Грабів (Рівненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грабів
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Рівненський район
Рада/громада Зорянська сільська рада
Код КОАТУУ 5624684904
Основні дані
Засноване 1577
Населення 1314
Площа 0,98 км²
Густота населення 1340,82 осіб/км²
Поштовий індекс 35316
Телефонний код +380 362
Географічні дані
Географічні координати 50°43′32″ пн. ш. 26°06′31″ сх. д. / 50.72556° пн. ш. 26.10861° сх. д. / 50.72556; 26.10861Координати: 50°43′32″ пн. ш. 26°06′31″ сх. д. / 50.72556° пн. ш. 26.10861° сх. д. / 50.72556; 26.10861
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Місцева влада
Адреса ради 35314, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Зоря, пл.Жовтнева,1 , тел. 27-95-88
Карта
Грабів. Карта розташування: Україна
Грабів
Грабів
Грабів. Карта розташування: Рівненська область
Грабів
Грабів

Гра́бівсело в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 1314 осіб.

Історія села[ред. | ред. код]

Пам’ятник воїнам- односельчанам, с. Грабів,.jpg
Церква Св.Георгіївська (дер.), с.Грабів, 2.jpg
Церква Св.Георгіївська (дер.), с.Грабів, 1.jpg
Церква Св.Георгіївська (дер.), с.Грабів, 3.jpg 
Пам'ятник письменнику І.Я.Франку, с. Грабів,.jpg

ГРАБІВ, с, Рівенського пов., Клевенська вол., село над. р. Устє, 15 км. від Рівного. В 1887 р. було там 80 домів і 549 жителів, дерев'яна Юріївська церква з 1755 р. Село належало колись до Пересопницького монастиря і за даними ревізії луцького замку 1545 р. належала до володінь кн. Чарторийських. Було там 100 людей, з котрих плачено як податок колоду меду і 100 кіп грошей литовських (Пам'ятники, т. 4, від 2, ст. 188). В 1577 р. село було при Білеві кн. Януша Чарторийського, який платив від 18 дим.,6 город, 8 город. В 1648 р. кн. Миколай Чарторийський платив від Грабова за 84 дим., а в 1655 р. лише за 11 дим. По польському повстанні 1831 р. царський уряд забрав це село і прилучив до фондів державних земель. Згідно з переписом 1911 р. в Грабові було 616 жителів, водяний млин, кредитове товариство і земська випозичальня сіль-госп. машин. За В. Антоновичем (Труди 11 археол. с'єзда, Москва, 1899 р.) було під селом квадратне городище 48 м. довжини, на городищі була Церква. В напрямку села Клевані було 402 кургани. Під с. Грабів один, високий курган. [1]


Ветерани Великої Вітчизняної війни[ред. | ред. код]

Бобровник Петро Федорович.jpg

Бобровник Петро Федорович - народився 18.10.1927року в селі Грабів. Був мобілізований

до лав Радянської Армії весною 1944 року (у 16,5 років) Воював на Прибалтійському фронті кулеметником. У кінці 1944 року був тяжко поранений, за що нагороджений орденом Слави ІІ ступеня. Перемогу зустрічав у госпіталі. Додому повернувся інвалідом ІІ групи. Тяжкі поранення голови, контузія, паралізована ліва рука недавали забути про війну ні на один день, але молодість переборола всю біль і велика жага до повноцінного життя зробила з нього справжнього чоловіка. У 1950 році одружився на односельчанці Олімпіаді, народили трьох дітей. Все життя працював, був дуже активний у суспількому житті.Був щирим патріотом України, мав вольовий характер, мав загострене почуття справедливості. Помер 27 жовтня 1994 року у віці 67 років. [1]

Бібліотека[ред. | ред. код]

Грабівська ПШБ входить в Рівненську районну централізовану систему публічно – шкільних бібліотек. В бібліотеці практикується загальний абонемент, так як працює один працівник, бібліотекар Коваль Світлана Михайлівна, і виконує усі функції по роботі з користувачами. Створена була бібліотека у 1972 році. Фонд бібліотеки складає близько 6 000 примірників книг та 6 назв періодичних видань. Читачами бібліотеки є як діти, від дошкільнят до учнів 11 класів, так і дорослі. Обслуговує бібліотека 515 користувачів.

Основним напрямком роботи бібліотеки є обслуговування користувачів, задоволення їх усних та письмових запитів. Ведеться масова робота з дітьми початкових класів, оскільки в с. Грабів знаходиться початкова школа, з користувачами старшого шкільного віку, молоддю.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зі слів доньки Ольги