Гранітне (Чортківський район)
| село Гранітне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Рада | Гранітненська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6124283401 |
| Облікова картка | Гранітне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1466 |
| Населення | 384 |
| Територія | 2.654 км² |
| Густота населення | 144.69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48331 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′00″ пн. ш. 25°01′00″ сх. д. / 49.08333° пн. ш. 25.01667° сх. д.Координати: 49°05′00″ пн. ш. 25°01′00″ сх. д. / 49.08333° пн. ш. 25.01667° сх. д. |
| Водойми | Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48331, с. Гранітне |
| Карта | |
  Гранітне | |
 Гранітне | |
Грані́тне — село Монастириської міської громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району.
До 1964 року село називалося Баранів. До 2020 адміністративний центр Гранітненської сільської ради. Біля Гранітного був хутір Мазурі. 1957 Гранітне захопила велика повінь. Населення — 365 осіб (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та голіградської культур.
Перша відома писемна згадка — 1441 — походить із записок Галицького суду; згаданий Гуйн з Баранова.[1] Ще одна відома писемна згадка — 1461[2] (част. В, с. 30).
Діяли українські товариства «Просвіта» і «Луг», кооператива.
1957 року тоді ще Баранів охопила велика повінь.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква святого Димитрія (1855; дерев'яна, відновлена 1986), «фігура» Ангела-Хоронителя на склепі панської родини (реставрована 1987; кам'яна; висота 5 м).
Встановлено хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.
Література[ред. | ред. код]
- В. Пасічник, В. Уніят. Гранітне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 410. — ISBN 966-528-197-6.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Запис 881. — С. 90.
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1902-01-01). Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. Warszawa.
Джерела[ред. | ред. код]
- Baranów, wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 103. (пол.) — S. 103. (пол.)
| ||||||||