Гранів (Гайсинський район)
| село Гранів | |||
|---|---|---|---|
| |||
._%D0%92%27%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg) | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Вінницька область | ||
| Район | Гайсинський район | ||
| Тер. громада | Краснопільська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA05040090020096828 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | 2312 | ||
| Площа | 9,207 км² | ||
| Поштовий індекс | 23731 | ||
| Телефонний код | +380 4334 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°52′18″ пн. ш. 29°34′2″ сх. д. / 48.87167° пн. ш. 29.56722° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
214 м | ||
| Водойми | р. Вербич | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 23731, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Гранів, пров.Соборний, 1 | ||
| Карта | |||
  Гранів | |||
 Гранів | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Гра́нів — село в Україні, в Краснопільській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Вербич (притока Собу) за 16 км на північний схід від міста Гайсин та за 11 км від автошляху М30. Населення становить 2 312 осіб (станом на 1 січня 2015 р.).
Директор Вінницького обласного архіву Сергій Гальчак стверджує, що історію Гранова слід вести з 1411 року.[1]
Місту було надане в 1744 р. магдебурзьке право та герб «Леліва». Місто належало до родин Грановських, Сенявських, князів Чорторийських.
В місті знаходився монастир з трьома церквами[2], у якому наприкінці XIX ст. було 14 монахів (див. Василіянські монастирі на Поділлі).
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].
У XIX ст. Гранівська волость, з 1923 р. Гранівський район
Перепис євреїв Грановщини 1764 року
Метрична книга 1798—1800 років католицького костелу міста Гранів.
- Відомості про Гранів 1733 року
-
-
-
-
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3047 осіб, з яких 1323 чоловіки та 1724 жінки.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2705 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,63 % |
| російська | 1,14 % |
| молдовська | 0,15 % |
| білоруська | 0,07 % |
- Арбітман Емілій Миколайович (1930—2002) — радянський та російський історик мистецтва, художній критик, організатор музейної науки.
- Бліновський Юзеф Адамович (1900-1966) - радянський нейрогістолог та судовий медик. Доктор медичних наук, професор. У 1936-1940 pp. – завідувач кафедри психіатрії 1-го ТашДержМІ, м.Ташкент, Уз.ССР.
- Бобровський Олег Володимирович (* 1961) — український художник декоративного мистецтва.
- Гогель Сергій Костянтинович (1860—1933) — російський фахівець з кримінального права та кримінології, професор Петербурзького університету та професор (і ректор) Психоневрологічного інституту.
- Йосипишин Петро Тимофійович (1901—1994) — воїн Армії УНР, директор бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі.
- Калайда Олексій Феофілович (* 1932) — український математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Кальницький Іван Сергійович (1923—2006) — український радянський діяч, голова колгоспу імені XXII з'їзду КПРС Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради УРСР 9-11-го скликань.
- Мельник Олександр Іванович (1985—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
-
Центр села -
Сільська рада -
Школа -
Будинок культури -
Амбулаторія і пошта -
Автобусна зупинка -
Ставок на річці Вербич -
Миколаївська церква (1845 р.) -
Пам'ятник воїнам-односельчанам -
Пам'ятник Т. Шевченку -
Пам'ятник на честь тисячоліття села
._%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0.jpg)
._%D0%A8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0.jpg)
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8.jpg)
._%D0%90%D0%BC%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B0.jpg)
._%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A2._%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%83.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0.jpg)
- ↑ Селу Гранів виповнилося 1000 років
- ↑ [1] [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
- Стаття Гранів - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [Архівовано 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
- Granów nad Werbiczem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 796. (пол.) — S. 796. (пол.)
- Wierbicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 380. (пол.)
- Granów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 531. (пол.)
- Вісник Ташкентської медичної Академії 2022 (стор.168) https://ttaa.tma.uz/vestnik-pdf/2022/ttaa-special-issue-tma-100-anniversary.pdf
- Ф.І. Гуменюк, Т.А. Сторожук. Гра́нів // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 204-210.
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |