Граббе Микола Карлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Граббе Микола Карлович
Граббе Микола Карлович.jpg
Народився 19 грудня 1920(1920-12-19)
Москва, РРФСР
Помер 12 червня 1990(1990-06-12) (69 років)
Москва, СРСР
Поховання
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність актор
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1943)
Заклад Союздитфільм[d] і Державний театр кіноактора
Роки діяльності з 1943 — тепер. час
У шлюбі з Margarita Doktorova[d]
Діти Q4147205? і Ekaterina Nikolaevna Grabbe[d]
IMDb nm0333191

Граббе Микола Карлович (рос. Граббе Николай Карлович; 19 грудня 1920, Москва, РРФСР — 12 червня 1990, Москва, СРСР) — радянський кіноактор, майстер дубляжу

Біографія[ред. | ред. код]

У 1943 році закінчив ВДІК і став працювати на кіностудії «Союздітфільм» (з 1948 року — кіностудія імені Максима Горького). З 1967 року — актор працював у Театрі-студії кіноактора. У кіно Микола Граббе дебютував в 1943 році роллю Павки Дроздова у фільмі «Ми з Уралу». Граббе був майстром епізодичних ролей, одним з затребуваних кіноакторів 1950-1970-х років. Герої Миколи Граббе — люди мужні, сильні, принципові. Переважно, актор грав представників різних професій: рибалок, офіцерів, тренерів, робітників, всіляких начальників. Працював на студії дубляжу. Його голосом говорили багато закордонних акторів і персонажів мультфільмів.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Микола Карлович був одружений на актрисі Театру на Таганці Маргариті Докторової (1921—2003). Син і дочка пішли стопами батьків — Олексій Граббе (нар. 02.07.1947) і Катерина Граббе (07.09.1954-11.07.1998) пов'язали свої долі з Театром на Таганці, знімалися в кіно. Похований Микола Граббе в Москві на 19-й дільниці Ваганьковського кладовища.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1943 — Березень-квітень — курсант
  • 1943 — Ми з Уралу — Павка Дроздов
  • 1945 — Це було в Донбасі — Мірошниченко
  • 1947 — Маріте — Казюкас
  • 1948 — Молода гвардія — німець
  • 1949 — У них є Батьківщина — відвідувач кафе
  • 1951 — Незабутній 1919 рік — білогвардійський офіцер
  • 1953 — Нахлібник (фільм-спектакль) — Петро, лакей
  • 1953 — Таємнича знахідка — офіцер англійського фрегата
  • 1954 — «Богатир» йде в Марто — Нед Берген
  • 1954 — Школа мужності — Ян Галда
  • 1955 — За вітриною універмагу — Пєтухов, співробітник ДАІ
  • 1955 — Земля і люди — слідчий
  • 1955 — Багаття безсмертя — сищик
  • 1955 — Мексиканець — асистент Рівери на рингу
  • 1956 — Пролог — Юркку, більшовик
  • 1956 — Вбивство на вулиці Данте — коридорний
  • 1957 — До Чорного моря — інспектор
  • 1957 — Випадок на шахті вісім — Волков, начальник відділу кадрів
  • 1957 — Шторм — Смілгіс, голова ЧК
  • 1958 — Тихий Дон — офіцер
  • 1958 — У дні Жовтня — полковник Робінс
  • 1958 — Юність наших батьків — білий офіцер
  • 1959 — Все починається з дороги — водій молоковоза
  • 1960 — З Лебединого повідомляють (короткометражний) — Євгеній Іванович, працівник прилавка
  • 1960 — Мічман Панін — Рісман, матрос
  • 1960 — Твої друзі — Филипп Харпаєв
  • 1960 — Воскресіння — тюремний наглядач
