях. Наразі рештки неасимільованого народу, проживають у декількох резерваціях. Поблизу Гоупа розташована адміністрації індіанської резервації № 4 Чоатіл.

Резервації[ред. | ред. код]

Розташовані на території муніципалітету[ред. | ред. код]

На території муніципалітету Гоуп розташовуються такі резервації:

  • Гоуп #1 – на мисі, що поряд із центральною вулицею містечка Вотар Авеню. У резервації розташований найдешевший у районі кемпінг.[12]
  • Шкам #2 – на північ від містечка. Територія розділена на шматки Трансканадською залізницею та Трансканадською автострадою та повністю відрізана від озера Шкам.[13]
  • Ґрінвуд Айленд #3 – на острові, що на річці Фрейзер, безпосередньо навпроти містечка.[14]
  • Тунель #6 – на північ від містечка, на острові на річці Фрейзер, що навпроти струмка Шкам.[15]
  • Ейвеввіс #15 – на північно-східній межі і частково на території муніципалітету.[16]
  • Кавкава Лейк #16 – вузька смужка землі, що виходить на берег озера Кавкава Лейк.[17]

Розташовані на територіях, сусідніх із муніципалітетом[ред. | ред. код]

Ряд резервацій розташовані за межами муніципалітету Гоуп і не входять у районування його земельних ділянок, однак поштове обслуговування цих резервацій здійснюється поштовим відділенням Гоупа.

  • Чоатіл #4 – на протилежному від Сілвер Крік березі річки Фрейзер. Одна з найбільших за площею ділянка, де проживають корінні народи Sto:lo і де розташована адміністрація.[18][19]
  • Сквахлум #10 – за 5 миль по річці Фрейзер, на північ від Гоупа.[20]
  • Пакетолечін #11 – за 4 милі по річці Фрейзер, на північ від Гоупа.[21]
  • Клаклакум #12 – за 3 милі по річці Фрейзер, на північ від Гоупа.[22]
  • Трафальгар Флет #13 – за 2,5 милі по річці Фрейзер, на північ від Гоупа.[23]
  • Сваглісех #14 – за півмилі на південь від залізничної станції Трафальгар по річці Фрейзер.[24]

Географія[ред. | ред. код]

Річка Фрейзер на захід від Гоупа
Річка Коквігалла у околицях Гоупа
На березі гірського озера поблизу Гоупа
Пік Оглвіє поблизу озера Кавкава

Гоуп розташований у долині Фрейзер-Веллі, яка, разом із тим, є східною частиною низовини Ловер-Мейнланд, оточеної Береговим хребтом та Каскадними горами із одного боку, та протокою Джорджія — з іншого.

До муніципалітету також відноситься каньйон Фрейзер, по дну якого протікає річка Фрейзер. Каньйон починається від озера Вільямс Лейк. Одну стіну каньйону формують гірські хребти Берегового хребта, а іншу — Каскадних гір.

Саме містечко лежить на банці, утвореній течією річки Фрейзер у місці впадання в неї річки Коквігалла, та із трьох сторін оточене водою. Переправи через річки забезпечуються через мости та підвісні «трамвайні» канатні переправи. Окрім цих річок, по території муніципалітету протікають менші річки, які впадають у річку Фрейзер. До них відносяться річки Сумаллі, СільверГоуп-Крік та інші. У південній частині муніципалітету протікає річка Скаґіт-Рівер, що впадає в озеро Росс Лейк, більша частина якого простягається по території штату Вашингтон, США.

У районі Гоупа безліч мальовничих гірських озер, до найбільших із яких належать:

Містечко з трьох боків оточене гірськими хребтами, серед яких височіють вершини:

  • Гоуп Маунтейн; 1 844 м (Маунт Гоуп);
  • Пік Огілвіє; 1 692 м;
  • Пік Орегонсон; 1 831 м;
  • Дог Маунтейн; 1 311 м та ін.
Панорама місцевості в районі Гоуп

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірний, м'який із достатньо великою кількістю опадів.

