Грабен Оттава-Боннешере

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мапа грабену Оттава-Боннешере

Грабен Оттава-Боннешере (також відомий як Оттавський Грабен), має відгалуження — Тиміскамінзький грабен — давня рифтова долина на Канадському щиті у Північно-Східному Онтаріо і Квебеку, Канада. Ця рифтова долина була утворена через скид земної кори близько кілометра між двома основними зонами розломів відомі як розломи Маттава і Петавава. Ці стародавні розломи, як і раніше активні, звільняють енергію під час ковзання уздовж лінії розлому у вигляді землетрусів, таких, як Тіміскамінзький землетрус 1935 року[1] і Кіпавський землетрус 2000 року. Довжина грабену становить близько 700 км.[2]

Грабен Оттава-Боннешере прямує від області Оттава - Монреаль на сході до Садбері і озера Ніпіссінг на заході. На сході грабен переходить у Рифтову систему Святого Лаврентія, грабен якої тягнеться більш ніж на 1000 км уздовж долини річки Св. Лаврентія від якої відгалужується грабен Сагене[3][4]

На заході грабен прямує до озера Ніпіссінг і на північному заході від впадіння Маттави у річку Оттавуі вгору по долині останньої до озера Тиміскамінг і далі долиною річки Монреаль. То є Тиміскамінзький грабен. На заході грабен розділяється на менші розломи[2]. Грабен за часів пізднього протерозою до раннього палеозою був затокою океану Япет, попередника Атлантичного океану[3][2]. Утворення грабену Оттава-Боннешере пов'язано з розколом карбонатної платформи і утворення глибоководної акваторії ~ 452 млн років тому; аналогічні події відбулись і з Тиміскамінзьким грабеном ~ 449-451 млн років тому[5]. Ці грабени зазнали відновлення під час розпаду суперконтиненту Пангея близько 150 мільйонів років тому[6].

Геологія[ред. | ред. код]

Три центральні пагорби Монтережи вигляд з космосу (зліва направо: гора Сант-Гіларі, гора Рожемон і гора Ямаска).

Починаючи з пізнього протерозою до раннього палеозою, зазнали ерозії потухлі вулкани, оголивши низку реліктових кімберлітових трубок, таких як затока Каллендер і острови Маніту на озері Ніпіссінг.[7]. Ці утворення є підземними геологічними структурами, утвореними надзвуковим виверженням глибоководного вулкана. Були також еродовані батоліти і дайки: Тімбер Лейк, Мулок, Вест Арм, Повассан, Бонфілд батоліти[7] Точний вік цих вулканітів невідомий, але вони або раннього кембрію або пізнього докембрію[2]. Цей вулканізм, ймовірно, ровесник Гренвіллської дайки.

Невеликий, але значущий магматизм відбувся протягом мезозою, в тому числі кімберлітові проявлення під час юрського періоду, а також розвиток магматичних інтрузій уздовж грабену Оттава-Боннешере і в інших місцях в провінції Онтаріо. Другий етап магматичного вулканізму відбувався уздовж східної частини грабену в ранній крейді. Результатом цієї події є пагорби Монтережи в Монтережи, Квебек. Вважається, що вони утворилися в результаті ковзання Північно-Американської плити на захід через довготривалий центр апвелінгу магми — Гарячу точку Нової Англії[8], і ерозію інтрузивних покладів. Ці інтрузії по різному інтерпретуються або як інтрузія магми давно згаслих вулканів, які були активними близько 125 мільйонів років тому,[9][2][10] або як інтрузії, які ніколи не виходили на земну поверхню[11]. Найвідомішим серед цих утворень є Гора Сант-Гіларі.

Уздовж північної краю грабену Оттава-Боннешере лежить уступ, який формує південний край пагорбів Гатіно. Цей уступ, називається Ірдлей уступ, робить цю частину грабену привабливим місцем для альпіністів і туристів, пропонуючи красивий вид на відносно пласкі поля розташовані нижче, які прямують до річки Оттава.

Біля відгалуження грабену Оттава-Боннешере лежить метеоритний кратер Брент[7]. Він має 3,8 км в діаметрі, його вік оцінюється близько 400 млн років (ранній девон). Метеоритний кратер, який вперше було означено в 1951 році за матеріалами аерофотознімання, утворено в докембрійських гнейсах[12]. Геофізичні і дослідження алмазного буріння показує, що кратер має цієї глибину близько 425 м, але частково заповнений осадовими породами з потужністю близько 274 м[12]. Скелі підстилаючих порід кратера зруйновані до глибини близько 610 м. Подібно до аналогічного Новоквебецького кратера така глибина руйнації пояснюється високою швидкістю удару велетенського метеориту. При його утворенні була звільнена енергія рівна 250 мегатонн тротилу і цей терен, ймовірно, було покрито мілководним морем.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ottawa-Gatineau Deep time. Geoscape Canada. Natural Resources Canada. 25 жовтня 2007. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 15 грудня 2007. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. а б в г д Kumarapeli, S. (1981), Origin and development of the Ottawa Graben, Smithsonian/NASA Astrophysics Data System, архів оригіналу за 12 квітня 2022, процитовано 15 грудня 2007, pages 114 [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.], 115 [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.], and 116 [Архівовано 12 квітня 2022 у Wayback Machine.].
  3. а б Tremblay, Alain; Lemieux, Yvon (2001), Supracrustal Faults of the St. Lawrence rift System between Cap Tourments and Baie-Saint-Paul, Quebec (PDF), Current Research 2001-D15, Geological Survey of Canada, архів оригіналу (PDF) за 21 травня 2008, процитовано 20 червня 2007
  4. Map. Архів оригіналу за 10 квітня 2008. Процитовано 15 грудня 2007.
  5. Sajal, Sharma; Dix, George R.; Coniglio, Mario; Achad, Aicha; and Riva, John F. V. (27 вересня 2005). Records of Punctuated Tectonism in Platform-Interior Graben Systems (Ontario, Canada) Far-Flung from Contemporaneous Taconic Orogenesis in the Northern Appalachians (PDF). Calgary, Alberta: searchanddiscovery.net. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2008. Процитовано 16 грудня 2007. Poster presentation at AAPG Annual Convention, Calgary, Alberta, June 19-22, 2005, and abstract [Архівовано 20 грудня 2007 у Wayback Machine.].
  6. The Ottawa Bonnechere Graben [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] Retrieved on 2007-11-18
  7. а б в Background Geology of the North Bay area. Архів оригіналу за 21 травня 2007. Процитовано 15 грудня 2007.
  8. Inferred track of the Great Meteor hotspot. Архів оригіналу за 20 грудня 2007. Процитовано 16 листопада 2007.
  9. A Hundred-Million Year History of the Corner Rise and New England Seamounts. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 16 листопада 2007.
  10. The Monteregian Hills: Igneous Intrusions. Geoscape Montreal. Natural Resources Canada. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 16 листопада 2006.
  11. Geology of Gault Nature Reserve, Mont St. Hilaire. McGill University. Архів оригіналу за 20 грудня 2007. Процитовано 16 грудня 2007.
  12. а б Currie, K.L.; Shafiqullah, M. (1967-08-12)), Carbonatite and Alkaline Igneous Rocks in the Brent Crater, Ontario, Nature, 215: 725—726, doi:10.1038/215725a0, архів оригіналу за 30 листопада 2009, процитовано 15 грудня 2007 {{citation}}: Вказано більш, ніж один |work= та |journal= (довідка)