Граматика естонської мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перша граматика естонської мови — «Anführung zu der Esthnischen Sprach» Генріха Шталя, 1637 рік

Естонська мова належить до південної гілки балтійсько-фінської групи фіно-угорських мов уральської мовної сім'ї. Найбільш спорідненими до неї є водська та лівська мови (мову виро часто розглядають як діалект естонської).

Писемність естонської мови заснована на латинській абетці на основі естонського алфавіту. На відміну від низки інших мов, у естонській відсутня категорія граматичного роду.

Граматичні процеси[ред. | ред. код]

Чергування ступенів[ред. | ред. код]

Чергування ступенів в естонській мові — це граматичний процес, який впливає на шумні приголосні[ru] у кінці наголошеного складу слова. За видами чергування приголосні у словах поділяються на дві групи, т.зв. «сильні» та «слабкі» залежно від граматичної форми: одні передбачають слабкий ступінь, інші — сильний. Передбачити, який ступінь буде вимагати форма, неможливо: їх треба лише запам'ятовувати або звіряти за словником. Проте не у всіх словах чергування ступенів є обов'язковим; зокрема у словах з коренем, який складається із трьох або більше складів, так само, як і у словах з односкладовим коренем, воно не потрібне.

Чергування ступенів надає складові додаткової довготи. Якщо склад є довгим, через сильний ступінь він стане наддовгим. Слабкий ступінь залежно від певних факторів може не мати додаткової довготи. У деяких словах чергування ступенів проявляється лише через наявність або відсутність додаткової довготи, у той час як самі приголосні не змінюються.

У цій статті додаткова довгота позначена символом ` перед голосним складу.

Принципи чергування довгих приголосних доволі прості:

  • після коротких голосних сильний ступінь виражається через подвійний глухий приголосний, у той час слабкий ступінь — через один глухий приголосний;
  • після довгих голосних або сполучення приголосних сильний ступінь виражається одним глухим приголосним, у той час як слабкий — дзвінким приголосним;
  • подвійний глухий ss підпадає під чергування ступенів лише на кінці сполучення приголосних; у такому випадку в слабкому ступені один s випадає.
Сильний ступінь Слабкий ступінь Приклади
pp p s`epp : sepa
tt t v`õtta : võtan
kk k h`akkama : hakata
p b k`upja : kubjas, k`ilp : kilbi
t d s`aatev : saadan, k`artma : kardan
k g v`ilkuma : vilgun
ss s k`irss : kirsi

Принципи чергування ступенів для поодиноких дзвінких приголосних є більш різноманітними. Слабкий ступінь може взагалі виключити приголосний, що відобразиться на голосних та додасть додаткової довготи.

Сильний ступінь Слабкий ступінь Приклади Примітки
b v k`aebama : kaevata
tuba : t`oa Якщо стоїть після u.
d, t `aed : aia, l`eht : lehe Глухий t з'являється у сполученні ht.
j rada : raja Якщо після нього стоїть a, а перед — короткий голосний окрім e або i.
g, k `arg : ara, lugema : l`oen, h`ahk : haha Глухий k з'являється у сполученнях hk та sk.
j m`ärg : märja Якщо після нього стоїть a або e, а перед ним — l або r, перед якими у свою чергу стоїть e, ä чи ü.

Також є чотири окремі асимілятивні зразки чергування приголосних:

Сильний ступінь Слабкий ступінь Приклади
mb mm h`amba : hammas
nd nn k`andma : kannan
ld ll p`õld : põllu
rd rr k`ord : korra

Якщо приголосний у слабкому ступені випадає, голосні сусідніх складів можуть сполучатися. У такому випадку вони зазнають наступних змін:

  • якщо перший голосний є довгим, він скорочується. Приклад: r`oog : r`oa, n`eedma : n`ean.
  • якщо перший голосний — i, u або ü, він змінюється на e, o чи ö відповідно. Приклад: nuga : n`oa, s`aagima : s`aen, süsi : s`öe.
  • якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на e, e переходить в j. Приклад: p`oeg : poja, `aeglema : ajelda.
  • якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на u, u переходить у v. Приклад: h`aug : havi.
  • якщо перший голосний — дифтонг, що закінчується на будь-який інший звук, другий голосний зникає, якщо він ідентичний. Приклад: t`eadma : t`ean, l`iug : l`iu.

Асибіляція[ред. | ред. код]

Асибіляція — це зміна, яка відбулась у прото-фінській мові, в результаті якої сполучення ti перетворилось на si. Ця зміна більше не є продуктивною або передбачуваною, але її наслідки досі можна спостерігати у певних формах слів, зокрема у випадку, коли s з'являється там, де мав би бути t або d. Окрім цього це явище також спричинює появу нових принципів вищезгаданого чергування ступенів, коли s з'являється у певних формах як сильного, так і слабкого ступеню, наприклад:

  • käsi, генітив (род. відм.) одн. käe, ілатив одн. kätte, партитив (частковий відмінок) мн. käsi.
  • uus, ген. одн. uue, іл. одн. uude, парт. мн. uusi.
  • vars, ген. одн. varre, іл. одн. varde, парт. мн. varsi.
  • kaas, ген. одн. kaane, іл. одн. kaande, парт. мн. kaasi. Це також зразок іншої зміни у деяких словах, яка зникає перед s. Отже в асибільованих формах n випадає.
  • kolmas, ген. одн. kolmanda. Тут також випадає n перед s.
  • kaks, ген. одн. kahe, ілатив одн. kahte. У цьому випадку сполучення ht переходить у ks там, де наявна асибіляція.
  • minema, форма 1 ос. одн. теп.часу lähen, форма 1 ос.одн. мин.часу läksin. Те саме, що було згадано вище.

Відмінки[ред. | ред. код]

Традиційно в естонській виділяють 14 відмінків.[1]

Основні відмінки[ред. | ред. код]

Номінатив (називний)[ред. | ред. код]

Найчастіше номінатив позначає підмет фінітного дієслова, станівник або іноді також додаток. У складених словах перша частина слова може стояти у номінативі, хоча у таких випадках найчастіше вживається генітив.

Приклади:

  • Maja on suur : будинок [є] великий
  • See on maja : це [є] будинок
  • Osta maja! : купи будинок!

Форма номінативу однини є основною (незмінною) формою усіх іменників естонської мови. Форма номінативу множини утворюється через додавання суфіксу -d до форми генітиву однини.

Генітив (родовий)[ред. | ред. код]

Генітив може позначати додаток, означення приналежності, а також використовуватися з післяйменниками або у якості першої частини складеного слова.

Приклади:

  • Ostsin koera : я купив собаку
  • Naabri kass : кіт сусіда
  • Lennuki ees : перед літаком
  • Lennukimootor : мотор літака

Від форми генітиву однини слова утворюються форми усіх нших відмінків однини, крім номінативу і партитиву; також, як вже зазначалося, від форми генітиву однини утворюється форма номінативу множини.

Форма генітиву множини утворюється через додавання суфіксу -de або -te до форми партитиву однини.

Партитив (частковий)[ред. | ред. код]

Партитив є типовим відмінком як фінської, так і естонської мов. Здебільшого форма цього відмінка використовується як додаток (певні дієслова вимагають після себе додаток у формі партитиву) та у такому разі позначає процес або дію, що триває. Також іменник у партитиві вживається після прийменників та усіх числівників окрім üks (один): üks raamat (одна книжка) - kaks raamatut (дві книжки).

Приклади:

  • Näen lennukit : я бачу літак
  • Keset raamatut : всередині книжки

Форми партитиву однини утворюються різними способами; одним із прикладів цього є додавання закінчення до форми генітиву однини: raamat; raamaturaamatut (книжка), lennuk; lennukilennukit (літак), lind; linnulindulindu (птах).

Пролатив[ред. | ред. код]

Деякі мовознавці розглядають пролатив як або п'ятнадцятий відмінок естонської, або прислівникову форму . Він здебільшого вживається у художній та застарілій літературі, проте може зустрічатися і у звичайних словах та виражати, відношення виражене в українській прийменниками через, по, певним шляхом, аналогічне англійським конструкціям з прийменником by, напр.: meritsi (морем, по морю), meilitsi (по/через електронну пошту), jalgsi (пішки); käsitsi (руками, вручну).[2]

Приклади:

  • Me suhtlesime meilitsi : ми спілкувалися через електронну пошту
  • See tuli postitsi : це надійшло поштою
  • Ma teen seda käsitsi : я роблю це [своїми] руками
  • Ma reisin maitsi : я подорожую по суші (сушею)

Пролатив в естонській мові утворюється за допомогою закінчення -(i)tsi або -si, що додається до форми номінативу однини. Якщо іменник закінчується на приголосний, додається кореневий голосний, узятий з форми генітиву однини (зазвичай це -i). До слова, що закінчується на приголосний, додається -(t)si, а до слова, що закінчується на голосний, —- tsi. Якщо слово закінчується на подвійний голосний, напр. aa, тоді цей голосний скорочується і отримує суфікс -i- перед закінченням пролативу, напр. maitsi (через/по землі), töitsi (через/по роботі). Форми пролативу множини не існує, оскільки при випадку вживання цього відмінка немає потреби між розрізненням однини та множини.

