Координати: 44°35′24.000000100012″ пн. ш. 1°12′42.0000121″ зх. д. / 44.59000° пн. ш. 1.21167° зх. д. / 44.59000; -1.21167

Гранд-Дюн-дю-Піля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гранд-Дюн-дю-Піля

44°35′24.000000100012″ пн. ш. 1°12′42.0000121″ зх. д. / 44.59000° пн. ш. 1.21167° зх. д. / 44.59000; -1.21167
Країна  Франція[1][2]
Регіон Ла-Тест-де-Бюш
Тип природоохоронна територія[2]
дюна[1]
free flight sited і пам'ятка
матеріал пісок
Висота 106,6 м
Висота відносна 106,6 м[3]
Площа 380 399 га[2]
Гранд-Дюн-дю-Піля. Карта розташування: Франція
Гранд-Дюн-дю-Піля
Гранд-Дюн-дю-Піля
Гранд-Дюн-дю-Піля (Франція)
Мапа
CMNS: Гранд-Дюн-дю-Піля у Вікісховищі

Гранд-Дюн-дю-Піля, Велика дюна в Піле (фр. Dune du Pilat[4]) — найвища піщана дюна в Європі. Розташована на узбережжі Біскайської затоки в районі затоки Аркашон поблизу міста Ла-Тест-де-Бюш, за 60 км на південний захід від французького міста Бордо[5]. Привабливе туристичне місце, яке відвідують близько 1 млн людей щорічно.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Дюна витягнута в субмеридіональному напрямку уздовж атлантичного узбережжя вище лінії припливів, поблизу південного входу до Аркашонської затоки, в місцевості Піля-сюр-Мер, що адміністративно відноситься до муніципалітету Ла-Тест-де-Бюш, недалеко від Аркашона, в самому серці національного парку Гасконські Ланди.

Загальний об'єм дюни складає близько 60 млн м³, завширшки дюна із заходу на схід близько 500 м, завдовжки із півдня на північ — 2,7 км[4][6]. Станом на 2018 рік дюна сягала висота 106,6 м над рівнем моря. Кут похилу навітряного схилу 5..20°, підвітряного 30..40°.

Дюна поступово рухається вбік суходолу на північний схід, засипаючи ліс. Підтвердженням руху є лінія узбережжя на картах 1708 і 1786 років, де дюни зображені трохи південніше узбережжям ніж зараз. Сучасне розташування дюни ще до 1930-х років називалось «Новими пісками» (фр. Les Sabloney), коли місцевим забудовником Даніелем Меллером дюна не була перейменувана на Велику дюну Піле. Слово «піле» походить від гаск. Pilhar, що означає велику купу, або курган[7].

24 січня 2009 року під час шторму над дюною було зафіксовано найбільшу швидкість поривів вітру — 48,5 м/с (175 км/год). Цей шторм значно пошкодив дюну.

Історія

[ред. | ред. код]

На місці дюни в доісторичні часи розміщувались тимчасові табори солеварів, що виварювали морську сіль. Перші археологічні розкопки на місцевості розпочались 1922 року. 31 грудня 2013 року одним з туристів біля підніжжя дюни була зроблена знахідка ранньої залізної доби (~800 рік до н. е.) — поховальна урна та ваза. У жовтні 2014 року на місці розпочала роботу археологічна бригада для з'ясування стратиграфії та побутового контексту знахідок.

Парапланеризм

[ред. | ред. код]

Завдяки своєму відкритому розташуванню вздовж узбережжя моря та крутим схилам, Велика дюна є відомим чудовим місцем для парапланеризму.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б в г Nationally designated areas (CDDA)
  3. а б http://www.observatoire-cote-aquitaine.fr/La-Dune-du-Pilat-culmine-a-106-6-metres-soit-3-9-m-en-un-an
  4. а б Natural Site – Dune du Pilat. Pyla sur Mer : [англ.] : [арх. 02.04.2019] // dunedupilat.com : вебсайт. — 2021. — 30 October. — Дата звернення: 6 червня 2021 року.
  5. Атлас світу, 2005, с. 52-53.
  6. Scheffel, Richard L., ред. (1980). Natural Wonders of the World. United States of America: Reader's Digest Association, Inc. с. 294. ISBN 0-89577-087-3.
  7. Froidefond, J.M.; Ph. Legigan (1985). La grande dune du Pilat et la progression des dunes sur le littoral Aquitain (38): 69—79.

Посилання

[ред. | ред. код]