Грамофон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грамофон початку XX ст. в краєзнавчому музеї в Ужгороді
Ранній зразок фонографу з Історичного музею м. Херефорд, Техас.


Грамофон (від грец. грец. Γράμμα — запис, φωνή — звук) — прилад для записування і відтворення звуків на грамофонній платівці.

Грамофон — це видозміна винайденого в 1877 році Едісоном фонографа, вперше зроблене Емілем Берлінером в тому ж році (Берлінер отримав патент на грамофон 26 вересня 1887). На відміну від фонографа замість циліндрів для записування і відтворення звуків служать ебонітові (каучукові) диски. Грамофонна голка, прикріплена до вібруючої мембрани, яка приймає звуки, наносить на диску відповідні спіральні риси та заглиблення. При обертанні диска за допомогою годинного механізму голка рухається по спіралі диска і викликає відповідні коливання вібруючої платівки: весь комплекс записаних звуків відтворюється з точністю.

Увага. Патефонну платівку не можна використовувати на грамофоні, бо напрямок ходу патефонної голки йде від центру до краю платівки. Платівки, їх типи, тісно пов'язані зі звукознімальним приладом.

Грамофонна платівка програється у звичному нині напрямку - від краю платівки до її центру.

Див. також[ред.ред. код]

музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.