Окрім пролативу, в естонській виділяють також інструктив, форми якого утворюються подібним чином. Ці два відмінки зазвичай не виділяються серед інших відмінків естонської мови.

Відмінок Однина Множина
Приклад естонською Приклад українською Приклад естонською Приклад українською
1 Номінатив ilus raamat красива книжка ilusad raamatud красиві книжки (множина або повний додаток)
2 Генітив ilusa raamatu красивої книжки, красиву книжку (повний додаток) ilusate raamatute красивих книжок
3 Партитив ilusat raamatut красиву книжку (частковий додаток) ilusaid raamatuid красиві книжки (частковий додаток)
4 Ілатив ilusasse raamatusse в красиву книжку ilusatesse raamatutesse в красиві книжки
5 Інесив ilusas raamatus у красивій книжці ilusates raamatutes у красивих книжках
6 Елатив ilusast raamatust із красивої книжки ilusatest raamatutest із красивих книжок
7 Алатив ilusale raamatule на красиву книжку ilusatele raamatutele на красиві книжки
8 Адесив ilusal raamatul на красивій книжці ilusatel raamatutel на красивих книжках
9 Аблатив ilusalt raamatult з красивої книжки ilusatelt raamatutelt з красивих книжок
10 Транслатив ilusaks raamatuks (стати, перетворитися) на красиву книжку ilusateks raamatuteks (стати, перетворитися) на красиві книжки
11 Термінатив ilusa raamatuni до красивої книжки ilusate raamatuteni до красивих книжок
12 Есив ilusa raamatuna (як, у якості) красивої книжки ilusate raamatutena (як, у якості) красивих книжок
13 Абесив ilusa raamatuta без красивої книжки ilusate raamatuteta без красивих книжок
14 Комітатив ilusa raamatuga з красивою книжкою ilusate raamatutega з красивими книжками

Залежно від тлумачення виділяють від 6 до 8 місцевих відмінків із загальної кількості.

Частини мови[ред. | ред. код]

За здатністю відмінюватися слова в естонській мові поділяються на змінювані та незмінювані. Змінюваними є номінальні частини мови (іменник, прикметник, числівник, займенник) та дієслова.

  • Номінальні частини мови (зокрема іменники) змінюються за 14 відмінками та двома числами (одниною та множиною).
  • Дієслова змінюються за трьома особами, двома числами, двома часами, чотирма способами, двома станами та двома особливими формами : позитивною та негативною.
  • Незмінювані слова не змінюються за відмінками або змінюються лише частково.

Змінювані частини мови[ред. | ред. код]

Іменник та його відмінювання[ред. | ред. код]

Відмінникові закінчення, що додаються до іменників, є наступними:

Відмінок Закінчення однини Закінчення множини Значення/використання
Основні/граматичні відмінки
Номінатив ∅ (з або без голосної) -d Суб'єкт, об'єкт або імператив, (у множині) повний (обмежений) об'єкт
Генітив ∅ (із голосною) -de/-te Належність, відношення, (в однині) повний (обмежений) об'єкт
Партитив[ru] -d, -t, ∅ (із голосною) -id, -sid, ∅ (змінений голосний) Частковий об'єкт, невизначена кількість
Внутрішньомісцеві відмінки
Ілатив -sse, -∅ (with vowel) -desse/-tesse, -isse В, у щось (напрям руху)
Інесив -s -des/-tes, -is В, у чомусь (розташування)
Елатив[en] -st -dest/-test, -ist З, із чогось
Зовнішньомісцеві відмінки
Алатив[en] -le -dele/-tele, -ile На щось, до чогось (напрям)
Адесив[en] -l -del/-tel, -il На чомусь (розташування)
Аблатив -lt -delt/-telt, -ilt З, від чогось
Інші відмінки
Транслатив[ru] -ks -deks/-teks, -iks Перетворення на когось/щось, становлення кимось/чимось, перехід до певного стану
Термінатив[en] -ni -deni/-teni До чогось (певного часу, місця)
Есив[en] -na -dena/-tena Виступ у якості когось/чогось
Абесив[en] -ta -deta/-teta Без чогось
Комітатив[en] -ga -dega/-tega З, разом із кимось/чимось,

Зазначені закінчення додаються до кореня слова, який утворюється із:

  • генітиву однини: для відмінків однини (окрім називного однини та множини та партитиву)
  • партитиву однини: для родового відмінку множини
  • генітиву множини: для усіх відмінків множини (окрім називного та партитиву)

Форми номінативу, генітиву та партитиву однини неможливо передбачити, їх треба звіряти за словником (оскільки може з'являтися чергування ступенів).