Клімат муніципалітету Гоуп (в районі аеропорту)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 15 19,4 25,1 30,1 38,4 36,7 40 39,1 38,3 29 18,9 16,1 40
Середній максимум, °C 4,7 7 12,1 15,1 18,6 20,9 23,6 24,8 21,4 14,5 7,1 3,5 14,4
Середня температура, °C 2,1 3,6 7,4 10,1 13,5 16 18,2 19 15,9 10,5 4,6 1,2 10,2
Середній мінімум, °C −0,4 0,3 2,6 5 8,4 11 12,8 13,2 10,3 6,4 2,1 −1 5,9
Абсолютний мінімум, °C −22,8 −21,1 −16,7 −4,4 −2,8 2,2 3,3 3,9 −1,1 −11,2 −21,4 −24,4 −24,4
Норма опадів, мм 290.5 201.1 159 172.8 112 93.8 77.8 49.1 97 218.6 352.5 219 2043.3
Кількість сонячних годин 13,2 56,3 114,7 144,6 185,4 194,6 236,2 251,8 251,8 96,9 19,6 4,4 1506,4
Кількість днів з опадами 18,9 15,9 17,5 18,2 16,3 13,9 10,5 8,1 10,3 15,7 21,6 17,7 184,6
Кількість дощових днів 16,7 13,7 17,2 18,2 16,3 13,9 10,5 8,1 10,2 15,6 20,8 14,9 176,1
Кількість сніжних днів 5,6 4 1,4 0,5 0 0 0 0 0 0,2 2,9 6,3 20,9
Джерело: [25]


Економіка[ред. | ред. код]

Із видів діяльності, якими займалося корінне населення регіону, наразі залишилося тільки рибальство, яким займаються виключно для задоволення та задля спортивного інтересу.

У Гоупі розташована лісогосподарське товариство Cascade Lower Canyon Community Forest, яке займається лісозаготівлею, відновленням лісу та іншими аспектами лісогосподарської діяльності, виконуючи функції лісництва у муніципалітеті Гоуп та Йєйл.[26] Заготівля деревини проводиться за замовленнями компанії Tolko Industries Ltd.[27]

Загалом у муніципалітеті переважає приватне підприємництво, різного штибу магазинчики (включаючи рибальське і креслярське знаряддя), мотелі, готелі, ресторанчики, чайні та кав'ярні, автомобільні заправки та автомайстерні, процвітає бізнес з продажу вживаних автомобілів та запасних частин. Найбільш поширеною є діяльність з організації відпочинку та туризму.

Найбільшим роботодавцем є підприємство компанії «Нестле Вотарс», яка є одним із найбільших у світі виробників бутильованої води. У відділенні цієї компанії у містечку Гоуп щорічно у пляшки розливається більше, ніж 300 мільйонів літрів води із району Гоуп. На цьому підприємстві працюють близько 75 чоловік.[28] Підприємство розташоване поблизу поселення Кавкава Лейк.

Культура та мистецтво[ред. | ред. код]

Культура та мистецтво у містечку Гоуп представлені аматорськими і волонтерськими групами і товариствами.[29] До основних культурних і мистецьких об'єктів належать:

Меморіальний парк та Сад Дружби[ред. | ред. код]

Сад Дружби

У центрі містечка у 1932 році був закладений Меморіальний парк. У центрі парку — громадська зала. Вони призначені для зібрань громадян і проведення різного типу заходів. Парк є місцем проведення святкових заходів та відпочинку жителів і дітвори, які люблять фотографуватися на фоні встановлених тут різьблених дерев'яних скульптур звірів. Встановлені у парку невеликі сцена та трибуна для глядачів є місцем проведення серії недільних пообідніх або суботніх концертів у липні та серпні.[30]

Безпосередньо поряд із громадською залою у парку розташований японський сад, названий «Садом дружби» в пам'ять про канадців японського походження, які були інтерновані у табір, що розташовувався в районі Саншайн-Веллі під час Другої світової війни. Чоловіки з табору будували автодорогу Гоуп-Принстон. Сад був побудований на їх пам'ять місцевими канадцями японського походження і подарований містечку 27 липня 1991 року.[31][32]

Музей[ред. | ред. код]

Музей Гоупа демонструє історичну, культурну і духовну спадщину регіону. Приміщення музею в центрі містечка відкрите для відвідувачів у літній сезон. До експозиції входять культура і побут корінного населення, експонати часів раннього Форту Гоуп, золотої лихоманки, історії будівництва залізниці, життя першовідкривачів, лісорубів та шахтарів. Головним експонатом є «Home Gold Mill» — концентратор золотої руди. Великий концентратор експонується зовні приміщення і доступний для огляду круглий рік.[33][34]

Бібліотека[ред. | ред. код]

Бібліотечні послуги у Гоупі надає «Регіональне об'єднання мережі бібліотек Фрейзер-Веллі» через своє представництво — бібліотечний відділ у Гоупі.[35] Адміністративний центр бібліотечної мережі розташований у Абботсфорді. У бібліотечному фонді переважають електронні видання, музика та відеопродукція. Бібліотекою опікується мер містечка.

