Грабівниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грабівниця
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Старосамбірський район
Громада Новоміська сільська громада
Код КОАТУУ 4625183904
Основні дані
Засноване біля 1241—1242 рр.
Населення 330
Площа 0,89 км²
Густота населення 370,79 осіб/км²
Поштовий індекс 82022
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°37′05″ пн. ш. 22°49′09″ сх. д. / 49.61806° пн. ш. 22.81917° сх. д. / 49.61806; 22.81917Координати: 49°37′05″ пн. ш. 22°49′09″ сх. д. / 49.61806° пн. ш. 22.81917° сх. д. / 49.61806; 22.81917
Середня висота
над рівнем моря
264 м
Місцева влада
Адреса ради 82022, Львівська обл., Старосамбірський р-н, с. Нове Місто, тел. 35-1-32
Карта
Грабівниця. Карта розташування: Україна
Грабівниця
Грабівниця
Грабівниця. Карта розташування: Львівська область
Грабівниця
Грабівниця
Мапа

Гра́бівниця — село в Україні, у Старосамбірському районі Львівської області. Населення становить 330 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Історична дата заснування 1441 рік. Село було засноване під час навали татарського війська яке стояло в селі Передільниця на відстані 4-5 км, та в селі Библо близько 10 км. Люди змушені були тікати від татар у ліси, один із таких лісів був грабовим (дерево грабець). Святкування дня села — 14 листопада (День св. Безсрібників і чудотворців Косми і Дем'яна). Територія населеного пункту 673,3 га, під забудову та присадибні ділянки 24,15 га, орна земля 58,65 га, пасовища 22 га, громадські ліси 18,4 га.

Відстань до районного центру 33 км, до пожежної частини 5 км, лікарні 3 км, до місцевої ради 3 км, до обласного центру 120 км. Дороги з твердим покриттям 2 км. Газифікація населеного пункту становить 80%. Магазини 1. Заклади охорони здоров'я — ФАП. Початкова школа, кількість місць 50 чол. Народний дім, 72 місць.

З південого заходу знаходилося село Пінческа, з півночі знаходилося село (хутір) які були (знищені) переселені в Сибір, як заможні, в 1946 році. У 70-х на території села проводився видобуток мазуту (нафти). Так як поклади були замалі або на великій глубині, видобуток призупинили. На початку 90-х, за неофіційними даними у свердловину (заблокований отвір) який залишився на місці видобутку мазуту, зливали (намагалися зливати) ракетне паливо. Місцеві жителі намагалися перешкодити військовим, та недопускали транспорт на гору, яку називають Юрієм.

В 1944 році на території села знаходилися великі військові слади Радянської армії. Після контратаки німецької армії (деверсійної групи, точних данних немає) військові склади були знешкоджені. Здетоновані снаряди розліталися на багато кілометрів та до сьогоднішнього часу можна там побачити розірвані великих розмірів снаряди. На місці цих складі в 50-х роках був заснований "колгосп", який протримався до початку 90-х років. З початку в колгоспі вирощували овець (баранів), пізніше корів.

Храм[ред. | ред. код]

У 1507 році село мало окрему парафію, яка була приєднана до Передільниці 1788 року[1] (за даними деяких шематизмів 1810 року).

Сучасна церква святих безсрібників Косми і Дем'яна побудована у 1824 році. До ремонту, який відбувся у ХІХ столітті, церква складалася з великої квадратової у плані нави, накритої пірамідальним дахом з маківкою, вужчих бабинця та вівтаря, накритих відповідно три- і двосхилими дахами.

Після розбудови церква стала дводільною безверхою будівлею. Зруб нави та бабинця об'єднаний під спільним чотирьохсхилим дахом, гребінь на восьмибічній вежі вінчає маківка. Зі сходу прилягає вужчий вівтар, до якого з півдня прибудована ризниця. Будівля оточена піддашшям, яке біля південної стіни нави переходить в опасання на стовпах. Під опасанням є бічний вхід до нави (головний — у західній стіні бабинця). Стіни суцільно оббиті пластиковою вагонкою, двері та вікна також пластикові.

Дерев'яна квадратна у плані двоярусна дзвіниця накрита пірамідальним дахом, не ремонтована.

Церква у радянські часи з 1955 по 1989 роки була зачинена, відправи протягом цього часу відбувалися безпосередньо перед входом у храм. Зараз належить парафії УАПЦ[2]. Настоятель прот. Василь Віщун.

На території села знаходиться також діючий грекокатолицький костел. Ніколи мешканці села між собою на підґрунті віри не воювали.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]