  • 1961 — Битва в дорозі — Дронов
  • 1961 — Дорослі діти — старшина міліції
  • 1961 — Дев'ять днів одного року — Василь, учёний фізик
  • 1962 — У твого порога — Михайло Васильович, шофер
  • 1963 — Їм підкоряється небо — конструктор
  • 1963 — Синій зошит — Шотман
  • 1963 — Гніт (короткометражний)
  • 1964 — До побачення, хлопчики — воєнком
  • 1964 — Хокеїсти — Микола Миколайович Єршов, професор
  • 1965 — Ваш син і брат — Микола Іванович, дільничний міліціонер
  • 1965 — Як вас тепер називати? — Нольде, капітан, начальник в'язниці
  • 1965 — Прикордонна тиша — Василь Федорович, начальник застави
  • 1965 — Крізь крижану імлу — рибалка
  • 1965 — Фантазери — Грибов Дмитро Ілліч, професор
  • 1966 — Крила — Костянтин Михайлович Шувалов, інструктор аероклубу
  • 1966 — Маленький утікач — виконроб
  • 1966 — По тонкій кризі — Осадчий
  • 1966 — Андрій Рубльов — Степан, сотник Великого князя
  • 1967 — Вихід — чекіст
  • 1967 — Кінець «Сатурна» — Ольховников, партизан
  • 1967 — Шлях в «Сатурн» — Ольховников, партизан
  • 1967 — Софія Перовська — жандарм
  • 1968 — Крах — Піляр, чекіст
  • 1968 — Помилка резидента — Віктор Круг
  • 1968 — Щит і меч — глухонімий
  • 1969 — Ад'ютант його превосходительства — Кособродов, машиніст
  • 1969 — Поштовий роман — Полянський, ротмістр
  • 1970 — Білоруський вокзал — епізод
  • 1970 — Один з нас — «Вантажник»
  • 1970 — Срібні труби — суддя
  • 1970 — Доля резидента — Віктор Круг
  • 1970 — Корона Російської Імперії, або Знову Невловимі — Боря на прізвисько «Лінивий»
  • 1971 — Повернення до життя — полковник Мейзі (Мейра), колишній командир легіонерів
  • 1971 — Їхали в трамваї Ільф і Петров — головний редактор газети
  • 1971 — Путіна — Гнат Петрович Денисов
  • 1971 — Дозвольте зліт! — Іван Іванович, диспетчер аеродрому
  • 1971 — Сьоме небо — Горошко, начальник проходки, сусід Мазаєва
  • 1971 — У нас на заводі — Феликс Гаврилович
  • 1972 — Червоне сонечко — дядя Вася
  • 1972 — Самий останній день — Кирило Миколайович, сусід
  • 1972—1973 — Велика перерва — Тарасов, начальник Ледньова
  • 1973 — Біля цих вікон… — Матвій Гнатович, директор кінотеатру
  • 1973 — Дача — Василь Васильович, начальник Петрова
  • 1973 — Друзі мої… (кіноальманах) — Євгеній Федорович, начальник Громова
  • 1973 — Калина червона — начальник колонії
  • 1974 — Киш і Двапортфеля — сусід Альоші
  • 1974 — Один раз один — доміношник
  • 1975 — Афоня — Володимир Миколайович, начальник ЖЕКу, сусід Афоні
  • 1975 — Коли наступає вересень — Михайло Іванович, рентгенолог
  • 1975 — Ярослав Домбровський
  • 1976 — Жити по-своєму — Юрій Олександрович, директор заводу
  • 1976 — Легенда про Тіля — суддя
  • 1976 — Моя справа — Крутов, начальник відділу кадрів заводу
  • 1976 — Злочин — зварювальник
  • 1977 — Журавель у небі… — Куров, міліціонер
  • 1977 — Міміно — міністр, фронтовий друг Волохова
  • 1977 — Рахунок людський — Количев
  • 1978 — Зірка надії — російський посол
  • 1978 — П'ята пора року — директор заводу
  • 1979 — Місто приняв — Халецький
  • 1982 — Повернення резидента — Віктор Круг
  • 1984 — Особливий підрозділ — ветеран

Джерело[ред. | ред. код]