Форма генітиву однини завжди закінчується на голосний. Якщо вона утворюється від кореня, що закінчується на приголосний, до нього додається закінчення -a, -e, -i, -o, або -u. Форма партитиву однини може мати наступні закінчення: -d, -t, -a, -e, -i, -u.

Форма партитиву множини утворюється або від форми генітиву однини, або від форми партитиву однини і може отримувати наступні закінчення (деякі слова мають дві паралельні форми):

  • -id: односкладові слова з довгими голосними aa, ee, õõ, uu, öö, ää, двоскладові слова із довгими голосними або закінченнями -em, -en, -el, -er, -ar, -ur, -e, -ne, -s або одно- чи трискладова форма генітиву однини, трискладові слова із закінченнями -ne, -s,
  • -sid: односкладові слова з довгими голосними ii, üü або дифтонгом, двоскладові слова із короткими голосними, трискладові слова з закінченнями -um, -on, -er, -ar, -är, -ov, -nna,
  • -e: слова із закінченнями форми партитиву однини -i, -u, -j, або закінчення форми партитиву однини -a із літерою u в попередньому складі,
  • -i: слова з формою партитиву однини із закінченням -e, або формою партитиву однини із закінченням на приголосний із формою генітиву однини із закінченням -e, або форма партитиву однини із закінченням -a з попереднім складом, що містить голосні e, o, ä, ö, ü або дифтонг з одним із цих голосних у якості першої частини (ei, äi).
  • -u: слова із формою партитиву однини із закінченням -a з попереднім складом, який містить голосні a, i, õ або дифтонги ei, äi.

Деякі слова мають коротку форму ілативу однини, яка може мати закінчення -de, -he, -hu, -a, -e, -i, -u. Якщо вона отримує закінчення на голосний, то він є таким самим, що і кінцевий голосний форми генітиву однини даного слова, але голосний (якщо він вже є довгим або дифтонгом) чи приголосний, що стоїть перед ним (якщо голосний короткий, а приголосний — короткий або довгий) подовжується до третього ступеня довготи і тим самим стає наддовгим. Якщо форма ілативу закінчується на -sesse, коротка форма матиме закінчення -sse.

Деякі слова також мають короткі форми ілативу, інесиву, елативу, алативу, адесиву, аблативу та транслативу множини. Якщо форма партитиву множини закінчується на -id, тоді коротким коренем множини є ця форма без -d (замість форми генітиву множини з закінченням -de-); якщо ж ця форма закінчується на голосний, тоді вона і є коротким коренем множини; якщо вона закінчується на -sid, то утворити коротку форму множини неможливо.

Слід зауважити, що до іменника додається закінчення -gi після кінцевого дзвінкого приголосного або голосного чи -ki після кінцевого глухого приголосного.

Нові іменники можуть бути утворені від вже існуючих іменників, прикметників та дієслів за допомогою суфіксів -ja (агент, від ma-інфінітиву), -mine (герундій, від ma-інфінітиву), -la, -nna, -tar, -ur, -stik, -ndik, -nik, -ik, -k, -ng, -lane, -line, -kene, -ke, -e, -ndus, -dus, -us, -is, -kond, -nd, -istu, -u.