Художня галерея[ред. | ред. код]

Галерея організовує і проводить постійно діючу виставку та продаж мистецьких витворів місцевих митців. До експозиції входять картини, графіка, текстильні і гончарні вироби, скульптури, прикраси, подарунки і сувеніри та фотографічні роботи. Діяльність галереї підтримують волонтери Мистецької гільдії Гоупа. Вони також організовують туристичні екскурсії для огляду дерев'яних скульптур, створених митцями різьблення по дереву бензопилами.[36]

Аматорський театр[ред. | ред. код]

У Гоупі функціонує аматорський театральний колектив Performing Arts Community Theatre Company, який щорічно проводить декілька вистав. Зазвичай, на святі «Дні громади Гоуп» колектив дає одну з найкращих своїх вистав.[37]

Святкові заходи та розваги[ред. | ред. код]

Дерев'яна різьблена скульптура в центрі міста, що символізує індіанський тотем
Дерев'яна різьблена скульптура орлів

Дні громади Гоуп[ред. | ред. код]

Однією із найбільших подій року є святкування днів громади Гоупа (Hope Brigade Days), які відзначають на початку вересня. До святкових заходів зазвичай входять парад, феєрверк, змагання різьбярів бензопилами, дитячий карнавал та змагання позашляховиків 4х4.[38]

Змагання різьбярів бензопилами[ред. | ред. код]

У Гоупі регулярно проводяться змагання різьбярів бензопилами, які зазвичай проводяться 4 — 7 вересня.[39] Гоуп є домівкою відомого різьбяра Піта Райана, роботи якого експонуються на вулицях у центрі містечка.[40] Наразі у Меморіальному парку у центрі містечка, та на його вулицях можна побачити вирізьблені із дерева скульптури звірів як уособлено, так і у символізованому природному середовищі, серед яких актуальні для району Гоупа ведмеді, бобри, гірські козли, пума, орли тощо. Загалом, нараховується більше 30 скульптур.

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У Гоупі розташоване відділення регіонального шпиталю Фрейзер-Каньйон, яке називають «Шпиталь міста Гоуп», і яке підпорядковується та входить до регіональної мережі шпиталів Фрейзер-Каньйон, та яке має 10 лікарняних ліжок і забезпечує цілодобовий сервіс «24/7», включаючи невідкладну медичну допомогу, стабілізаційні послуги та госпіс. Така особливість для невеликого відділення обумовлена специфікою регіону, ізоляцією навколишніх населених пунктів та окремих поселень в умовах обмеженого транспортного сполучення.[41] Шпиталь було офіційно відкрито 10 січня 1959 із загальною максимальною проектною кількістю 20 ліжок, включаючи приймальне відділення.[42]

У містечку також працюють приватні лікарі – окуліст, стоматолог та ветеринар. У центрі розташована аптека.

Спорт[ред. | ред. код]

Оздоровчий комплекс[ред. | ред. код]

Основним центром спортивного та культурного життя не тільки у містечку, а й у регіоні, є оздоровчий комплекс, який перебуває у віданні Регіону Фрейзер-Веллі та включає льодову арену, плавальний басейн, фітнес-центр та поле для американського футболу.[43]

Льодова арена має лід високої якості й забезпечує можливість проведення хокейних матчів та занять фігурним катанням. У містечку була підготовлена юніорська хокейна команда, яка досягла успіхів у Юніорській хокейній лізі Пасіфік Інтернешнл, після чого її перевели до муніципалітету Міссіон.

Доріжки плавального басейну мають довжину 25 м і дозволяють проводити декілька видів змагань з плавання. Активно пропагуються заняття з навчання плаванню для початківців різного віку та для дітей. Оздоровчий комплекс та його адміністрація і співробітники опікуються також ігровими майданчиками для дітвори у двох парках Гоупа і пропагують здоровий спосіб життя, пропонуючи своїм відвідувачам різноманітні спортивно-оздоровчі програми.

Керлінг[ред. | ред. код]

Керлінг-Клуб Гоупа розташований поблизу оздоровчого комплексу. Його діяльність і функціонування забезпечуються спонсорською підтримкою Men's Bonspiel annually in January as well as the Mixed Curling Bonspiel.[44]

Гольф[ред. | ред. код]

Гольф-клуб Гоупа розташований у мальовничій місцевості на протилежному від містечка березі річки Коквігалла.

Туризм[ред. | ред. код]

Однією з найголовніших статей доходу муніципалітету є організація і проведення різного типу туристичних заходів, включаючи як походи по різних маршрутах, відвідування природніх парків, так і відпочинок у спортивних і оздоровчих таборах та готелях. Гоуп розташований у мальовничій місцевості та пропонує його відвідувачам як досягнення цивілізації та рівень комфорту, характерний для великих міст, так і принади практично незайманої дикої природи та стилю життя, характерного для невеликих громад у сільських місцевостях. Гоуп має чималу кількість можливостей для відпочинку й оздоровлення, поєднуючи відкриті гірські місцевості, екологічно чисті парки, туристські маршрути та стежки як для пішохідного, так і для мото- чи вело-туризму, незаймані гірські озера, річки та струмки для любителів водних видів спорту та рибальства, включно зі спеціальними турами з доставкою туристів у недоступні місця гелікоптерами. Наявна значна кількість гами готелів, мотелів і недорогих кемпінгів і таборів. Сучасний оздоровчий комплекс, у якому розташовано критий басейн, гімнастичні зали та фітнес-центр, льодова арена та бібліотека, приміщення для організації та проведення конференцій і форумів, керлінг-клуб із чотирма смугами, поле для бейсболу і скейтборд-парк є доступними для відвідувачів Гоупа. Гольф-клуб розташований в місці злиття річок Коквігалла і Фрейзер та має унікальні пейзажі.[45] До найбільш популярних турів належать:[46]

Зсув у районі Гоупа[ред. | ред. код]

Зсув ґрунту поблизу Гоупа, який стався 10 січня 1965 р.

Зсув у районі Гоупа був одним із найбільших земляних зсувів у Канаді. Він стався вранці поблизу Гоупа 9 січня 1965. Загинуло четверо людей. Дорога до місця огляду займає приблизно 15 хвилин по автодорозі № 3.[47][48]. Імовірно, викликаний невеликим землетрусом, зсув захопив близько 46 млн м3 ґрунту, каміння та снігу і протягом секунд обрушився з висоти до 2000 м у долину струмка Найколум, засипавши близько 70-метровим шаром долину та цілком поховавши під собою озеро Аутрем. При цьому було зруйновано коло 3 км шосе, яке пролягало дном долини й опинилось під завалом. На фото 2010 року справа видно схил, з якого зійшов зсув та фрагментарне заростання його пологої частини. У точці, з якої зроблено знімок, є обладнаний майданчик для відвідувачів.

Тунелі Отелло[ред. | ред. код]

Тунелі Отелло — це назва головної рукотворної пам'ятки природи у парку провінційного значення Каньйон Коквігалла, розташованого на схід від Гоупа вздовж каньйону річки Коквігалла, по якому проходить списана залізнична вітка, та по якій зараз проходить туристський маршрут, що веде до проходу Ковігалла. Колись це була частина залізниці Кеттл-Веллі (англ. Kettle Valley Railway). Маршрут петляє по вузькій ущелині та проходить п'ять тунелів і серію мостів, з яких відкриваються приголомшливі види на річку Коквігалла та стрімкі схили вузької ущелини.[49][50]

Транспорт[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Через Гоуп проходить головна автомагістраль Канади Трансканадська атомагістраль (№ 1), яка входить у містечко із півночі, і проходить по його набережній вулиці Вотар-Авеню. На виході із Гоупа вона має сполучення із двома автомагістралями — Кровснест (№ 3) та Коквігалла (№ 5) і прямує на захід до Ванкувера через Чілівак та Абботсфорд. Відстань до Ванкувера становить 145 км.

Автомагістраль Кровснест (№ 3) сполучає Гоуп із Принстоном і часто називається Принстонською. Основною робочою силою, яка будувала цю автомагістраль, були канадці японського походження, відселені владою Канади у цю місцевість із побережжя під час Другої світової війни.

Автомагістраль Коквігалла (№ 5) має важливе значення, тому що значно скорочує шлях до Едмонтона на відрізку шляху від Гоупа до Камлупса.

У районі Гоуп також розвинена мережа автодоріг, які сполучають між собою поселення муніципалітету і зв'язують Гоуп із іншими сусідніми муніципалітетами та регіонами Британської Колумбії. Сполучення із США може здійснюватися через Абботсфорд або Осойуз.

