Гребінський Олег Вільямович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінський Олег Вільямович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Гребінський Олег Вільямович.jpg
Загальна інформація
Народження 3 липня 1971(1971-07-03)
Крижопіль
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (43 роки)
Горбатенко
Alma Mater Херсонська державна морська академія
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Геральдичний знак - емблема МВС України.svg МВС України
Рід військ National Police of Ukraine emblem.svg Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Ві́льямович Гребі́нський (3 липня 1971(19710703) — 29 серпня 2014) — український правоохоронець, доброволець, старший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1971 року на Вінниччині.  У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину[1]. Закінчив ЗОШ № 7 міста Таврійськ, Херсонську державну морську академію.

Вступив до добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» в день його створення[2]. Ніхто з близьких не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б'ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…»[1].

Загинув 29 серпня 2014 року у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. За кілька хвилин до загибелі потрапив у групу бійців батальйону «Миротворець»; загинув разом з одним із них — Русланом Халусом.

Про те, що Олег Гребінський загинув, свідчили вцілілі бійці «Миротворця» та «Херсона». Товаришам не вдалось витягнути з поля бою його тіло, тому він довгий час вважався зниклим безвісти.

19 вересня 2014-го тіло Олега було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») поруч з хутором Горбатенко. Спочатку був похований у Запоріжжі як невідомий боєць під номером 4043. Пізніше був упізнаний за допомогою експертизи ДНК (проводилась двічі).

Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у селі Кринки, Олешківського (на той час Цюрупинського) району.

Без Олега лишились батьки, сестра, дружина.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 25 листопада 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[3]

Вшанування[ред. | ред. код]

меморіальна дошка в Херсоні

9 березня 2016 року було відкрито меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ[4].

2 червня 2016 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки у Херсонській державній морській академії[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (uk-UA). 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  2. Телеканал Скіфія (25 грудня 2015). "Герої не вмирають" (Олег Гребінський). Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 29 серпня 2017. 
  3. Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. У Таврійську відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Олегу Гребінському (фото, відео). Нова Каховка Online (uk-UA). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 
  5. Сайт www.kma.ks.ua не настроен на сервере. www.kma.ks.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017. 

Джерела[ред. | ред. код]