Гребені (Обухівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гребені
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський район
Рада Гребенівська сільська рада
Основні дані
Населення 555
Площа 2,117 км²
Густота населення 262,16 осіб/км²
Поштовий індекс 09211
Телефонний код +380 4573
Географічні дані
Географічні координати 50°01′14″ пн. ш. 30°58′27″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 30.97417° сх. д. / 50.02056; 30.97417Координати: 50°01′14″ пн. ш. 30°58′27″ сх. д. / 50.02056° пн. ш. 30.97417° сх. д. / 50.02056; 30.97417
Середня висота
над рівнем моря
181 м
Місцева влада
Адреса ради 09261, Київська обл., Обухівський р-н, с.Гребені, вул.Київська
Карта
Гребені. Карта розташування: Україна
Гребені
Гребені
Гребені. Карта розташування: Київська область
Гребені
Гребені
Мапа
Мапа

CMNS: Гребені у Вікісховищі

Гребе́ні — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Адміністративний центр Гребенівської сільської ради, у яку входить село Юшки. Населення становить 555 осіб. Назва села походить від слова гребінь (хвилі).

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі Дніпра біля урочищ Солом'янка, Виноградне, Янча, де ховались розбійники. Їх місце дислокації обумовлювалось тим, що тут проходив південний шлях з Києва. У XIV ст. тут знаходився польсько-литовський замок, що слугував захистом від Кримського ханства.

Археологія[ред. | ред. код]

У III тисячолітті до н. е. на території села Гребені існувало поселення стародавніх людей Трипільської культури (IV тис. до н. е.), знайдене академіком АН УРСР С. М. Бібіковим. Одне поселення знаходиться на північ від села, в урочищі Василишин Яр, друге — на території села, ще чотири — на південь, в урочищах Виноградне, Янча та Попова Левада. На першому, коли проводилися розкопки, було виявлено сліди наземних жител. Знахідки експонуються у археологічному музеї Інституту археології в Києві та обласному археологічному музеї у с. Трипілля.

На південь від села в урочищі Янча знайдено сліди городища скіфського часу. Поселення черняхівської культури відомі в урочищі Василишин Яр та Янча. Городище зарубинецької культури (II ст. до н. е. — II ст. н. е.) — в урочищі Виноградне, на березі Дніпра. Навпроти нього — сліди поселень ранніх слов'ян (VIII ст.), поселення та курганний могильник часів Київської Русі.

Історія[ред. | ред. код]

Часи Гетьманщини і Польщі

З 1686 по 1671 рр. тут була державна прикордонна застава між Гетьманщиною і Польщею. Під час Коліївщини тут була «могила», що попереджала про наближення каральних загонів. 1729 року збудували церкву, що згоріла і на її місці створили нову.

Російська імперія

В 1793 році Гребені увійшли до складу Російської імперії. У XVIII ст. в районі урочища Виноградне знаходилася митниця (на російсько-польському кордоні). На північ від села в лісі зберігся редут — земляне укріплення того ж часу.

Спочатку село керувалося Ржищівським маєтком, бо належало до Ржищівської волості, потім перейшло до пана Билинського, згодом до Бурковського, потім — Ждановського.

У 1900 році була збудована школа грамоти, що згодом перетворилася на трирічну церковно-приходську школу. В тому ж році відкрили цегляний завод, який скоро обвалився разом з берегом у Дніпро.

У складі УНР

У 1917 — у складі УНР. Проте після російських інтервенцій влада багато разів переходила з рук у руки. Почались повстання і влада знов надовго не затримувалась.

Після перемоги комуністів організована річкова міліція. Головами сільради були призначені спершу Шевченко П. Г., потім Вознюк Г. Г., згодом — Гамарис І. О., Кияниця В. Г., Михайличенко П. І., Кирпач, Назаренко П. С. та Хоменко Т. М. 

Братська могила
У часи СРСР

Колгосп назвали «Червоний промінь».

У 1937 році побудували першу глиняну корівню, у 1938 році — зерносховище з цегли, у 1939 році — свинарню, кузню і пожежне депо.

Мешканці села брали участь у Радянсько-фінській війні — Радянсько-Фінську — у ній брали участь Кас'яненко М. А., Бондаренко І. Д. та Купріянко А. Ф., що отримав Орден Червоного прапора, який йому особисто вручив Калінін. На той час парторганізація була об'єднана з парторганізацією с. Юшки.

Друга світова війна

В часи Другої Світової війни тут був пункт переправи худоби через річку. Диверсійний загін партизан очолив Пасько М. Т. Деякі партизани, що потрапили в полон і дісталися Німеччини, начебто були у диверсійних загонах Франції.

1946-47 до села повернулись Герої Радянського Союзу Козлов Д. М. і Тутученко С. П. та кавалери Орденів Слави ІІІ ступеня Басан П. С., Вознюк М. К., Кисленко М. П., Малигін П. І., Михеєв С. Ф., П'юра А. М. 1951 році в Гребенях відкрили бібліотеку.

Повоєнні роки
Церква євангельських християн-баптистів, споруджена в 2000-х

9 травня 1957 року було відкрито пам'ятники героям визвольної Червоної армії. У 1958 році колгосп отримав перехідний Червоний прапор за високий врожай цукрового буряка.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

Почесна громадянка села — Герой Радянського Союзу Щербаченко Марія Захарівна.

В селі проживав останні роки відомий український письменник Олесь Бердник.[1] Тут, на власній дачі, він і помер. Станом на 2008 рік в селі лишилася жити його жінка Валентина, яка продовжила його справу — популяризує його творчість серед студентів і школярів, проводить зустрічі з письменниками, художниками і скульпторами.[1]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі діє Гребенівський НВК «Загальноосвітня школа I ступеня – дитячий садок»[2], Краєзнавчий музей — Гребені, філіал Кагарлицького районного історико-краєзнавчого музею[3][4], клуб, бібліотека, картинна галерея.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Валентина Бердник: Олесь сказав мені: Ти достойно прожила моє життя. Тепер живи своє…. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 25 грудня 2015. 
  2. Гребенівський НВК «Загальноосвітня школа I ступеня — дитячий садок». Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 16 серпня 2016. 
  3. З НОВОСІЛЛЯМ, РІДНИЙ МУЗЕЮ!. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 16 серпня 2016. 
  4. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 29 листопада 2000 р. N 1766 Київ Про затвердження переліку музеїв, що перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду Україн. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 16 серпня 2016.