Грабар Володимир Еммануїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Еммануїлович Грабар

Brockhaus and Efron Encyclopedic Dictionary B82 28-2.jpg

Володимир Еммануїлович Грабар
Народився 10 (22) січня 1865(1865-01-22)
Відень
Помер 26 листопада 1956(1956-11-26) (91 рік)
Москва
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність науковець
Alma mater Московський університет, Росія
Сфера інтересів право
Заклад ВУАН
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Член НАН України
У шлюбі з Mariya Grabar-Passek[d]
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора

Володимир Еммануїлович Грабар (*10 (22) січня 1865(18650122), Відень — †26 листопада 1956) — український та російський правознавець.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Відні у сім'ї українців із Закарпаття. Навчався у колегії П. Галагана в Києві. Закінчив у 1888 р. юридичний факультет Московського університету.

Від 1893 — доцент, а з 1901 — професор Юр'євського (Тартуського) університету; з 1918 — професор Воронізького, а з 1923 — Московського університету. Працював науковим співробітником Інституту права АН СРСР та Всесоюзного інституту юридичних наук.

У 1922-23 — експерт рос.-укр. делегації на Лозаннській конференції.

Протягом 1923-29 був консультантом наркомату зовнішньої торгівлі СРСР. Брав участь у розробці Консульського статуту СРСР (1926).

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Досліджував проблеми міжнародного права. Основні праці: «Римське право в історії міжнародно-правових вчень» (1901), «De lega-torum jure» («Про заповідальне право», 1918), «Питання державного і міжнародного права в коментарях Джона Мера до сентенцій Петра Ломбарда» (1927), «Матеріали до історії літератури міжнародного права в Росії (1647–1917)» (1958, ПОСМ.).

Джерела та література[ред. | ред. код]