Гранд-Жорас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гранд-Жорас
фр. Grandes Jorasses
Північна стіна Гранд-Жорасу і льодовик Лешо
Північна стіна Гранд-Жорасу і льодовик Лешо

45°52′00″ пн. ш. 6°59′00″ сх. д. / 45.8666666666947762109884934° пн. ш. 6.98333333336107742184140079° сх. д. / 45.8666666666947762109884934; 6.98333333336107742184140079Координати: 45°52′00″ пн. ш. 6°59′00″ сх. д. / 45.8666666666947762109884934° пн. ш. 6.98333333336107742184140079° сх. д. / 45.8666666666947762109884934; 6.98333333336107742184140079
Країна Італія Італія, Франція Франція
Регіон Західні Альпи
Система Альпи
Тип гора
Висота 4208[1] м
Висота відносна 843 м
Ізоляція 7,9 км
Перше сходження 30 червня 1868 р. (Horace Walker, Melchior Anderegg, Johann Jaun і Julien Grange)
Grandes Jorasses.png
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150262
peakbagger.com 9932
Peakware 1039
GeoNames 3174839
Гранд-Жорас. Карта розташування: Італія
Гранд-Жорас
Гранд-Жорас
Гранд-Жорас (Італія)
CMNS: Гранд-Жорас у Вікісховищі

Гранд-Жорас (фр. Grandes Jorasses) — вершина в масиві Монблану висотою 4208 м н.р.м., розташована на кордоні Італії і Франції. Північна стіна вершини Гранд-Жорас є однією з найскладніших стін в Альпах.

Вершина являє собою шість піків, що знаходяться в гребені протяжністтю близько 1 км:

  • Pointe Walker (4208 м) — названий на честь фр. Horace Walker, який здійснив перше сходження на Гранд-Жорас
  • Pointe Whymper (4184 м) — названий на честь англійського альпініста, що першим зійшов на Матергорн Едварда Уімпера, який здійснив перше сходження на цей другий за висотою пік Гранд-Жорас
  • Pointe Croz (4110 м) — названий на честь гіда з Шамоні Мішеля Кроза
  • Pointe Margherita (4065 м) — названий на честь королеви Маргарити Савойської, дружини короля Італії Умберто I
  • Pointe Elena (4045 м) — названий на честь принцеси Олени Савойської
  • Pointe Young (3996 м) — названий на честь британського альпініста, поета, письменника Джеффрі Янга.

Перше сходження на найвищу точку Гранд-Жораса (пік Pointe Walker) було здійснено 30 червня 1868 р. Horace Walker з гідами Melchior Anderegg, Johann Jaun і Julien Grange. Другий за висотою пік Pointe Whymper був вперше підкорений 24 червня 1865 р. першопідкорювачем Матергорну англійським альпіністом Едвардом Уімпер (Edward Whymper) спільно з Christian Almer, Michel Croz і Franz Biner.

Північна стіна[ред. | ред. код]

Розташована з французького боку північна стіна Гранд-Жораса є однією з шести знаменитих північних стін в Альпах. Вона височіє на висоту більше кілометра над льодовиком Лешо (фр. Leschaux Glacier). Класичний варіант сходження по північній стіні — маршрут Рікардо Кассіна (Cassin з Esposito і Tizzoni), пройдений в 1938 році і прокладений прямо на Пойнт Вокер.

Взимку північну стіну Гранд-Жорас було вперше пройдена Вальтером Бонатті в 1954 році.

Гранд-Жорас і Гігантський зуб

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Walter Bonatti, Montagnes d'une vie, chapitres XIV Dans la face nord des Grandes Jorasses en hiver (1963) et XV Éboulements et tempêtes à l'éperon Whymper (1964), Arthaud, Paris, 1997 ISBN 2-7003-1144-2
  • Philippe Bonhème, La face Nord de René Demaison, Ramsay, 2009 ISBN 978-2-8122-0002-1
  • René Desmaison, 342 heures dans les Grandes Jorasses, Hoëbeke, coll. " Retour à la montagne ", 2003, ISBN 2842301420
  • René Desmaison, Les forces de la montagne, chapitres 10 Margherita, notre dernière cordée, 18 Tempête sur les Grandes Jorasses, 26 Le Linceul des Grandes Jorasses et 29 Ascension vers l'enfer, Hoëbeke, 2005, ISBN 2-84230-229-X
  • Robert Flematti, Flemattissime, chapitre 8 Le Linceul, Guérin, 2006, ISBN 2-911755-98-7
  • Roger Frison-Roche, Retour à la montagne
  • Ivano Ghirardini, Thanatos, 1986
  • Jean-Marie Defossez, Face Nord

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]