Регулярне автобусне сполучення у Гоупі відсутнє. Доступними є тільки послуги компанії чартерних перевезень.[51] Автовокзал чи автобусна станція, як такі, відсутні, окрім відведеної стоянки для наявного рухомого складу призначеного для забезпечення різного роду перевезень, як у місцевому, так і у міжміському сполученні.

Залізничний[ред. | ред. код]

Через муніципалітет Гоуп проходять обидві трансканадські залізниці — Канадська тихоокеанська та Канадська національна.

Канадська тихоокеанська залізниця, прокладена по лівому (південному) берегу річки Фрейзер, проходить безпосередньо через містечко і має залізничну станцію, яка називається «Залізнична станція Гоуп». Поїзди прямують у західному напрямку до Абботсфорда, Чілівака, Ванкувера, ходять тричі на тиждень і зупиняються тільки «на вимогу». У рамках турне Канадою Король Георг VI та Королева Єлизавета подорожували Канадською тихоокеанською залізницею та відвідали Гоуп у 1939.

Канадська національна залізниця проходить поряд із містечком по правому (північному) берегу річки Фрейзер. Найближчі від Гоупа залізничні станції розташовані:

  • «Залізнична станція Гейґ» (названа на честь Дугласа Гейґа), навпроти містечка Гоуп, на протилежному березі річки Фрейзер;
  • «Залізнична станція Кац», недалеко від місця розташування адміністрації індіанської резервації № 4 Чоатіл, що навпроти поселень Фладс і Сілвер-Крік, розташованих на іншому березі річки Фрейзер.[52] Поїзди прямують тільки у східному напрямку, ходять тричі на тиждень і зупиняються тільки «на вимогу». Адміністрація залізниці рекомендує купувати квитки принаймні за добу з тим, щоб не було проблем із зупинкою поїзда на станції.

Авіаперевезення[ред. | ред. код]

Муніципальний аеродром розташований на 4,8 км на захід від містечка у поселенні Фладс.[2] Аеродром має ґрунтову злітно-посадкову смугу довжиною 1,21 км. На території аеродрому також розташований клуб планеристів ванкуверської асоціації, який має літаки (Cessna), планери та дельтаплани, школу планеризму та організовує розважальні тури.[6][7]

Гелікоптери[ред. | ред. код]

Valley Helicopters Ltd. – це оператор чартерних перевезень, що забезпечує перевезення у Південній Британській Колумбії. Перевезення здійснюються легкими та середніми гелікоптерами Bell, які базуються у Гоупі (у районі поселення Сілвер-Крік) та у Мерріті.

Valley Helicopters здійснює такі види діяльності:

  • чартерні перевезення;
  • виконання замовлень пожежників, лісорубів, геологів, монтажників, транспортування негабаритних вантажів тощо;
  • навчання, включаючи «гірський курс»;
  • тури:
    • весільні подорожі;
    • гірські тури;
    • туристичні тури.

Для виконання специфічних видів робіт та специфічних перевезень гелікоптери мають спеціальне обладнання, пристосування для посадок на сніг та на воду.

Безпосередньо у містечку вертолітними майданчиками обладнане відділення лікарні Фрейзер-Веллі, який застосовується, окрім прямого призначення, геологами, лісорубами, пожежною та поліцейською дільницями.

Освіта[ред. | ред. код]

Управління школами району Фрейзер-Каскад #78 опікується декількома школами у муніципалітеті Гоуп.[53] До них входять початкова та середня школи, розташовані безпосередньо у містечку,[2][54] та початкова школа у поселенні Сільвер-Крік. Управління також має альтернативну шкільну програму з можливістю дистанційного навчання.[55]

У Гоупі також розташоване представництво Університету Фрейзер-Веллі для мешканців району, які бажають продовжити навчання у цьому університеті.

Персоналії[ред. | ред. код]

Гоуп у медіа[ред. | ред. код]