Приклад відмінювання[ред. | ред. код]

Зразок відмінювання іменників в естонські мові на прикладі слова auto - автомобіль:

Відмінок (естонська назва) Відмінок Питання Число
Однина Множина
1. Nimetav Номінатив (називний) Хто? Що? auto (автомобіль) autod (автомобілі)
2. Omastav Генітив (родовий) Кого? Чого? auto (автомобіля, -ю) autode (автомобілів)
3. Osastav Партитив Кого? Чого? Що? autot (автомобіля) autosid (автомобілі, -ів)
4. Sisseütlev Ілатив В кого? В що? autosse (в автомобіль) autodesse (в автомобілі)
5. Seesütlev Інесив В кому? В чому? autos (в автомобілі) autodes (в автомобілях)
6. Seestütlev Елатив Із кого? Із чого? autost (з автомобілю) autodest (із автомобілів)
7. Alaleütlev Алатив На кого? На що? autole (на автомобіль) autodele (на автомобілі)
8. Alalütlev Адесив На кому? На чому? autol (на автомобілі) autodel (на автомобілях)
9. Alaltütlev Аблатив З кого? З чого? autolt (з автомобіля) autodelt (з автомобілів)
10. Saav Транслатив В кого? В що? autoks (в автомобіль) autodeks (в автомобілі)
11. Rajav Терминатив До кого? До чого? autoni (до автомобіля) autodeni (до автомобілів)
12. Olev Есив Ким? У якості кого? Чим? У якості чого? autona (автомобілем) autodena (автомобілями)
13. Ilmaütlev Абесив Без кого? Без чого? autota (без автомобіля) autodeta (без автомобілів)
14. Kaasaütlev Комітатив З ким? З чим? autoga (з автомобілем) autodega (з автомобілями)

Інколи певні форми іменників (наприклад, kinnisilmiз заплющеними очима, сліпо) відносять до вищезгаданого відмінка пролатива, якого у мові формально не існує. В естонській мові також нема акузативу (знахідного відмінка); замість нього використовується номінатив, генітив або партитив.

Займенник[ред. | ред. код]

Види займенників[ред. | ред. код]
  • особові — m(in)a – я, s(in)a – ти, t(em)a, t(em)a – він/вона/воно; m(ei)e – ми, t(ei)e – ви, n(em)ad – вони
  • зворотні (номінатив-генітив-партитив, однина/множина) — ise - enese/enda - ennast/end; ise - eneste/endi - endid (себе)
  • вказівні (номінатив-генітив-партитив, однина/множина) — see - selle - seda / need - nende - neid (цей), too - tolle - toda / nood - nonde - noid (той)
  • питальні (номінатив-генітив-партитив): kes - kelle - keda (хто), mis - mille - mida (що), milline - millise - millist (котрий з багатьох), kumb - kumma - kumba (котрий з двох)
  • неозначені (номінатив-генітив-партитив): keegi - kellegi - kedagi (хтось), miski - millegi - midagi (щось), mõni - mõne - mõnda (деякі), ükski - ühegi - ühtegi (неозначено-особовий займенник); mingi - mingi - mingit (хто/що завгодно), kumbki - kummagi - kumbagi (або інший)
  • означальні (номінатив - генітив - партитив): kõik - kõige - kõike (кожен, весь), mõlemad - mõlema - mõlemat (обидва)
Приклад відмінювання[ред. | ред. код]
Відмінювання особових займенників
1 особа 2 особа 3 особа
Однина Номінатив m(in)a - я s(in)a - ти t(em)a - він/вона/воно
Генетив m(in)u - мій s(in)u - твій t(em)a - його/її
Партитив mind - мене sind - тебе teda - його/її
Множина Номінатив m(ei)e - ми t(ei)e - ви n(em)ad - вони
Генетив m(ei)e - наш/наша/наше t(ei)e - ваш/ваша/ваше nende - їхній/їхня/їхнє
Партитив meid - нас teid -вас neid - їх

Прикметник[ред. | ред. код]

Зазначені вище відмінкові закінчення додаються до кореня прикметника, який утворюється за аналогічними принципами, що й у випадку з іменниками.

Основою вищого та найвищого ступенів порівняння є форма родового відмінка однини прикметника; якщо форма родового відмінку має два склади або перед закінченням -ke(se) стоїть голосний, тоді -ke(se) зникає, а голосний змінюється на -e. Форми генітиву та партитиву власне вищого ступеня порівння уторюються за допомогою закінчень -a та -at відповідно.

Нові прикметники можна утворити від вже існуючих слів за допомогою суфіксів:

  • -v (активний дієприкметник теперішнього часу від -ma-інфінітиву)
  • -nud (активний дієприкметник перфекту від -da-інфінітиву)
  • -tav (пасивний дієприкметник теперішнього часу від дієприкметника на -tud)
  • -tud (пасивний дієприкметник перфекту), а також -lik, -line, -lane, -ne, -ke, -kas, -jas, -tu.

