Гравіметричний аналіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Гра́віметри́чний ана́ліз, гравіметрі́я (рос. гравиметрический анализ, англ. gravimetric analysis; нім. Gewichtsanalyse f, Gravimetrie f) — група методів кількісного визначення складу речовин, що засновані на вимірюванні їхньої маси або маси їхніх складових.

Класифікація[ред.ред. код]

Методи гравіметрії поділяються 3 групи:

  • методи осаджування;
  • методи виділення;
  • методи відгонки.

Метод осаджування має найбільше практичне значення. В ході цього методу спочатку зважують на аналітичних вагах досліджувану речовину, переводять її у розчин, потім осаджують ту складову речовини, кількість якої хочуть визначити, відокремлюють її від розчину, зневоднюють (сушать, прожарюють) і зважують твердий залишок. Точність такого гравіметричного аналізу висока — 0,1—0,02 %. При такому аналізі виділяють поняття осаджуваної форми — речовини, яка є осадом, і гравіметричної форми — речовини, отриманої після прокалювання і яка є об'єктом зважування.

Аналіз розроблений шведським хіміком Торнбеном Улафом Бергманом. В його основі лежить закон збереження маси при хімічних перетвореннях.

Метод виділення полягає у зважуванні компонентів, виділених після обробки досліджуваної речовини. До такого методу належить, зокрема, визначення зольності палива.

Метод відгонки полягає у визначенні маси леткого компоненту, на яку зменшилася маса речовини після відгонки. Прикладом методу відгонки є визначення вмісту кристалізаційної води при нагріванні.

Застосування[ред.ред. код]

Вимоги до методу:

  • відтворюваність стехіометричного складу осаду;
  • надзвичайно низька розчинність (щоб його можна було промити без відчутних втрат);
  • мінімальна оклюзія, отже мала поверхня адсорбції (крупні кристали);
  • легка відділюваність; термічна стабільність для можливості висушення;
  • стабільність, зокрема негігроскопічність і неоксидовність висушеного осаду.

Аналіз широко використовується для дослідження руд, сплавів, органічних речовин, а також:

  • визначення гігроскопічної вологи у ґрунті;
  • вміст сухих речовин в плодах і овочах;
  • вміст кристалізаційної води в солях;
  • зольність палива.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]