Грейс Келлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грейс Келлі
Grace Kelly
Grace Kelly 1956.jpg
Грейс Келлі у 1956 році.
Ім’я при народженні Грейс Патриція Келлі
Grace Patricia Kelly
Народження 12 листопада 1929(1929-11-12)
Філадельфія, США
Дата смерті 14 вересня 1982(1982-09-14) (52 роки)
Монте-Карло, Монако
Рід діяльності акторка
Роки діяльності 19491956
Чоловік князь Монако Реньє III (1956—1982)
Діти Альберт ІІ
Стефанія
Батьки Джон Брендан Келлі
Маргарет Кетрін Майер
IMDb ID 38
Нагороди

Оскар (1954) за найкращу жіночу роль першого плану

Грейс Патри́ція Ке́ллі (англ. Grace Patricia Kelly; *12 листопада 1929, США — †14 вересня 1982, Монако) — американська акторка, з 1956 року — княгиня Монако, дружина князя Монако Реньє III, матір нині правлячого князя Альберта ІІ.

На рахунку Грейс Келлі 10 фільмів, один Оскар і слава найкрасивішої актриси свого часу. Вона займає 13 місце у списку 100 найвизначніших зірок американського кіно за 100 років за версією Американського інституту кіномистецтва (AFI).

Ранні роки[ред.ред. код]

Сім'я[ред.ред. код]

Келлі народилася 12 листопада 1929 року у Філадельфії. Грейс має ірландські і німецькі корені, хоча народилася майбутня знаменитість в Америці. Її батьком був багатий промисловець Джек Келлі (1889-1960), який займався будівництвом, а в минулому — чемпіон світу з академічного веслування. Її дід Джон Генрі Келлі (1847-1897) ірландський емігрант. Мати — Маргарет Маєр — в молодості була фотомоделлю. А дядько — Джордж Келлі — відомий драматург, лауреат Пулітцерівської премії. Грейс народилася третьою дитиною в сім'ї. У неї була старша сестра Пеггі, брат Джек і наймолодша — Лізанна. Сім'я Келлі жила в розкішному будинку у Філадельфії.

Освіта[ред.ред. код]

Грейс отримала сувору католицьку освіту в релігійному коледжі Рейнгіл (Ravenhill Academy). Саме там 6-річна дівчинка вперше вийшла на сцену в ролі Діви Марії в різдвяній виставі.

Кар'єра[ред.ред. код]

Після закінчення коледжу дівчина, не зважаючи на заперечення батьків, переїхала до Нью-Йорка і стала працювати фотомоделлю та паралельно вивчала акторську майстерність в Американській академії драматичного мистецтва[en]. Вона пробувалась на безліч ролей у різноманітних п'єсах, але отримувала лише контракти на рекламу — від цигарок і пива до капелюхів і пилососів. І, нарешті, в 1949 році Грейс вдалося прорватися на Бродвей — вона зіграла в п'єсі Стріндберга «Батько».

З 1950 по 1952 рік Грейс часто з'являлася в різних телевізійних програмах. У 1951 році її запросили на епізодичну роль у фільмі «14 годин». Наступного року актриса знялася у вестерні Фреда Циннеманна «Рівно опівдні», де її партнером був Гарі Купер. Робота принесла їй успіх. Згодом образ неприступної діви став її акторським амплуа. У 1953 році Джон Форд запропонував їй зіграти в «Могамбо», де її партнерами стали Кларк Гейбл і Ава Гарднер. За цю роботу Грейс була номінована на премію Оскар, як найкраща актриса другого плану, але тоді вона статуетку не отримала. У 1954 Грейс знялася в ролі подруги співака-алкоголіка (Бінг Кросбі) у фільмі «Сільська дівчина», за яку отримала Оскар і премію ньо-йоркських критиків за створений нею образ.

Грейс Келлі у стрічці «Спіймати злодія» (1955)

За Грейс Келлі затвердилася слава актриси авантюрних фільмів. Завдяки своєму розкішному золотому волоссю Келлі стала улюбленою актрисою Альфреда Хічкока. Першою картиною Хічкока для Келлі була стрічка «У випадку вбивства набирайте «М»» (1954). Актриса володіла не лише ефектною зовнішністю, але й високою акторською майстерністю. Хічкок запросив її для участі в своїх наступних роботах — «Вікно у двір» (1954) і «Спіймати злодія» (1955). Він робив ставку на контраст між холодною красою і запальними емоціями героїнь актриси. Режисер порівнював Келлі з діючим вулканом, засипаним снігом.

Під час зйомок фільму «Спіймати злодія», дія якого відбувається на французькій Рів'єрі, Грейс познайомилася з князем Монако Реньє III. Згодом вони зіграли весілля, і 18 квітня 1956 року Грейс стала княгинею. На цьому її кінокар'єра закінчилася.

Загибель[ред.ред. код]

13 вересня 1982 року княгиня потрапила в автокатастрофу. В неї стався легкий серцевий напад, і автомобіль зірвався з крутого повороту, перевернувся і впав у провалля. В машині також знаходилася її дочка Стефанія, яка вижила. Княгиня Грейс знаходилася в безнадійному стані. 14 вересня сім'я вирішила відключити апарат її життєзабезпечення.[1]

Церемонія поховання відбулася 18 вересня 1982 року в Свято-Миколаївському соборі Монако.[2] Після заупокійної меси, вона була похована в сімейному склепі Грімальді. На службі було присутньо більше 400 гостей, у тому числі Перша Леді Ненсі Рейган, Принцеса Діана, і Кері Грант. Близько ста мільйонів глядачів зі всього світу дивилися її похорони.[3]

Принц Реньє до кінця життя залишався вдівцем і був похований поруч з Грейс після своєї смерті у 2005 році.[4]

Фільмографія[ред.ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1951 ф Чотирнадцять годин Fourteen Hours Луїза Енн Фуллер
1952 ф Рівно опівдні High Noon Емі Фаулер Кейн
1953 ф Могамбо Mogambo Лінда Нордлі
1954 ф У випадку вбивства набирайте «М» Dial M for Murder Марго Вендіс
1954 ф Вікно у двір Rear Window Ліза Керол Фремон
1954 ф Сільська дівчина The Country Girl Джорджі Елджін
1954 ф Зелений вогонь Green Fire Катерин Новленд
1954 ф Мости у Токо-Рі The Bridges at Toko-Ri Ненсі Брубекер
1955 ф Спіймати злодія To Catch a Thief Френсіс Стівенс
1956 ф Лебідь The Swan Принцеса Александра
1956 ф Вище суспільство High Society Трейсі Саманта Лорд

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

Зірка на Голлівудській алеї слави

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Leigh, Wendy (2007). True Grace: The Life and Death of an American Princess. New York, NY: Thomas Dunne Books. с. 245. ISBN 978-0-312-34236-4. 
  2. Find A Grave - Cathedral of Saint Nicholas. Find a Grave (англ). Процитовано 10 червня 2015. 
  3. Puente, Maria (2007-09-10). Princess Grace lingers in memory. USA Today. Архів оригіналу за 2012-02-09. Процитовано 10 червня 2015. 
  4. Monaco’s Prince Rainier dead at 81 (англ). NBC News. Процитовано 10 червня 2015. 
  5. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]


Американські актори Це незавершена стаття про американського актора або акторку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.