Грецька держава (1941—1944)
| грец. Ελληνική Πολιτεία Грецька Держава | |||||
| сателіт Нацистської Німеччини | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Афіни | ||||
| Мови | грецька | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Прем'єр-міністр | Георгіос Цолакоглу Константінос Логофетопулос Іоанніс Ралліс | ||||
| Історичний період | Друга Світова війна | ||||
| - проголошення | 30 квітня 1941 | ||||
| - капітуляція | 8 травня 1944 | ||||
| Валюта | грецька драхма | ||||
| |||||
.svg)
Грецька держава або Еллінська Політія (грец. Ελληνική Πολιτεία) — маріонеткова держава, що існувала в період 1941–1944 років під час Другої світової війни і підпорядковувалася Третьому Рейху[1].
Історія[ред. | ред. код]
Після окупації німецькими військами[ред. | ред. код]
Після завершення операції «Маріта» Греція була повністю окупована німецькими, італійськими та болгарськими військами, а король Георг II змушений був втекти за кордон. Грецький генерал Георгіос Цолакоглу був призначений прем'єр-міністром грецького уряду 30 квітня 1941 року, а очолив країну повноважний представник Рейху Гюнтер Альтербунг[1].
Уряд Цолакоглу[ред. | ред. код]
Цолакоглу під час виконання своїх службових обов'язків припиняв будь-які антинімецькі повстання і спроби відновити монархію. У цьому йому допомагали німецькі гарнізони, що залишалися в Греції. Однак це призводило тільки до погіршення загального стану економіки Греції та зростання невдоволення громадян. Повністю була зруйнована інфраструктура, всі припаси, що конфісковували у населення віддавалися німецьким військам. Більше того, більшу частину доходів грецький уряд передавав німцям, забезпечуючи їх як припасами, так і фінансами. Ця політика призвела до голоду взимку 1941–1942 років, під час якого померли понад 300 тисяч чоловік.
Окремо, в переговорах з німцями генерал виступив за збереження драхми як національної валюти. Німці погодилися на дану пропозицію, однак уряд генерала не зміг стримати гіперінфляцію та знецінення національної грошової одиниці.
Незважаючи на вимоги відставки Цолакоглу, той відмовлявся йти зі своєї посади. Більше 80 тисяч людей були вивезені на роботу до Німеччини під час правління Цолакоглу, а ті, хто відмовлявся залишати країну, знищувалися фізично. Це призвело до наростання внутрішньополітичної кризи маріонеткового режиму в умовах окупації, що завершилася відставкою уряду[1].
Уряд Логофетопулоса[ред. | ред. код]
Замість генерала Цолакоглу 17 листопада 1942 року був призначений Константінос Логофетопулос. Він оголосив про те, що на примусові роботи до Німеччини буде відправлено понад 80 тисяч осіб. Це викликало масове обурення громадян. В той же час Логофетопулос протестував проти конфіскації припасів і вимагав знизити частку поставок товарів до Німеччини. Це призвело до того, що і Логофетопулос 6 квітня 1943 року був відправлений у відставку.
Уряд Ралліса[ред. | ред. код]
| |||||
Після відставки Логофетопулоса італійська адміністрація на окупованих територіях Греції попросила німців призначити прем'єр-міністром Сотіріоса Гоцаманіса, проте уряд очолив колишній монархіст Іоанніс Ралліс. Він створив Батальйони безпеки, які спільно з силами СС придушували заколоти і партизанські повстання.
За часи його уряду було відновлено діяльність міністерств сільського господарства, продовольства та захисту (як міністерство внутрішніх справ, а де-факто — міністерство оборони).
