Гранітне (Коростенський район)
| селище Гранітне | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Житомирська область | ||
| Район | Коростенський район | ||
| Тер. громада | Малинська територіальна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA18060130020083173 
| ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 29 червня 1960 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 1 км² | ||
| Населення | ▼ 1 344 (01.01.2022)[1] | ||
| Густота | 1459 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 11634 | ||
| Телефонний код | +380 | ||
| Географічні координати | 50°44′34″ пн. ш. 29°21′08″ сх. д.H G O | ||
| Висота над рівнем моря | 141 м | ||
| Водойма | р. Візня
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Пенизевичі | ||
| До станції: | 29 км | ||
| До райцентру: | |||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 15 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | пл. Соборна, 6-А, м. Малин, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11601 | ||
| Карта | |||
  Гранітне | |||
 Гранітне | |||
| |||
|
| |||
Грані́тне — селище в Україні, у Малинській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. У 1987—2020 роках — адміністративний центр колишньої Гранітненської селищної ради. Чисельність населення становить 1 631 особу (2001). У 1987—2024 роках — селище міського типу.
Розміщується на річці Візня, за 10 км від Малина та за 115 км від Житомира. Залізнична станція — Пенизевичі, за 2 км. Зосереджені великі запаси буто-щебеневої сировини. На початку 2000-х років у селищі були школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, філія школи мистецтв, лікарня, амбулаторія[2][3].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 1 720 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців становила 1 631 особу[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1555 | 95.34 % |
| російська | 63 | 3.86 % |
| білоруська | 6 | 0.37 % |
| вірменська | 1 | 0.06 % |
| румунська | 1 | 0.06 % |
| гагаузька | 1 | 0.06 % |
| інші/не вказали | 4 | 0.25 % |
| Усього | 1631 | 100 % |
Виникло у 30-х роках 20 століття як поселення робітників, які займалися видобутком каменю у Пинязевицькому кар'єрі. У 50-60 роках, в зв'язку із збільшенням потреб будівельної галузі, видобуток каміння значно збільшився, що призвело до росту чисельності населення та розвитку соціальної інфраструктури[3].
Офіційно утворене 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів області», шляхом об'єднання хуторів Гранкар'єр та Щебзавод Пинязевицької (згодом — Українська) сільської ради Малинського району. 5 серпня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 830 «Про віднесення деяких населених пунктів Володарсько-Волинського та Малинського районів до категорії робітничих селищ», поселенню присвоєно категорію робітничого селища з підпорядкуванням Українській сільській раді Малинського району. 3 березня 1987 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 61 «Про деякі зміни в адміністративно=територіальному устрої Житомирського і Малинського районів», селище віднесене до категорії селищ міського типу; одночасно утворено Гранітненську селищну раду Малинського району[6].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Гранітненської селищної ради включено до складу Малинської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[7].
26 січня 2024 року, відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28 липня 2023 року, віднесене до категорії селищ[8].
- Влодарський Олексій Костянтинович (1981—2018) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Комашня Ніна Миколаївна (1949—2013) — українська журналістка.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022
- ↑ Тимошенко В., Шклярська Л. Гранітне // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
- ↑ а б Костриця М., Кондратюк Р., Тимошенко В. (2005). Історико-географічний словник Малинщини (PDF) (вид. Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Відділ освіти Малинської райдержадміністрації). Малин. с. 17-18. Процитовано 7 липня 2025.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 6 липня 2025.
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 252, 567, 570, 597. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 6 липня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 6 липня 2025.
- ↑ Ігнатьєв О. (26 січня 2024). Набув чинності новий закон про міста, села, селища, райони. КиївВлада. Процитовано 1 лютого 2025.
- Погода в Гранітному [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |