Гребінка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гребінка
Coat of arms of Hrebinka.jpg
Герб Гребінки
За годинниковою стрілкою зверху: церква святого Георгія, погруддя Є. Гребінці, будівля залізничного вокзалу, знімок міста з висоти, стадіон «Центральний», районний Будинок культури.
За годинниковою стрілкою зверху: церква святого Георгія, погруддя Є. Гребінці, будівля залізничного вокзалу, знімок міста з висоти, стадіон «Центральний», районний Будинок культури.
Гребінка
Гребінка на карті Гребінківського району
Гребінка на карті Гребінківського району
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Полтавська область
Район Гребінківський район
Рада Гребінківська міська рада
Код КОАТУУ 5320810100
Засноване 1895
Статус міста з 1959 року
Населення 10 990 (01.01.2012)[1]
Площа 9 км²
Густота населення 1 222 осіб/км²
Поштові індекси 37400
Телефонний код +380-5359
Координати 50°07′30″ пн. ш. 32°26′24″ сх. д. / 50.12500° пн. ш. 32.44000° сх. д. / 50.12500; 32.44000Координати: 50°07′30″ пн. ш. 32°26′24″ сх. д. / 50.12500° пн. ш. 32.44000° сх. д. / 50.12500; 32.44000
Висота над рівнем моря 114 м
Водойма р. Гнила Оржиця
День міста перша субота серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Гребінка
До обл./респ. центру
 - фізична 203 км
 - залізницею 185 км
 - автошляхами 190 км
До Києва
 - фізична 150 км
 - залізницею 135 км
 - автошляхами 156 км
Міська влада
Адреса 37400, Полтавська обл., Гребінківський р-н, м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 35
Міський голова Колісніченко Віталій Іванович

Commons-logo.svg Гребінка у Вікісховищі

Гребі́нка — місто в Полтавській області. Залізничний вузол розташований на перехресті двох важливих залізничних магістралей — Харків-Київ, Москва-Одеса. Населення за переписом 2001 року складало 11 562 особи.

Назва[ред.ред. код]

Місто назване на честь Євгена Гребінки (18121848) — українського байкаря, белетриста, видавця, громадського діяча.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Місто Гребінка знаходиться в Західній частині Полтавської області на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Лутайка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Корніївка, на протилежному березі - села Слободо-Петрівка, Оржиця та Загребелля. Відстань від обласного центру 190 кілометри, від Києва — 156 км (автошлях E40, з яким збігається М03).

Через місто проходять автомобільна дорога Т 1708 та кілька залізничних ліній (Київ - Полтава і Прилуки - Черкаси), станції Гребінка, Платформа 136 км та База.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Гребінки

Початок існування Гребінки припадає на 1895 рік, коли розпочалось будівництво залізничної лінії Південно-Західної залізниці Харків-Київ. Тоді на місці Гребінки було село Тінь. Нова станція, яка виникла поблизу села Городище, була названа на честь відомого українського поета-байкаря Євгена Гребінки.

З 21 листопада 1959 року Гребінці надано статус міста районного підпорядкування. Нині Гребінка — значний залізничний вузол, на якому розташовані великі залізничні підприємства: локомотивне депо, вагонне депо, 11-та дистанція сигналізації та зв'язку, 18-та дистанція колії та інші.

У Гребінці в 1995 році споруджений спорткомплекс[2], на якому проводяться районні, обласні, а також всеукраїнські спортивні змагання. В 1998 році у Гребінці збудовано Церкву святого Георгія.

Релігія[ред.ред. код]

Церква святого Георгія

Поява Свято-Георгіївського храму в Гребінці була тривалою й доволі тернистою, як, мабуть, і кожної духовної святині. Православні віруючі довгі роки сподівалися на те, що зміняться часи і буде у містечку церква.

13 вересня 1998 року було відкриття Свято-Георгіївської церкви, осв'ячення і святкова літургія. В осв'яченні брали участь Високопреосвященнійший Митрополит Полтавський і Кременчуцький Феодосій ( нині покійний ), митрофорні протоієреї м. Полтави, священнослужителі окружних парафій, хор Макарівського кафедрального собору, та гості міста. В 2010 році виповнюєть 12 років відтоді, як освятили у Гребінці Свято-Георгіївський храм. У ньому продовжує нести свій священицький послух отець Стефан, згуртувавши церковну громаду й наставляючи людей у правій вірі. Славимо Бога за всі Його щедроти,-за те, що дав нам церкву і доброго пастиря, й молимо про те, щоб продовжив являти православним свої милості.

Особистості[ред.ред. код]

  • Божко Людмила Федорівна — українська співачка (колоратурне сопрано). Заслужена артистка УССР. Народна артистка України. Професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. Навчалась у Гребінці в школі.
  • Вескляров Петро Юхимович — український актор театру та кіно, телеведучий («дід Панас»). Заслужений артист України (1973). У 1932–1940 роках — актор Черкаського робітничо-селянського театру, начальник та художній керівник клубу на станції Гребінка.
  • Петро Линовицький (нар. 12.07.1943р.,  помер 16 квітня 2002року у Черкасах.) Поет, член національної Спілки письменників України.
  • Микола Линовицький (нар. 1 січня 1957 року) поет.
  • Пономаренко (Кириченко) Любов Петрівна (* 25 травня 1955, с. Іванківці Срібнянського району Чернігівської області) — українська письменниця-прозаїк. Член Національної спілки письменників України з 1987 року.Володарка премії «Благовіст» (1999), міжнародної премії ім. Олеся Гончара (2000), премії ім. Панаса Мирного (2005), премії ім. Леоніда Бразова (2012).
  • Євген Павлович Гребінка (*21 січня (2 лютого) 1812, Убєжище, Пирятинський повіт (нині с. Мар'янівка Гребінківського р-ну) — †3 (15) грудня 1848, Петербург) - Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч.Старший брат архітектора Миколи Гребінки.

Архітектура[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Районний будинок культури Гребінка.jpg Lokomotivnoe Dipo Grebenka.jpg
Гребінківський Будинок культури
Локомотивне депо ТЧ-12

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]