Граве Дмитро Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Граве (значення)
Граве Дмитро Олександрович
Д. О. Граве, 1936 р.
Д. О. Граве, 1936 р.
Ім'я при народженні рос. Дмитрий Александрович Граве
Народився 25 серпня (6 вересня) 1863(1863-09-06)
Кириллов, Новгородська губернія, Російська імперія[1]
Помер 19 грудня 1939(1939-12-19)[2][3] (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР[2]
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Місце проживання Київ, Москва
Країна СРСР СРСР
Діяльність математик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь аналітична геометрія, теорія груп, теорія чисел, алгебра і теорія диференціальних рівнянь[d]
Заклад Київський університет,
Інститут хімічної фізики АН СРСР,
Інститут математики АН УРСР
Звання академік АН СРСР
Науковий керівник Aleksandr Korkind[4] і Чебишов Пафнутій Львович
Аспіранти, докторанти Соколов Юрій Дмитрович, Делоне Борис Миколайович, Шмідт Отто Юлійович, Ахієзер Наум Ілліч[5], Чеботарьов Микола Григорович[5], Кравчук Михайло Пилипович[5], Погребиський Йосип Бенедиктович[5], Жилінський Євстахій Янушович[5], Vladimir Petrovich Velmind[5], Mikhail Khrisanfovich Orlovd[5], David Borisovich Topolyanskyd[5], Petr Dmitrievich Belonovskyd[5], K. F. Abramovichd[5] і A. L. Naumovd[5]
Членство НАН України і Російська академія наук
Відомий завдяки: асимптотичний метод Боголюбова-Митропольського, рівняння ББГКІ, перетворення Боголюбова
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора

CMNS: Граве Дмитро Олександрович у Вікісховищі

Дмитро́ Олекса́ндрович Гра́ве (*25 серпня (6 вересня) 1863(18630906), Кирилов — †19 грудня 1939, Київ) — український математик, творець першої великої математичної школи в Україні; академік АН України (1919), член-кореспондент РАН (1924) і почесний член АН СРСР (1929).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 25 серпня (6 вересня) 1863 року в місті Кирилов Новгородської губернії (нині Вологодської області). Отримав ступінь бакалавра в Петербурзькому університеті в 1885, а потім магістра в 1889, захистив його під керівництвом Пафнутія Чебишова. Під час навчання в університеті був активним членом гуртка студентів фізиків-математиків і публікував свої праці в «Записках фізико-математичного товариства студентів Санкт-Петербурзького університету». У 1890 почав викладати математику в інституті інженерів шляхів сполучення, а в 1892 у вищій жіночій школі. В 1896 захистив дисертацію на звання доктора математики. В 18971899 професор Харківського університету, а з 1899 і до самої смерті — Київського.

12 вересня 1921 року на вшанування Дмитра Граве РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Граве дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку.[6]

У 1925 році Д.Граве разом з інженером Олександром Яковичем Федоровим очолив Виставку з вивчення світових просторів, що проходила в Києві з червня по серпень 1925 року.[7]

Надгробок Д. О. Граве

Помер 19 грудня 1939. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. 1934 став першим директором Інституту математики АН УРСР. Нагороджений орденом праці.

Основні праці з алгебри, прикладної математики, механіки, кібернетики, астрономії. У дитинстві мріяв стати токарем.

Праці[ред. | ред. код]

  • О поверхностях minima («Записки физико-математического общества студентов Санкт-Петербургского университета» (т. I, 1884 — 85; т. II, 1885; т. III, 1886—1887)).
  • О частных дифференциальных уравнениях первого порядка. — Санкт-Петербург, 1889.
  • Об основных задачах математической теории построения географических карт. — Санкт-Петербург, 1896.
  • Теория групп. — Киев, 1908.
  • Элементарный курс теории чисел. — Киев, 1909.
  • Арифметическая теорию алгебраических величин. — Киев, 1910.
  • Элементы высшей алгебры. — К, 1914. — 698 с.
  • Краткий курс математического анализа. — К, 1924. — 368 с.
  • Аналітична геометрія. — Харків; Київ: Держ. науково-технічне вид-во України, 1933. — 308 с.
  • Трактат з алгебраїчного аналізу: У 2 т. — К., 1938.
  • Вибрані праці. — К.: Наук. думка, 1971. — 356 с.
  • Робота в Київському університеті // З іменем Святого Володимира: Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників: У 2 кн. — К.: Заповіт, 1994. — Кн. 1. — C. 359—360.

Учні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Граве Дмитрий Александрович // Граве Дмитрий Александрович / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Граве Дмитрий Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. Архів історії математики Мактьютор
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. а б в г д е ж и к л м Математична генеалогія — 1997.
  6. Інститут історії НАНУ
  7. Боротканич Н. П. Висвітлення освоєння космічного простору в музеях України / Н. П. Боротканич // Питання історії науки і техніки. — 2010. — № 4. — С. 60-69

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]