Антоніми утворюються через додавання до прикметника префіксів eba- або mitte-. Eba- вважається єдиним префіксом естонської мови, у той час як mitte- часто може виступати у ролі самостійного слова, тобто конструкція mitte- + прикметник буде скоріше вважатися словосполученням. Водночас із цим для прикметника, утвореного від іменника або дієслова, антонім часто може утворений за допомогою суфіксів -tu або -matu.

Деякі прикметники при відмінюванні також мають коротку форму (keresse ~ kerre).

Відмінювання прикметників[ред. | ред. код]
Відмінок
Номінатив Генітив Партитив Ілатив Інесив Елатив Алатив Адесив Аблатив Транслатив Термінатив Есив Абесив Комітатив Пролатив
Однина - - - -sse -s -st -le -l -lt -ks - - - - -(tsi)
Множина -d -de / -te -id / -sid / -e / -i / -u -sse -s -st -le -l -lt -ks - - - - -(tsi)
Утворення ступенів порівняння прикметників[ред. | ред. код]
Ступінь Утворення
Вихідна форма -
Вищий -m
Найвищий -im / kõige -m

Прийменники[ред. | ред. код]

Прийменники вживаються:

  • з генітивом: läbi (через), peale (з, за), üle (над), ümber (навколо)
  • з партитивом: alla (під), enne (до, раніше), kesk / keset (серед, посеред), mööda (по, вздовж), piki (вздовж), pärast (після), vastu (проти)
  • з термінативом: kuni (до)
  • з абесивом: ilma (без)
  •  з комітативом: koos / ühes (з, разом з)

Дієслово[ред. | ред. код]

Подані нижче закінчення додаються до кореня дієслова, який утворюється з:

  • форми дійсного способу першої особи однини позитивної форми теперішнього часу (за допомогою відкидання закінчення -n): форми дійсного способу активного стану теперішнього часу, умовного способу активного стану теперішнього часу, наказового способу активного стану другої особи однини теперішнього часу;
  • -ma-інфінітиву (за допомогою відкидання закінчення -ma; якщо корінь закінчується на приголосний, у формі третьої особи однини імперфекту додається -i- або -e- у формі однини називного відмінка дієприкметника; приголосний подвоюється, якщо він є коротким та передує короткому голосному; кщо корінь є двоскладовим і закінчується на -e або довгий голосний, то -s- випадає у формах всіх чисел та осіб , ei змінюється на i, довгий голосний стає коротким, а o, ö переходять в õ): форми дійсного способу активного стану позитивної форми імперфекту, квотативні (передача чужого мовлення) форми активного стану теперішнього часу;
  • -da-інфінітиву (за допомогою відкидання -da / -ta / -a; довгі l, r на кінці переходять у короткі, у розмовному мовленні закінчення -nud скорочується до -nd): форми дійсного способу активного стану негативної форми імперфекту, дійсного способу активного стану плюсквамперфекту, наказового способу активного стану теперішнього часу (окрім форм другох особи однини та активного стану перфекту);
  • дієприкметника пасивного стану перфекта (за допомогою відкидання закінчення -tud): форми пасивного стану

Форми ma- і -da-інфінітива треба звіряти за словником. Форми теперішнього часу та дієприкметники -tud утворюються за допомогою чергування ступенів.

Мa-інфінітив використовується після дієслів руху або дієприкметників і є відмінюваним: -ma (ілатив), -mas (інесив), -mast (елатив), -maks (транслатив), -mata (абесив).

Da-інфінітив вживається після дієслів, що виражають емоції, безособових конструкцій, частки et (щоб) та у якості підмета; також є відмінюваним: -des (інесив).

Словотвірні суфікси для дієслів: -ta- (перехідні дієслова/пасив), -u- / -i- (зворотні дієслова), -el- / -le- (частково перехідні), -ne- (транслатив), -ata- (моментане - дія, що є несподіваною та короткотривалою), -el- / -skle- (фреквентатив - дія, що повторюється), -tse- (тривала дія).

Примітка: дієслово + -gi (після кінцевого дзвінкого приголосного або голосного) / -ki (після кінцевого глухого приголосного), verb + küll (positive), дієслово + mitte (заперечна форма).

