Гохо білохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гохо білохвостий
White-tailed Shrike-Tyrant - South Ecuador S4E3293 (16295894634).jpg

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Рід: Гохо (Agriornis)
Вид: Гохо білохвостий
Біноміальна назва
Agriornis albicauda
(Philippi & Landbeck, 1863)
Ареал поширення виду
Ареал поширення виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Agriornis andicola
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Agriornis albicauda
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Agriornis albicauda
IUCN logo.svg МСОП: 22700081
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 495147

Го́хо білохвостий[2] (Agriornis albicauda) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Це рідкісний вид птахів, що мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 25–28 см. Верхня частина тіла темно-сірувато-коричнева, крила темніші. Над очима малопомітні світлі "брови". Горло біле, поцятковане чорними смужками, груди і боки світло-сіро-коричневі, живіт білий. Хвіст білий, за винятком темно-сірувато-коричневих центральних стернових пер. Дзьоб великий, чорний.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Білохвості гохо мешкають в Андах від Еквадору на півночі до Аргентини на півдні. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках і пасовищах, в Пуні і парамо, на висоті від 2400 до 4300 м над рівнем моря.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білохвостих гохо складає від 1500 до 7000 птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Agriornis albicauda. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 September 2021.