Греньйольс

Греньйольс
нім. Grengiols
Герб
Країна	Швейцарія
Кантон	Вале
Межує з: сусідні адмінодиниці Мартісбергd, Ернен, Термен, Бістер, Морель-Філет, Беттен, Бачено, Варцо  ?
Номерний знак	VS
Населення
- повне	431 (31 грудня 2020)
Площа
- повна	58.52 км²
Висота
- максимальна	3271 м
- мінімальна	793 м
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Вебсайт	grengiols.ch
Код BFS	6177
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Греньйольс

Греньйольс (нім. Grengiols; швейцарська німецька вимова: [ˈɡrɛŋi̯ːɔls]), на місцевому діалекті Гре́нгельш (алем. Grängelsch) — громада в Швейцарії в кантоні Вале, округ Східний Рарон.

Географія

Громада розташована на відстані близько 85 км на південний схід від Берна, 60 км на схід від Сьйона. Греньйольс має площу 58,5 км², з яких на 0,9 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 19,7 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 27,9 % зайнято лісами, 51,5 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Демографія

Зміни населення
Рік	Населення
1799	313
1850	435
1860	476
1870	468
1880	523
1888	500
1900	555
1910	537
1920	532
1930	529
1941	649
1950	565
1960	501
1970	466
1980	416
1990	445
2000	491
Джерело

2019 року в громаді мешкало 425 осіб (-8,4 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 4,5 %. Густота населення становила 7 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 18,4 % — особи молодші 20 років, 60,2 % — особи у віці 20—64 років, 21,4 % — особи у віці 65 років та старші. Було 171 помешкань (у середньому 2,5 особи в помешканні). Із загальної кількості 156 працюючих 57 було зайнятих в первинному секторі, 24 — в обробній промисловості, 75 — в галузі послуг.

Ботаніка

Греньйольські тюльпани

Греньйольс відомий рідкісним ендемічним видом тюльпана Tulipa grengiolensis, який нині трапляється лише в околицях громади. Уперше його описав ботанік Едуар Томмен у 1946 році. Припускають, що вид має північноіталійське походження і був завезений сюди торговцями. Розрізняють три форми: суцільно жовту (forma omnino lutea), жовту з червоними смужками (forma rubra variegata) та суцільно червону (forma omnino rubra).

Через розростання поселення та зміни в сільськогосподарській практиці цей тюльпан опинився під загрозою зникнення. Найчастіше він росте на традиційно оброблюваних полях озимого жита (зокрема там, де й досі косять вручну) і зберігся лише в кількох сотнях екземплярів; за ними доглядає місцеве товариство «Tulpenzunft».