Грекович Антоній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антоній Грекович (?, Рогатин — 15 або 23 лютого 1618, Київ) — український релігійний діяч.

Житєпис[ред.ред. код]

Народився в м. Рогатині (нині Івано-Франківська область, Україна). Ймовірно, його батьком був Федір Грек — відомий діяч Рогатинського братства.

У 1598 році висвячений на архидиякона Дерманського монастиря. У 1605 році став очільником Віленської братської школи. Однак невдовзі його звинуватили у зв'язках з однією з черниць. Певне, остерігаючись покарання, став уніатом. Митрополит Іпатій (Потій) став йому довіряти, у 1609 році відправив до Києва як свого намісника.

О. Антоній Грекович як делегат унійного Митрополита Іпатія Потія мав у Видубицькому монастирі свою резиденцію на початку XVII століття.[1] Мав посаду протопопа. У Києві активно діяв, намагаючись підпорядкувати православне духовенство владі І. Потія, що викликало рішучий спротив духовенства, мирян та козаків. У 1610 році козаки написали протестацію, яку зареєстрували в Київській гродській книзі; один з них вчинив замах на життя протопопа — з того часу Грекович намагався уникати протистоянь. Але після отримання в 1612 році королівського привілею на Михайлівський Золотоверхий монастир в 1618 році спробував поширити свою владу, що викликало різку реакцію: козаки схопили його та втопили (за одними даними, 15-го,[2] за іншими 23 лютого[3]) — в ополонці у Дніпрі навпроти Видубицького монастиря.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]