Ґрант Вуд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Грант Вуд)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґрант Деволсон Вуд
Grant DeVolson Wood
Grant Wood.jpg
Автопортрет, 1932
При народженні англ. Grant DeVolson Wood
Народження 13 лютого 1891(18910213)
Анамоса, Айова, США
Смерть 12 лютого 1942
  Айова-Сіті, США
(рак підшлункової залози)
Національність американець
Країна США США
Жанр живопис
Навчання Чиказький художній інститут
Діяльність художник, викладач університету, художник-гравер
Напрямок регіоналізм
Вплив Ян ван Ейк
Відомі учні John O. Robert Sharpd
Працівник Університет Айови
Твори Американська готика і Daughters of Revolutiond
Брати, сестри  • Nan Wood Grahamd
Автограф Wood Grant autograph.png

CMNS: Ґрант Вуд у Вікісховищі

Ґрант Деволсон Вуд (англ. Grant DeVolson Wood; 13 лютого 1891(18910213) — 12 лютого 1942) — американський художник, відомий, насамперед, своїми картинами сільського життя американського Середнього Заходу. Автор знаменитої картини «Американська готика», що є одним із знакових зображень 20-го століття.

Життя і кар'єра[ред. | ред. код]

Дім Вуда Ґранта в Сідар-Рапідс, Айова.

Його сім'я переїхала в Сідар-Рапідс після смерті батька у 1901 році. Закінчивши середню школу у Вашингтоні, Вуд вступив до художної школи в Міннеаполісі у 1910 році[1]. 1913 року вступив до Школи Мистецтв Художнього інституту в Чикаґо, де займався виготовленням ювелірних виробів зі срібла.

У період з 1920 по 1928 рік зробив чотири поїздки до Європи, де навчався багатьом стилям живопису, зокрема імпресіонізму і постімпресіонізму. Але найбільше на нього вплинула творчість Яна ван Ейка, у якого він взяв чіткість і ясність своєї нової техніки. У 1932 році Вуд допоміг заснувати колонію мистецтв Кам'яне місто (англ. Stone City Art Colony) недалеко від свого рідного міста, метою якої було допомогти художникам вижити під час Великої депресії. Він став великим прихильником регіоналізму в мистецтві[2], проводячи лекції з цієї теми по всій країні.

Вуд був одружений з Сарою Шерман Максон у період з 1935 по 1938 рік. Викладав живопис у Школі Живопису Айовського Університету 1934 по 1941 рік, також він вів проекти настінного розпису, консультував студентів, писав власні твори. 12 лютого 1942 року, за день до свого п'ятдесят першого дня народження, Вуд помер в університетському госпіталі від раку підшлункової залози[3].

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Пам'ятна монета 2004 року із вшануванням Ґранта Вуда

Вуд був активним художником з раннього віку і до самої смерті. І хоча він є відомим саме завдяки своїм картинам, окрім цього також займався літографією, керамікою, металом, деревиною і технікою Ready-made.

Регіоналізм[ред. | ред. код]

Ім'я Вуда асоціюється, у першу чергу, з американським рухом у мистецтві, що має назву «регіоналізм» і походить з Середнього Заходу. Вуд був одним з трьох художників, найбільш пов'язаних з цим рухом. Інші двоє, Джон Стюарт Каррі і Томас Гарт Бентон, повернулися на Середній Захід в 1930-тих роках у зв'язку із заохоченням Вуда і його допомогою у пошуку викладацьких посад для них в коледжах у штатах Вісконсин і Канзас, відповідно. Разом із Бентоном, Каррі, та іншими регіоналістськими художниками, Вуд продавав свої картини через художню галерею Associated American Artists у Нью-Йорку протягом багатьох років.

«Американська готика»[ред. | ред. код]

Найвідоміша картина Вуда — «Американская Готика» (1930), яка також є однією з найвідоміших картин в американському мистецтві[4]. Картина була вперше виставлена 1930 року у Художньому інституті Чикаґо, де і знаходиться до цих пір[4]. За цю картину Вуд отримав премію в розмірі 300 доларів і майже миттєве визнання.

Мистецтвознавці, які мали позитивну думку щодо картини, такі як Ґертруда Стайн і Крістофер Морлі, допустили, що вона мала бути висміюванням репресій і обмеженності сільського життя маленького містечка. Але сам Вуд заперечував таке трактування: з початком Великої Депресії він бачив у сільській Америці мужність і впертість першопрохідців, піонерський дух і рішучість у подоланні будь-яких перешкод. Ще одна версія припускає змішання шанобливості та легкої насмішки.

Натхнення прийшло до Вуда у неоготичному стилі маєтку Елдона (південна Айова), особливо чітко ці неоготичні риси проглядаються в арочному віконці на другому поверсі. Вуд вирішив зобразити цей будинок, а на передньому плані людей, які, на його думку, мали б жити в ньому. На картині зображений фермер поруч зі своєю дочкою.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Grant Wood», answers.com
  2. Grant Wood: Biography. CornerHouse Gallery (Cedar Rapids, Iowa). Via Artnet.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2006. 
  3. Deborah Solomon (28 жовтня 2010). Gothic American. The New York Times. 
  4. а б «Grant Wood» Архівовано 31 жовтня 2011 у Wayback Machine., Художній інститут Чикаго. Перевірено 20 вересня 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Deba Foxley Leach. Grant Wood: The artist in the hayloft. — Prestel, 2005. — ISBN 3-7913-3401-8.
  • Kate F. Jennings. Grant Wood. — 2003. — ISBN 1-57215-357-1.
  • James M. Dennis. Renegade Regionalists: The Modern Independence of Grant Wood, Thomas Hart Benton, and John Steuart Curry. — London : University of Wisconsin Press, 1998. — ISBN 0-299-15584-6.
  • Crowe, David. «Illustration as Interpretation: Grant Wood's 'New Deal' Reading of Sinclair Lewis's Main Street.» In Sinclair Lewis at 100: Papers Presented at a Centennial Conference, edited by Michael Connaughton, 95–111. St. Cloud, MN: St. Cloud State University, 1985.

Посилання[ред. | ред. код]