Відмінювання дієслів
Час
Теперішній Імперфект Перфект Плюсквамперфект
Спосіб Стан Число Особа Стверджувальна форма Заперечна форма Стверджувальна форма Заперечна форма Стверджувальна форма Заперечна форма Стверджувальна форма Заперечна форма
Дійсний
Активний
Однина Перша -n ei - -sin ei -nud olen -nud ei ole -nud olin -nud ei olnud -nud
Друга -d -sid oled -nud olid -nud
Третя -b -s on -nud oli -nud
Множина Перша -me -sime oleme -nud olime -nud
Друга -te -site olete -nud olite -nud
Третя -vad -sid on -nud olid -nud
Пасивний / -takse ei -ta -ti ei -tud on -tud ei ole -tud oli -tud ei olnud -tud
Умовний
Активний
Однина Перша -ksin ei -ks / oleksin -nud ei oleks -nud /
Друга -ksid oleksid -nud
Третя -ks oleks -nud
Множина Перша -ksime oleksime -nud
Друга -ksite oleksite -nud
Третя -ksid oleksid -nud
Пасивний / -taks ei -taks oleks -tud ei oleks -tud
Наказовий
Активний
Однина Перша / / / /
Друга - ära -
Третя -gu ärgu -gu olgu -nud ärgu olgu -nud
Множина Перша -gem ärgem -gem /
Друга -ge ärge -ge
Третя -gu ärgu -gu olgu -nud ärgu olgu -nud
Пасивний / -tagu ärgu -tagu olgu -tud ärgu olgu -tud
Квотатив[ru]
Активний
Однина Перша -vat ei -vat / olevat -nud ei olevat -nud /
Друга
Третя
Множина Перша
Друга
Третя
Пасивний / -tavat ei -tavat olevat -tud ei olevat -tud

Числівник[ред. | ред. код]

Кількісні числівники[ред. | ред. код]

Числівники в естонській є змінюваними частинами мови. Вони мають три відмінки:

Відмінювання числівників
Число Номінатив Генітив Партитив
0 null nulli nulli
1 üks ühe üht
2 kaks kahe kaht
3 kolm kolme kolme
4 neli nelja nelja
5 viis viie viit
6 kuus kuue kuut
7 seitse seitsme seitset
8 kaheksa kaheksa kaheksat
9 üheks üheksa üheksat
10 kümme kümne kummet
11-19 -teist(kümmend) -teist(kümne) -teist(kümmet)
20-90 -kümmend -kümne -kümmet
100 sada saja sadat
200-900 -sada -saja -sadat
1 000-999 000 -tuhat -tuhande -tuhandet
1 000 000 - 999 000 000 -miljon -miljoni -miljonit
1 000 000 000 -miljard -miljardi -miljardit

Після числівника 1 іменник вживається у номінативі однини, після інших — у партитиві однини.

Порядкові числівники[ред. | ред. код]
Відмінювання порядкових числівників
Число Номінатив Генітив Партитив
1-й esimene esimese esimest
2-й teine teise teist
3-й kolmas kolmanda kolmandat

Для інших числівників до форми генітиву додаються закінчення -s, -nda та -ndat відповідно.

Незмінювані частини мови[ред. | ред. код]

До незмінюваних частин мови в естонській належать прислівники, післяйменники, сполучники та частки.

Прислівники[ред. | ред. код]

Прислівник в естонській мові виражає час, місце і спосіб дії або надає слову чи виразу смислового відтінку (Loen sinu artikli läbi. — Проглянь свою статтю.).

Зазначені нижче закінчення додаються до кореня прислівника, який утворюється від:

  • форми генітиву однини прикметника (-sti, -ti, -ldi, -li, -kesi): генітивний тип,
  • форми аблативу однини прикметника (-lt; деякі відмінюються також в алативі, адесиві та аблативі): аблативний тип.

Деякі прислівники є початковими або скороченими формами від колись існуючого інструктивного відмінка.

Види прислівників[ред. | ред. код]
  • вказівні (iлатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): siia - siin - siit (тут), sinna - seal - sealt (там), nüüd (now), siis (зараз), seega (thus), seepärast (тому)
  • питальні (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): kuhu - kus - kust (де), millal (коли), kuidas (як), miks (чому)
  • означені (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): kuhugi - kuskil - kuskilt (десь), kunagi (колись), kuidagi (якось)
  • неозначені (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): ükskõik kuhu - ükskõik kus - ükskõik kust (будь-де), ükskõik millal (будь-коли), igatahes (будь-як)
  • узагальнюючі (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): igale poole - igal pool - igalt poolt (усюди), alati (завжди)
Ступені порівняння прислівників
Тип
Ступінь Генетивний Аблативний
Нейтральний - -lt
Вищий -mini -malt
Найвищий kõige -mini kõige -malt

