Грекович Антоній
Антоній Грекович (?, Рогатин — 15 або 23 лютого 1618, Київ) — український релігійний діяч.
Житєпис[ред. | ред. код]
Народився в м. Рогатині (нині Івано-Франківська область, Україна). Ймовірно, його батьком був Федір Грек — відомий діяч Рогатинського братства.
У 1598 році висвячений на архидиякона Дерманського монастиря. У 1605 році став очільником Віленської братської школи. Однак невдовзі його звинуватили у зв'язках з однією з черниць. Певне, остерігаючись покарання, став уніатом. Митрополит Іпатій (Потій) став йому довіряти, у 1609 році відправив до Києва як свого намісника.
О. Антоній Грекович як делегат унійного Митрополита Іпатія Потія мав у Видубицькому монастирі свою резиденцію на початку XVII століття.[1] Мав посаду протопопа. У Києві активно діяв, намагаючись підпорядкувати православне духовенство владі І. Потія, що викликало рішучий спротив духовенства, мирян та козаків. У 1610 році козаки написали протестацію, яку зареєстрували в Київській гродській книзі; один з них вчинив замах на життя протопопа — з того часу Грекович намагався уникати протистоянь. Але після отримання в 1612 році королівського привілею на Михайлівський Золотоверхий монастир в 1618 році спробував поширити свою владу, що викликало різку реакцію: козаки схопили його та втопили (за одними даними, 15-го,[2] за іншими 23 лютого[3]) — в ополонці у Дніпрі навпроти Видубицького монастиря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 600.
- ↑ Сас П. Грекович Антоній… — С. 190.
- ↑ Корнієнко В., Сінкевич Н. Написи-графіті XVI–XVII століть центральної нави Софії Київської як джерело до біографістики та генеалогії. — С. 123.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сас П. Грекович Антоній // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 190—191. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Грекович Антоний. (рос.)
