Грабельки звичайні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Erodium cicutarium
Illustration Erodium cicutarium0.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Dicotyledoneae)
Ряд: Геранієцвіті (Geraniales)
Родина: Геранієві (Geraniaceae)
Рід: Грабельки (Erodium)
Вид: Грабельки звичайні
Біноміальна назва
Erodium cicutarium
(L.) L'Hér., 1789
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Erodium cicutarium
EOL logo.svg EOL: 392836
IPNI: 372220-1
ITIS logo.svg ITIS: 29147
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 301481
Квіти грабельок звичайних

Грабельки звичайні (лат. Erodium cicutarium), ін. назва журавлині носики, буськи[1] — однорічна трав'яниста розсіяно-волосиста рослина родини геранієвих.

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Стебло висхідне, 10—50 см заввишки, від основи розгалужене. Листки супротивні, довгасті, двічінепарно перисторозсічені; нижні — у прикореневій розетці. Квітки правильні, двостатеві, 5-пелюсткові, у 6—8- квіткових зонтиках: пелюстки пурпурові, іноді з темними плямами. Плід сухий, з 5 однонасінних часток, які при достиганні плодів спірально скручуються. Цвіте у березні — серпні.

Поширення[ред. | ред. код]

Росте по всій території України у степах, на відслоненнях, як бур'ян на полях, городах і засмічених місцях.

Сировина[ред. | ред. код]

Використовують траву, яку збирають під час цвітіння рослини. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

Трава містить дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, смоли, ацетилхолін, каротин, аскорбінову кислоту, вітамін К, цукри, органічні кислоти, кальцій та мікроелементи.

Фармакологічні властивості і використання[ред. | ред. код]

Експериментальними й клінічними дослідженнями з'ясовано, що рослина має кровоспинні властивості. В народній медицині грабельки звичайні, використовують як в'яжучий, протизапальний, бактерицидний, кровоспинний і заспокійливий засіб.

Настій трави вживають при простуді, запаленні легень, плевриті, стенокардії, судомі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при внутрішніх і маткових кровотечах.

Використовують його і для купання дітей при діатезі, для промивання ран і полоскань при хворобах горла.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Вусик на кінчику насіннини під дією вологи може скручуватися у спіраль, щоб загвинчувати насінину в землю.[2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 265-266. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  2. Incredible Timelapse Shows Plant Seed Drilling Itself Into the Ground. TwistedSifter (en-US). 2015-03-23. Процитовано 2018-05-10. 
  3. The Seedy Side of Plants (PBS Nature) (en). Процитовано 2018-05-10. 

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]