Гребінський Олег Вільямович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінський Олег Вільямович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Гребінський Олег Вільямович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 липня 1971(1971-07-03)
Крижопіль
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (43 роки)
Горбатенко
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна міліція
Формування
BatKhersonMVS.png
 «Херсон»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Ві́льямович Гребі́нський (3 липня 1971(19710703) — 29 серпня 2014) — український правоохоронець, доброволець, старший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1971 року на Вінничині.  У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину[1]. Закінчив ЗОШ № 7 міста Таврійськ, Херсонську державну морську академію.

Вступив до добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» в день його створення[2]. Ніхто з близьких не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б'ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…»[3].

Загинув 29 серпня 2014 року у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. За кілька хвилин до загибелі потрапив у групу бійців батальйону «Миротворець»; загинув разом з одним із них — Русланом Халусом.

Про те, що Олег Гребінський загинув, свідчили вцілілі бійці «Миротворця» та «Херсона». Товаришам не вдалось витягнути з поля бою його тіло, тому він довгий час вважався зниклим безвісти.

19 вересня 2014-го тіло Олега було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») поруч з хутором Горбатенко. Спочатку був похований у Запоріжжі як невідомий боєць під номером 4043. Пізніше був упізнаний за допомогою експертизи ДНК (проводилась двічі).

Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у селі Кринки, Олешківського (на той час Цюрупинського) району.

Без Олега лишились батьки, сестра, дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[4]

Вшанування[ред. | ред. код]

9 березня 2016 року було відкрито меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ[5].

2 червня 2016 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки у Херсонській державній морській академії[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 2017-08-29. Процитовано 2017-08-29. 
  2. ↑ Телеканал Скіфія (2015-12-25). "Герої не вмирають" (Олег Гребінський). Процитовано 2017-08-29. 
  3. ↑ Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 2017-08-29. Процитовано 2017-08-29. 
  4. ↑ Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ У Таврійську відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Олегу Гребінському (фото, відео). Нова Каховка Online (uk-UA). 2016-03-10. Процитовано 2017-08-29. 
  6. ↑ Сайт www.kma.ks.ua не настроен на сервере. www.kma.ks.ua. Процитовано 2017-08-29. 

Джерела[ред. | ред. код]

А  Б  В  Г Ґ  Д  Е Є  Ж  З  І Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про українського військовика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гребінський_Олег_Вільямович&oldid=25582666