Гребінці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Гребінці
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жовківський район
Рада/громада Надичівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622786403
Основні дані
Засноване 1399
Населення 414
Площа 0,907 км²
Густота населення 456,45 осіб/км²
Поштовий індекс 80362[1]
Телефонний код +380 3252
Географічні дані
Географічні координати 49°58′37″ пн. ш. 24°06′53″ сх. д. / 49.97694° пн. ш. 24.11472° сх. д. / 49.97694; 24.11472Координати: 49°58′37″ пн. ш. 24°06′53″ сх. д. / 49.97694° пн. ш. 24.11472° сх. д. / 49.97694; 24.11472
Місцева влада
Адреса ради 80362, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Надичі
Карта
Гребінці. Карта розташування: Україна
Гребінці
Гребінці
Гребінці. Карта розташування: Львівська область
Гребінці
Гребінці

Гребінці у Вікісховищі?

Гребінці — село у Жовківському районі Львівської області. Належить до Надичівської сільської ради. В селі існує дерев'яна церква св. Миколи 1889, яку використовують вірні Української Православної Церкви Київського Патрірхату (85 %населення сіл Гребінці і Надичі). Також парафіянами церкви на місці старої дерев'яної збудована мурована каплиця в честь 2000-ліття Різдва Христового. Між селами Гребінці і Надичі знаходиться маленька дерев'яна капличка, яка побудована біля джерела. Поштова адреса 80362. До числа культурних об'єктів відноситься 9-річна школа І-ІІ ст., бібліотека і клуб «Просвіта». На захід від села знаходяться село Надичі, Куликів. На схід — Віднів, Сулимів, на південь — Нове Село, Стронятин.

Історія[ред.ред. код]

Село Гребінці (пол. Hrebeńce) належало до Жовківського повіту, знаходилося за 15 км від Львова, що біля Куликова. Село сформувалось на території південно-східного Розточчя. Перша письмова згадка про Гребінці (Гребенці) датується 1515 р.(1444?). Кількість родин по роках: 1715 р.-37 родин, 1733 р.-64, 1744 р.-62, 1760 р.-64. У листопаді 1914 р. за допомогою волинського архієпископа Євлогія громада Гребінців приєдналася до Православ'я. У 1931 р. населення Гребінців становило 596 чол. У 1937 р. на місцевій сировині працювали рафінерії-олійні. У 1924 р. існувала власна дерев'яна 2-ох класна школа з укр.мовою навчання. Будова мала 2 кімнати. У 1930 р. існувала читальня ім. Качковського, яка мала власну хату. В її бібліотеці було 30 книжок і дві підшивки часописів.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880—1902, t. 1-15.

Примітки[ред.ред. код]