Грем'яч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грем'яч
Gremyach gerb.png
Герб
Річка Грем'ячка в межах села
Річка Грем'ячка в межах села
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Новгород-Сіверський
Рада Грем'яцька сільська рада
Код КОАТУУ 7423683201
Облікова картка Грем’яч 
Основні дані
Засноване 1604
Населення 1399
Площа 5,57 км²
Густота населення 251,17 осіб/км²
Поштовий індекс 16020
Телефонний код +380 4658
Географічні дані
Географічні координати 52°20′04″ пн. ш. 33°17′19″ сх. д. / 52.33444° пн. ш. 33.28861° сх. д. / 52.33444; 33.28861Координати: 52°20′04″ пн. ш. 33°17′19″ сх. д. / 52.33444° пн. ш. 33.28861° сх. д. / 52.33444; 33.28861
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми р. Грем'ячка, Судость та Рогозна
Місцева влада
Адреса ради 16020, с. Грем’яч, вул. Миру, 173
Карта
Грем'яч. Карта розташування: Україна
Грем'яч
Грем'яч
Грем'яч. Карта розташування: Чернігівська область
Грем'яч
Грем'яч
Мапа

Грем'я́ч — село в Україні, у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Орган місцевого самоврядування — Грем'яцька сільська рада. Населення становить 1 399 осіб. Село відоме як найпівнічніша точка України.

Географія[ред. | ред. код]

Село Грем'яч знаходиться на правому березі річки Судость, на кордоні з Росією. Селом протікає невелика річка Грем'ячка (притока Судості), південною околицею села протікає річка Рогозна (притока Десни). До села примикає село Богданове. На протилежному березі річки Судость село Колос. Поруч із селом проходить автомобільна дорога Н27.

Археологічні розвідки[ред. | ред. код]

Грем'яч вперше згадується у 1604 р., на думку деяких дослідників засноване у 13 ст. На території села виявлено 2 городища (6-3 ст. до н. е.) поселення епохи неоліту — бронзи (5-2 тис. до н. е.), а також ранньослов'янське (3-5 ст.), Київської Русі (9-13 ст.), стоянка епохи мезоліту (8-10 тис. до н. е.).

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село Грем’яч датується 1604-м роком, але, на думку деяких дослідників, воно було засноване в 13 столітті.[1]

На території села у 1747 р. була побудована Церква Різдва Богородиці.

Як свідчить «Новый и полный географический Словарь российского государства или лексикон, описующий озвученым порядком …. обширной империи российской в нынешнем состоянии, в царствование императрицы Екатерины Великой…» Ч.І(А-Ж), -М.1788 рік, «Гремяч, местечко Новогородскаго-Северскаго Наместничества в Стародубовском уезде. В оном бывают каждонедельные торжки, на которые съезжаются окольные жители, и торгуют разными мелочными товарами».[2]

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому містечку Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 2006 осіб (972 чоловічої статі та 1034 — жіночої), налічувалось 96 дворових господарств, існувала православна церква[3].

У квітні 1861 року селяни, обурені грабіжницьким характером реформи, виступили проти поміщиці Ладомирської, однак карний загін придушив цей виступ.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому містечку Кам'янсько-Слобідської волості мешкало 2171 особа, налічувалось 428 дворових господарств, існували 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, 2 постоялих двори, 11 лавок, водяний млин, відбувалось 6 ярмарків на рік[4].

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 2949 осіб (1439 чоловічої статі та 1510 — жіночої), налічувалось 650 дворових господарств[5].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3278 осіб (1584 чоловічої статі та 1694 — жіночої), з яких 2922 — православної віри, 353 — юдейської[6].

В Грем’ячі було два водяних млини; цегельний, маслобійний, винний і тютюновий заводи.

У 1905-1907 роках відбувалися мітинги, сутички селян з поліцією. У ніч на 5 вересня 1907 року селяни здійснили потраву поміщицьких посівів, а через декілька днів підпалили амбар із зерном та стоги сіна. Коли прибули карателі, учасники виступу напали на пристава. У сутичці загинули дві людини.

У 1909 році засноване Грем’яцьке вище початкове училище. Мало 4 класи. У 1915 році у ньому навчалося 99 учнів (65 хлопців, 34 дівчини).

До наших днів зберігся парк у центрі села з лип та кленів, де на березі штучного водоймища, створеного працею кріпаків, знаходився маєток князя Голіцина.

Відомо, що під час революційних подій загін Литовченка висувався через Новгород-Сіверський до містечка Грем'яч, де розправлявся з більшовиками[7]

У 1959 р. Грем'яч утратив статус райцентру — Грем'яцький район приєднаний до Новгород-Сіверського району.[8]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Язеп Льосік — діяч білоруської політики і культури, вчителював у Грем'ячі у 1903—1905.

Ігор Левенок - журналіст, уродженець Грем'яча[9]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Гідрологічний заказник Рогозинське.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історичні відомості с. Грем’яч. gremyach.rada.org.ua. Процитовано 2020-12-12. 
  2. 250 років тому с.Грем’яч (Новгород-Сіверщина) і Гомель (Білорусь) були «містечками» Російської імперії!. Правий Берег Десни (uk). 2020-12-12. Процитовано 2020-12-12. 
  3. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2063)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 100), (код 553)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-262)
  7. Українська революція у Шостці. Вікіпедія (uk). 2020-04-21. Процитовано 2020-12-12. 
  8. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
  9. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2020-12-12.