Граматика в'єтнамської мови

В'єтнамська мова (tiếng việt / 㗂越) — одна з Австро-азійських мов, яка нараховує близько 82 мільйонів носіїв, переважно у В'єтнамі. Крім того, носії в'єтнамської мови зустрічаються в США, Китаї, Камбоджі, Франції, Австралії, Лаосі, Канаді і ряді інших країн. В'єтнамська мова є державною мовою В'єтнаму з 1954 р., коли ця держава одержала незалежність від Франції.

Історія

Спочатку для письма в'єтнамською мовою використовували письмо на основі китайської ієрогліфіки за назвою тьи-ном (Chữ-nôm (喃) або Nôm (喃)). Спочатку більша частина в'єтнамської літератури зберігала структуру і лексичний склад китайської мови. У пізнішій літературі почав розвиватись в'єтнамський стиль, але все рівно у творах залишалося багато слів, запозичених з китайської мови. Найвідомішим літературним твором в'єтнамською мовою є «Поема про Кьеу», написана Нгуен Зу (1765—1820).

Письмо тьи-ном використовувалося до ХХ ст. Навчальні курси тьи-ном були доступні в Університеті Хошимін до 1993 р., і дотепер це письмо вивчають і викладають в Інституті Хан Ном у Ханої, де недавно був опублікований словник усіх ієрогліфів тьи-ном.

У XVII ст. римські католицькі місіонери представили систему письма в'єтнамською мовою на латинській основі, куокнги (Quốc Ngữ) (державна мова), яка з тих пір і використовується. До початку ХХ ст. система письма куокнги використовувалася паралельно з тьи-ном. У наш час використовується лише куокнги.

Примітка

• Літери «F», «J», «W» і «Z» не є частиною в'єтнамського алфавіту, але використовуються в іноземних запозичених словах. «W» (vê-đúp)" іноді використовується замість «Ư» у скороченнях. У неофіційному листуванні «W», «F», і «J» іноді використовуються як скорочення для «QU», «PH» і «GI» відповідно.
• Диграф «GH» і триграф «NGH», в основному, заміняють «G» і «NG» перед «I», щоб не переплутати з диграфом «GI». З історичних причин, вони також використовуються перед «E» або «Ê».
• G = [ʒ] перед i, ê, і e, [ɣ] в іншій позиції
• D і GI = [z] у північних діалектах (включаючи ханойський діалект), і [j] у центральних, південних і сайгонських діалектах
• V вимовляється як [v] у північних діалектах, і [j] у південних діалектах
• R = [ʐ, ɹ] у південних діалектах

Література

• Варваризм // Українська мова: короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / [Уклад. С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор]; За ред. С. Я. Єрмоленко. Київ, 2001.
• Солецизм // Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д. І., Олійник І. С. Київ, 1985.
• Phạm Văn Tình. Tiếng Việt: Có còn trong sáng? — http://www.tgn.edu.vn/bai-viet/c63/i104/ tieng-viet-co-con-trong-sang-.html
• Từ điển học và bách khoa thư. Số 5 (7), 9-2010. Số 4 (12), 7-2011.
• VnExpress. Tin nhanh Việt Nam. — http://vnexpress.net [Архівовано 6 січня 2009 у Wayback Machine.]
• Vũ Khúc. Gắng giữ gìn sự trong sáng của tiếng Việt // Tạp chí Địa chất, số 294 (5–6), 2006. — http://ngonngu.net/?p=333
• Мусійчук В. А. Практична транскрипція в'єтнамських власних назв українською мовою: голосні фонеми // Східний світ, № 2. К., 2012. — C. 77-84.
• Мусійчук В. А. Проблема передачі в'єтнамських власних назв українською мовою // Східний світ, № 3. К., 2010. — С. 192—197.
• Мхитарян Т. Т. Фонетика вьетнамского языка. М., 1959.
• Солнцев В. М. Введение в теорию изолирующих языков. — М.:Восточная литература, 1995.