Графіка української мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Було запропоновано приєднати статтю Рутенія (шрифт) до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з грудня 2021.

«Графіка української мови» — проєкт з відновлення зображення літер української мови, на основі існуючих історичних прикладів української писемності та друкарства.

Мета проекту[1] — створення зримого образу української мови — кириличної абетки на основі історично існуючої «рутенської абетки», надавши їй форм сучасної європейської пластики. Автор — каліграф, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників, лауреат[2] Шевченківської премії (2019), професор Василь Якович Чебаник.

Проєкт започатковано у 2001р[1][3] з розробки нових графем (наприклад, шрифт Ustav Millennium © 2000) для української абетки — як практична частина дослідження[4], розпочатого Василем Чебаником ще у 1971[4]) після спілкування з Альбертом Капром[de], ректором Вищої школи графіки та книжкового мистецтва[de] у Лейпцигу.

На осінь 2021 р. створено 45 шрифтів для української абетки[5].

Для проєкту також використовуються назви «Графіка української мови»[6], «шрифт Рутенія»[1], «абетка Рутенія»[7][8][9], «Графіка українського правопису.»[10], «Проект абетки української мови», «абетка Василя Чебаника»[11]

Опис проєкту[ред. | ред. код]

Над створенням нового зорового ряду у шрифті, який відбиває загальнонаціональні, історичні, декоративно-мистецькі особливості української культури, працювали такі видатні митці, як Г. Нарбут, В. Кричевський, П. Ковжун, С. Гординський, В. Хоменко, В. Юрчишин та інші.

Але зміни на рівні графем запропонував саме В. Чебаник.[12]

В. Чебаник вважає, що для створення нової української абетки необхідно повернути кириличний шрифт з його давніми і сучасними ознаками та, водночас, надати йому форму сучасної європейської пластики.[12] Відроджена кирилична українська абетка, якою писали наші пращури («Ізборник Святослава», «Слово о полку Ігоревім», «Повість минулих літ»), покликана показати, що українська мова жива і має бути видимою в книжках, у пресі, на вулицях. Кирилична абетка — невід'ємний державний символ незалежності України[1]

На думку В. Чебаника, малюнок літер пов'язаний зі специфікою звучання української мови, з її інтонаціями та мелодійними відмінностями від болгарської, білоруської та російської мов. Пластична інтерпретація літер у виконанні В. Чебаника створює органічний зорово-звуковий ряд. Нове написання графем окремих літер, запропоноване художником, повертає нас до джерел давньоруської писемності й відновлює історичну спадкоємність розвитку графіки шрифтових форм, перерваною реформою Петра І у 1708, яка призвела до значної латинізації вітчизняного шрифту[13][12].

З 2001 року автором створені шрифтові гарнітури для української абетки, котрі базуються на історичних українських скорописах. Матеріал для відновлення української абетки автор знаходить у глаголичних, давньоукраїнських, грецьких почерках.[14]

Як самостійна держава - Україна повинна володіти всіма символами державності і, перш за все, державною мовою з відповідною цій мові графічною абеткою. Нині ж українську мову ми тільки чуємо, зорово вона є надто уподібненою, графічно ідентичною з російськомовною абеткою. Українська абетка повинна бути кириличною в своїй основі, сучасною за державними, національними, художніми та естетичними ознаками.

—Василь Чебаник, 2004[15]

Галерея[ред. | ред. код]

  • Шрифт Ustav Millennium©2000
    Шрифт Ustav Millennium©2000
  • Шрифт ChebanykGroteskCond2004
    Шрифт ChebanykGroteskCond2004
  • Шрифт Rutenia©2008
    Шрифт Rutenia©2008

Події[ред. | ред. код]

шрифт RuteniaDecor©2016 на реверсі пам'ятної монети НБУ: Дмитро Бортнянський.

Виставки робіт проєкту «Графіка української мови»[ред. | ред. код]

Презентації[ред. | ред. код]

  • 10 листопада 2021, у Музеї книги і друкарства України, відбулася урочиста презентація «20-річчя проєкту „Графіка української мови“. Рутенія.». Було презентовано нову книжку Василя Чебаника «Графіка української мови» (2021р) з 45 гарнітурами шрифтів, сайт abetkarutenia.com.ua для ліцензованого безкоштовного поширення шрифтів проєкту «Графіка української мови» (доступно 6 шрифтів)[5] . У своєму онлайн-включенні Василь Чебаник заявив, що на шрифти «Рутенія» оформлені авторські права і відтепер усі бажаючі можуть вільно користуватися цими унікальними шрифтами[18].

