Гранецька Вікторія Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Гранецька Вікторія Леонідівна
Вікторія Гранецька на церемонії нагородження «Коронації слова 2015»
Вікторія Гранецька на церемонії нагородження «Коронації слова 2015»
Народження 24 березня 1981(1981-03-24) (37 років)
  с. Юрівка, Козятинський район, Вінницька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Alma mater Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Мова творів українська
Рід діяльності Письменниця-прозаїк
Magnum opus: «Мантра-омана»
Нагороди та премії
Коронація слова 2011, Коронація слова 2015
Сайт: granetska.net.ua

Вікторія Леонідівна Гранецька (*24 березня 1981, с. Юрівка, Козятинський район) — українська письменниця-прозаїк. Лауреатка літературної премії Коронація слова: у 2011 році її роман «Мантра-омана» здобув І премію.

Життєпис

Вікторія Гранецька народилася 24 березня 1981 року в селі Юрівка Козятинського району Вінницької області в родині поляка та українки. В дитинстві писала вірші, казки, оповідання, публікувалась у районній газеті «Вісник Козятинщини».

У 2003 році здобула фах практичного психолога у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М. Коцюбинського. До 2010 працювала офіціанткою, рекламним агентом, продавцем косметики, доглядачем за маленькими дітьми, консультантом у музичному магазині, коректором в газеті для російськомовних емігрантів Каліфорнії та Філадельфії, журналістом/редактором рубрики «Культура» в місцевому ЗМІ, а також літературним редактором в одному із глянцевих журналів.

З 2010 року мешкає у Вінниці, пише прозові твори.

Творчість

2011 року за рукопис роману «Мантра-омана» отримала першу премію літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «роман»[1]. Це був дебютний твір 30-річної авторки, або, точніше, її перший завершений твір такого обсягу. Восени 2011 року роман вийшов у видавництві "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».[2].

Упродовж 2012–2013 займалася журналістикою, соціально-культурними проектами («100 книжок для сільських бібліотек», «Сучасне Епатажне Креативне Слово», «Письменницькі спогади»), мала кілька публікацій у жанрі малої прози (есей «Симфонія № 38» у складі альманаху «Експрес Молодість», новела «Закохане місто» на шпальтах «Літературної України»), двічі побувала в складі журі конкурсу «Коронація слова».

У червні 2013 року в «Клубі сімейного дозвілля» вийшла її друга книжка під назвою «ТІЛО™». У вересні того ж року роман «ТІЛО™» потрапив у десятку фіналістів Міжнародної премії імені О. Ульяненка та увійшов до шорт-листа Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року'2013» у номінації «Красне письменство».

В 2015 почала писати неримовану поезію й отримала диплом лауреата VІІІ Всеукраїнського поетичного фестивалю «Підкова Пегаса-2015», а згодом за вірш «Смарагдові очі» — лауреатство у Міжнародному поетичному конкурсі «Намалюй мені ніч» від журналу «Склянка часу*Zeitglas».

Долучилася до започаткованого «Коронацією слова» проекту «Воскресіння Розстріляного Відродження» з літературознавчим нарисом «Корабель Юрія Яновського».[3] Взяла участь у І Міжнародному фестивалі оповідання "«Intermezzo» (м. Вінниця) і продовжила експерименти з короткою прозою — у вересні 2015 року побачили світ українська та англійська версії оповідання письменниці «Емігрантка» у складі двомовної збірки есеїв та оповідань «Україна в мені» («Ukraine within me») від Львівського жіночого літературного клубу (видавництво «Апріорі»).

Есей «Остання жінка на Землі» вийшов на шпальтах літературно-художнього журналу «Дніпро», оповідання «Абонентська скринька» у складі збірки «Львів. Кава. Любов», виданої «Клубом Сімейного Дозвілля».

У вересні 2015 року вийшов «Щасливий» — третій роман письменниці, створений на основі реальної історії про українську дівчину та азербайджанського хлопця-мусульманина.[4] Роман нагороджено спеціальною відзнакою «Коронації слова» у номінації «Гранд Романи» та опубліковано у київському видавництві «Нора-Друк». Книга була презентована у різних містах України, в тому числі й у середовищі українських мусульман в Ісламському культурному центрі м. Києва.[5]

Примітки

Посилання