Гребінський Олег Вільямович
Гребінський Олег Вільямович | |||
---|---|---|---|
![]() | |||
Загальна інформація | |||
Народження |
3 липня 1971 Крижопіль | ||
Смерть |
29 серпня 2014 (43 роки) Горбатенко | ||
Громадянство |
![]() | ||
Військова служба | |||
Приналежність |
![]() | ||
Вид ЗС |
![]() | ||
Рід військ |
![]() | ||
Формування | «Херсон» | ||
Війни / битви | |||
Нагороди та відзнаки | |||
|
Оле́г Ві́льямович Гребі́нський (3 липня 1971 — 29 серпня 2014) — український правоохоронець, доброволець, старший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 3 липня 1971 року на Вінничині. У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину[1]. Закінчив ЗОШ № 7 міста Таврійськ, Херсонську державну морську академію.
Вступив до добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» в день його створення[2]. Ніхто з близьких не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б'ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…»[3].
Загинув 29 серпня 2014 року у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. За кілька хвилин до загибелі потрапив у групу бійців батальйону «Миротворець»; загинув разом з одним із них — Русланом Халусом.
Про те, що Олег Гребінський загинув, свідчили вцілілі бійці «Миротворця» та «Херсона». Товаришам не вдалось витягнути з поля бою його тіло, тому він довгий час вважався зниклим безвісти.
19 вересня 2014-го тіло Олега було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») поруч з хутором Горбатенко. Спочатку був похований у Запоріжжі як невідомий боєць під номером 4043. Пізніше був упізнаний за допомогою експертизи ДНК (проводилась двічі).
Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у селі Кринки, Олешківського (на той час Цюрупинського) району.
Без Олега лишились батьки, сестра, дружина.
Нагороди[ред. | ред. код]
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4]
Вшанування[ред. | ред. код]
9 березня 2016 року було відкрито меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ[5].
2 червня 2016 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки у Херсонській державній морській академії[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 2017-08-29. Процитовано 2017-08-29.
- ↑ Телеканал Скіфія (2015-12-25). "Герої не вмирають" (Олег Гребінський). Процитовано 2017-08-29.
- ↑ Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 2017-08-29. Процитовано 2017-08-29.
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Таврійську відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Олегу Гребінському (фото, відео). Нова Каховка Online (uk-UA). 2016-03-10. Процитовано 2017-08-29.
- ↑ Сайт www.kma.ks.ua не настроен на сервере. www.kma.ks.ua. Процитовано 2017-08-29.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гребінський Олег Вільямович — повна біографія
- Гребінський Олег Вільямович
- Небесна Гвардія[недоступне посилання з липень 2019]
- Олег Гребінський
![]() |
Це незавершена стаття про українського військовика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 3 липня
- Народились 1971
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Військовики роти поліції «Херсон»
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Крижополя
- Померли в Старобешівському районі
- Поховані в Олешківському районі