Бібліографія[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
[1] У передачі Громадського радіо Василь Чебаник розповідає про те що абетка, якою ми користуємось, була створена для російської мови: "Наша мова одягнена в російську абетку або навіщо міняти українську абетку?,

Пряма трансляція відбулася 3 лип. 2017 р], Youtube

  1. Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  2. Мітченко В. Естетика українського рукописного шрифту / авт.-упоряд. В. С. Мітченко. — Грамота. — К, 2007. — ISBN 978-966-349-099-1. Архівовано з джерела 1 листопада 2021
  3. Василь Лизанчук. 6 // Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка. — Львів : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. — 256 с. — ISBN 978-966-613-615-5.
  4. Мітченко В. Абетка української мови: формотворчий аналіз. — Українська академія мистецтва, 2016. — Т. 25. — С. 77-85. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uam_2016_25_10
  5. Василь Чебаник, Віктор фон Ерцен-Глєрон. Буття та об’явлення української мови. — К. : Саміт-книга, 2021. — 992 с. — ISBN 978-966-986-347-8. Архівовано з джерела 30 жовтня 2021
  6. Василь Чебаник, Аліна фон Ерцен-Глерон, Анжеліка Корнієнко. Василь Чебаник. Графіка української мови. Рутенія. — Київ : Друкарський двір Олега Федорова, 2022. — 184 с. — ISBN 978-617-8082-25-3.

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Лизанчук, Василь Васильович (2008). Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації:хроніка (укр) . Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка. с. 256. ISBN 978-966-613-615-5. Архів оригіналу за 1 листопада 2021.
  2. ↑ Стали відомі імена лауреатів цьогорічної Шевченківської премії. Радіо Свобода. 19 лютого 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021.
  3. ↑ а б Вітаємо Василя Яковича Чебаника з відкриттям виставки! | КДАДПМД (укр.). 27 вересня 2021. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021.
  4. ↑ а б Українці користуються шрифтом Петра І, а треба своїм – каліграф Чебаник. Радіо Свобода. 09 листопада 2018. Архів оригіналу за 12 листопада 2020.
  5. ↑ а б Художник-графік Василь Чебаник подарував видавцям шість нових шрифтів. www.golos.com.ua. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021.
  6. ↑ Чебаник Василь Якович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021.
  7. ↑ Відбудеться презентація абетки української мови «Рутенія». chytomo.com (укр.). 10 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2023.
  8. ↑ Презентація «Графіка української мови» (абетка Рутенія) | Педагогічний музей України. 9 листопада 2021.
  9. ↑ admin (11 серпня 2022). Українська абетка Рутенія. Видавничий дім «Академперіодика» (укр.). Процитовано 2 січня 2023.
  10. ↑ Графіка українського правопису. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  11. ↑ Абетка Василя Чебаника – Слово Просвіти (укр.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021.
  12. ↑ а б в Мітченко, Віталій (2016). Абетка української мови: формотворчий аналіз (укр) . вип.25: Журнал Українська академія мистецтва. с. 77-84. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  13. ↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова (російською) . Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии Наук. 1905.
  14. ↑ Книга «Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів. Теорія і практика. Кирилиця і латиниця. Історія і сучасність» – Віталій Мітченко, ISBN: 978-617-7313-07-5. YAKABOO (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  15. ↑ Чебаник В. Графіка української мови / Абетка: [альбом]. — Київ, 2004. — 58 с.
  16. ↑ Солонець, Олександр (2004). Нова абетка. Слово просвіти (укр) . № 35(255). Тижневик всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. с. 6. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 26 серпня - 1 вересня.
  17. ↑ У столиці презентують графіку української мови. Вечірній Київ (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  18. ↑ tanas. Графіка української мови | Літературна Україна — Літукраїна (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.

Різні джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Олександр Солонець. Нова абетка (стаття) // Слово просвіти. — 2004. — № ч.35(255) (26 серпня - 1 вересня). — С. 6. Архівовано з джерела 18 листопада 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.

Сайт проєкту «Графіка української мови» https://abetkarutenia.com.ua [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]

Українська типографія
Дизайнери
Шрифти
Проєкти
Історія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Графіка_української_мови&oldid=42325033