Післяйменники[ред. | ред. код]

Післяйменники вживаються:

  • з генітивом (відмінювані) (ілатив/алатив - інесив/адесив - елатив/аблатив): alla - all - alt (під), ette - ees - eest (перед), juurde - juures - juurest (на, у), järele - järel - järelt (після), keskele - keskel - keskelt (посередині), kohale - kohal - kohalt (над), kõrvale - kõrval - kõrvalt (за), kätte - käes - käest (на, у, до), lähedale - lähedal - lähedalt (біля), peale - peal - pealt (на), sisse - sees - seest (у, в), taha - taga - tagant (за), vahele - vahel - vahelt (між), äärde - ääres - äärest (біля)
  • з генітивом (невідмінювані): eest / jaoks (для, до), järgi (згідно з), kaudu (через), kohta (про), pärast (за, через (причина)), vastas (навпроти), vastu (проти), üle (над), ümber (навколо)
  • з партитивом: mööda (повз, по)
  • з елативом: alla (під), läbi (через), peale / saadik (до, по)

Синтаксис[ред. | ред. код]

Звичайний порядок слів в естонській — прямий (підмет - присудок (дієслово) - додаток), сполучники: aga (але), et (що), ja (та), kas (чи), kui (якщо), nagu (як), sest (тому що), või (або). Питання починаються питальним словом (питальним займенником, kas (якщо питання загальне) або ega (якщо питання заперечне)), за яким слідує прямий порядок слів; слід зазначити, що у розмовному мовленні питальні слова часто випускаються, — у такому випадку питання виділяється інтонаційно або через зміну порядку слів на зворотній. Відповідями на питання такого типу є частки jah/jaa (так) і ei (ні). Прикметник стоїть перед іменником, який він характеризує. Прислівник часу передує прислівнику місця.

Втім, оскільки естонська є аглютинативною мовою, порядок слів у ній доволі вільний; відмінний від прямого порядок слів як правило використовується для наголошення певних частин речення або у поетичних текстах, — подібно до аналогічного явища у фінській мові[en]. Наприклад, речення mees tappis karuчоловік убив ведмедя містить прямий порядок слів. Це речення можна перефразувати за допомогою зворотнього порядку слів — у такому випадку воно буде виглядати як karu tappis mees — ведмедя вбив чоловік, тобто мовець наголошує той факт, що скоїв це саме чоловік, ймовірно, також передбачаючи те, що слухач знає, що ведмедя було вбито. У певних контекстах можливі й інші чотири варіанти порядку слів (tappis mees karu, tappis karu mees, mees karu tappis, karu mees tappis), особливо якщо до них додати більше слів.

Інколи форми дієслова, іменників та прикметників у реченні недостатньо для визначення підмета та додатка, наприклад, mehed tapsid karud (чоловіки вбили ведмедів) або isa tappis karu (батько вбив ведмедя) — у першому реченні це викликано множиною адже тоді номінатив в естонській мові використовується як для підмета, так і для прямого додатка, а в другому реченні одниною, форми іменника isa (батько) у номінативі, генітиві і партитиві збігаються; те саме і зі словом karu (ведмідь); на відміну від них слово meesчоловік має різні форми: ном.одн. mees, ген.одн.. mehe, парт.одн. meest). У подібних реченнях лише за допомогою порядка слів можна визначити підмет та додаток: слухач розуміє, що перший іменник (mehed, isa) є підметом, а другий (karud, karu) — додатком. Також у такому випадку мовець не може поміняти місцями підмет і додаток задля наголошення певного з них (принаймні якщо з контексту не зрозуміло, який саме іменник є підметом).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ERELT, ERELT, ROSS. Eesti Keele Käsiraamat. Eesti Keele Instituut. Процитовано 17 April 2013. (ест.)
  2. Suoniemi-Taipale, Inga (1994). Itaemerensuomalaisten kielten prolatiivi [Prolatives in Balto-Finnic Languages]. Suomalaisen Kirjallisuuden Seuran Toimituksia. 616 (University of Jyväskylä). ISBN 9517178212. Процитовано 17 April 2013. (фін.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Moseley, C. (1994). Colloquial Estonian: A Complete Language Course. London: Routledge.(англ.)
  • Tuldava, J. (1994). Estonian Textbook: Grammar, Exercises, Conversation. Bloomington: Research Institute for Inner Asian Studies, Indiana University.(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]