Гранатуров Юрій Ісайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Ісайович Гранатуров
Юрій Ісайович Гранатуров
Flag of Nikolayev.svg Міський голова Миколаєва Coat of arms of Nikolayev.svg
30 травня 2014 — 24 листопада 2015
Попередник Володимир Чайка
Наступник Сєнкевич Олександр Федорович
Секретар Миколаївської міської ради
1 жовтня 2013 — 30 травня 2014
Попередник Володимир Коренюгін
Народився 31 липня 1960(1960-07-31) (61 рік)
Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець[джерело?]
Освіта Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського і Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Політична партія 2005-лютий 2014 — Партія регіонів
2014-липень 2015 — безпартійний 
серпень 2015 — дотепер — партія «Наш Край»
Професія філолог, магістр державного управління

Юрій Ісайович Гранатуров (нар. 31 липня 1960, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — український політичний діяч, міський голова міста Миколаєва з травня 2014 року по 24 листопада 2015.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 31 липня 1960 року в місті Миколаєві у родині військовослужбовця[1]. Спочатку навчався у 18-й, потім — у 6-й загальноосвітніх школах Миколаєва. Після школи працював складальником корпусів на ЧСЗ, потім — служба в армії. Був командиром артрозвідки, заступником командира взводу, проходив службу за межами СРСР.

Закінчив Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю «Філологія», а також Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Після закінчення педагогічного інституту працював у загальноосвітніх школах № 54 та № 34 Миколаєва, потім став директором ЗОШ № 36.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У 1998 році був обраний депутатом Миколаївської міської ради, увійшов до складу депутатської групи «Моє місто». У 1999 році був довіреною особою кандидата в президенти України Євгенія Марчука.

У 2002 був обраний депутатом Миколаївської міської ради по одномандатному округу, став заступником міського голови Володимира Чайки, керуючим справами міськвиконкому Миколаєва. У 2006 році був переобраний депутатом міської ради за списками Партії регіонів. У тому ж році був призначений на посаду першого заступника Миколаївського міського голови. На чергових виборах депутатів Миколаївської міськради 2010 року переміг на мажоритарному окрузі.

20102013 — голова адміністрації Ленінського району Миколаєва.

1 жовтня 2013 року після смерті Володимира Коренюгіна під час позачергової сесії Миколаївської міської ради був обраний секретарем міської ради. У зв'язку з відсутністю обраного мера, Юрій Гранатуров автоматично став виконуючим обов'язки міського голови.[2].

На посаді міського голови[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року переміг на виборах Миколаївського міського голови, набравши 27,69 % голосів виборців[3].

Найближчі претенденти
2. Сергій Ісаков — 22,84 %
3. Олександр Жолобецький — 15,27 %
4. Юрій Антощенко — 10,5 %
5. Олександр Сенкевич — 4,64 %

30 травня 2014 року під час 40-ї сесії Миколаївської міської ради Юрій Гранатуров склав з себе повноваження секретаря та депутата міської ради. Потім голова Миколаївської міської виборчої комісії Ірина Косякова зачитала цифри з протоколу про результати виборів міського голови, які відбулись 25 травня, та оголосила, що Юрій Гранатуров обраний новим мером Миколаєва.[4].

Партійна приналежність[ред. | ред. код]

З 2005 по лютий 2014 року був членом Партії регіонів. Про свій вихід з партії Юрій Гранатуров заявив 22 лютого під час знесення пам'ятника Леніну на головній площі Миколаєва[5].

У липні 2015 року Юрій Гранатуров заявив, що не збирається вступати до будь-якої політичної партії, оскільки переконаний, що мер міста повинен бути безпартійним.[6]

У серпні 2015 року Юрій Гранатуров обраний співголовою політичної партії «Наш край».[7]

У серпні 2020 року покинув "Наш край" та став головою обласної партійної організації всеукраїнської політичної партії “За майбутнє”.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрий Гранатуров: «Не любить Николаев просто невозможно» (ru). Станислав Козлов, «Вечерний Николаев». 2010-07-31. Архів оригіналу за 2014-05-29. Процитовано 2014-07-20. 
  2. Юрия Гранатурова безальтернативно избрали секретарем Николаевского городского сонета (ru). НикВести. 1.10.2013. 
  3. Гранатуров стал мэром Николаева, обогнав Исакова почти на 10 тысяч голосов (ru). НикВести. 2014-05-27. 
  4. Гранатуров официально стал мэром Николаева (ru). НикВести. 2014-05-30. 
  5. Временный мэр Николаева Гранатуров покинул ПР (ru). НикВести. 22.02.2014. 
  6. Гранатуров не хочет вступать в партию, которая его выдвинет: «Мэр города должен быть беспартийным». НикВести. 15.07.2015. 
  7. Гранатуров избран сопредседателем партии «Наш край». НикВести. 17.08.2015. 
  8. Поміняв "Наш Край" на "За майбутнє": голова Інгульського району Миколаєва заявив, що йде з посади. mykolaiv.one (uk). Процитовано 2020-08-27.