Містечко та район Гоуп є місцями знімання або пов'язані з низкою відомих фільмів:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. British Columbia Regional Districts, Municipalities, Corporate Name, Date of Incorporation and Postal Address (Регіони Британської Колумбії; міста, поселення та муніципалітети) (XLS). British Columbia Ministry of Communities, Sport and Cultural Development. Процитовано November 2, 2014. 
  2. а б в Hope Townsite Roadmap (План та межі містечка) (PDF). hope.ca. Архів оригіналу за October 27, 2011. 
  3. District of Hope (План та межі муніципалітету Гоуп) (PDF). 
  4. Kawkawa Lake Roadmap (План та межі поселення Кавкава Лейк) (PDF). hope.ca. Архів оригіналу за October 27, 2011. 
  5. Silver Creek Roadmap (План доріг та вулиць поселень Сілвер Крік та Фладс) (PDF). hope.ca. Архів оригіналу за October 27, 2011. 
  6. а б Map of the District of Hope (План доріг муніципалітету Гоуп) (PDF). hope.ca. Архів оригіналу за October 27, 2011. 
  7. а б Zoning Bylaw Schedule (Зонування земельних ділянок муніципалітету Гоуп) (PDF). 
  8. а б Carlson, Keith Thor (ed.) (2001). A Stó:lō-Coast Salish Historical Atlas. Vancouver, BC: Douglas & McIntyre. с. 6–18. ISBN 1-55054-812-3. (англ.)
  9. Carlson, Keith Thor (ed.) (1997). You Are Asked to Witness: The Stó:lō in Canada's Pacific Coast History. Chilliwack, BC: Stó:lō Heritage Trust. ISBN 0-9681577-0-X. (англ.)
  10. Maps related to gold diggings (Старі карти, що мали відношення до золотої лихоманки) http://illahie.blogspot.ca/2012/05/parts-of-some-early-maps-for-area-near.html
  11. Crowsnest Highway (Історія автодороги Кровснест та району Гоуп). crowsnest-highway.ca. 
  12. HOPE NO. 1 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  13. SCHKAM 2 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  14. GREENWOOD ISLAND 3 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  15. TUNNEL 6 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  16. AYWAWWIS 15 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  17. KAWKAWA LAKE 16 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  18. Chawathil 4 (Географічні відомості про резервацію Чоатіл #4). apps.gov.bc.ca. 
  19. Chawathil 4 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  20. SKAWAHLUM 10 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  21. PUCKATHOLETCHIN 11 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  22. KLAKLACUM 12 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  23. TRAFALGAR FLAT 13 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  24. SWAHLISEAH 14 (Дані Міністерства у справах корінних народів). 
  25. Calculation Information for 1981 to 2010 Canadian Normals Data. Environment Canada. Процитовано July 9, 2013. 
  26. Cascade Lower Canyon Community Forest
  27. Tolko Industries Ltd
  28. Lau, Andree (2015-07-10). Nestle Water Use In B.C. Under Fire Again Amid Drought, Wildfires. The Huffington Post B.C. Процитовано 7 September 2015. 
  29. Мистецтво та культура у м. Гоуп
  30. «Weekends come alive with music», p. 27 in Experience Hope, 2008 visitor guide to Hope.
  31. «Beautiful Japanese Garden», p. 26 in Experience Hope, 2008 visitor guide to Hope
  32. Friendship Garden. 
  33. p.9, 2008 Hope Visitor Guide, Hope Standard Publications
  34. p.12B, The Hope Standard newspaper, Thursday 14 August 2008, Experience the Past special reprint section available at Hope Visitor Centre
  35. Відділення регіональної мережі бібліотек Фрейзер-Веллі у м. Гоуп
  36. Hope Arts Gallery
  37. Hope Little Theatre
  38. 48th Annual Hope Brigade Days, Hope BC. Hope Brigade Days, Hope BC. Процитовано 9 September 2015. 
  39. p.24 2008 Hope Visitor Guide, Hope Standard Publications
  40. p.25 2008 Hope Visitor Guide, Hope Standard Publications
  41. Асоціація госпісу у Фрейзер-Кеньйон у м. Гоуп
  42. Simone Rolph, Hope Standard, 14 January 2009
  43. [1]
  44. Events - Hope BC Canada - www.hopebc.com (HopeBC Events). hopebc.com. 1 August 2015. 
  45. [2]
  46. [3]
  47. p.41, 2008 Hope Visitor Guide, Hope Standard Publications
  48. Hope Slide Souvenir Edition, The Hope Standard, January 1965, available at the Hope Visitors Centre
  49. p.37, 2008 Hope Visitor Guide, Hope Standard Publications
  50. redirect. gov.bc.ca. 
  51. All Points Bus Charters
  52. Katz train station (Дані про станцію Кац). viarail.ca. 
  53. http://www.sd78.bc.ca/sitemap.html
  54. http://www.sd78.bc.ca
  55. http://www.sd78.bc.ca/dasp.htm
  56. «Hope's Hollywood Moments», p. 20 in Experience Hope, 2008 visitor guide to Hope.

Посилання[ред. | ред. код]