Збройні сили[ред. | ред. код]
29 червня 1943 року почалося формування перших 4-х «Батальйонів безпеки». Через кілька місяців чисельність цих «батальйонів» буде доведена до 15 тисяч чоловік. На момент деокупації Греції та руйнації режиму клієнтської державності ці підрозділи нараховували близько 30 тисяч чоловік. Проголошеної метою «батальйонів» був «громадський режим», при монаршому правлінні[2]. «Батальйони безпеки» були екіпіровані у форму елітних частин грецького війська — евзонів[3]. Батальйони безпеки були підконтрольні німецькій адміністрації, їх вояки приносили клятву Греції та А.Гітлеру. Саме ці загони стали основою майбутніх урядових військ Грецького королівства. Завдяки ним вдалося переломити хід майбутньої Громадянської війни в Греції. Крім того, проти партизан діяли:
- спеціальний моторизований підрозділ Бурандасу;
- озброєні загони Всегрецької визвольної організації;
- Національно-соціальної оборони (ЕКА);
- Грецької армії (ЕС)[4].
Припинення існування держави[ред. | ред. код]
У жовтні 1944 року англійські війська висадилися в Греції, майже повністю звільненою Народно-визвольною армією Греції. Цолакоглу, Логофетопулос і Ралліс були арештовані і пізніше засуджені. Британське втручання та підтримка колабораціоністів незабаром привели до Громадянської війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в История Второй мировой войны 1939–1945 в двенадцати томах (под редакцией А. А. Гречко, Д. Ф. Устинова), М., Военное Издательство Министерства Обороны СССР, 1973–1982
- ↑ Утверждение «нового европорядка» в Греции нацистской Германией, Великобританией, США. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
- ↑ Батальоны безопасности. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015.
- ↑ М. Cervi. Storia della guerra di Grecia. Milano, 1965, p. 133–134; G. Santoro. L'Aeronautica Italiana nella II a guerra mondiale. Pt. 1. Roma, 1950, p. 169–171.
Література[ред. | ред. код]
- История Второй мировой войны 1939–1945 в двенадцати томах (под редакцией А. А. Гречко, Д. Ф. Устинова), М., Военное Издательство Министерства Обороны СССР, 1973–1982
- В. Секістов. Війна і політика. М., 1970, стор 166.
- «Військово-історичний журнал», 1971, № 4, стор 101–103.
- М. Cervi. Storia della guerra di Grecia. Milano, 1965, p. 133–134; G. Santoro. L'Aeronautica Italiana nella II a guerra mondiale. Pt. 1. Roma, 1950, p. 169–171.
- Εμείς οι Έλληνες, τόμος Β'. Σκάι Βιβλίο. ISBN 978-960-6845-16-1. σελ 91-169.
- Γεωργιάδου, Μαρία (2004). Constantin Carathéodory (Κωνσταντίνος Καραθεωδορής). Berlin: Springer. ISBN 9783540203520. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 квітня 2015.
- Χιωνίδου, Βιολέττα (2006). Famine and death in occupied Greece : 1941-1944 (вид. 1. publ.). Cambridge [u.a.]: Cambridge Univ. Press. ISBN 9780521829328.
- De Wever, Bruno (2006). Local government in occupied Europe : (1939 - 1945). Gent: Academia Press. ISBN 9789038208923. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 квітня 2015.
- Gautherin, Georges G. (2011). The Financial Crisis and the European Network. Honors Theses. Paper 3. Roger Williams University. Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 4 серпня 2011.
- Kojak, James B. (2006). Italian Policy in Occupied Greece: Counterproductive Policy Frustrated War Aims. Maxwell Air Force Base, Alabama. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2011.
- MacClancy, edited by Jeremy; Henry,, Jeya, Macbeth, Helen (2007). Consuming the inedible: neglected dimensions of food choice (вид. 1. publ.). New York: Berghahn Books. ISBN 9781845453534. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 18 квітня 2015.
- Mazower, Mark (1995). Inside Hitler's Greece: The Experience of Occupation, 1941–44. Yale University Press. ISBN 0300089236.
- Mazower, Mark (2000). After the War was Over: Reconstructing the Family, Nation, and State in Greece, 1943-1960. Princeton University Press. ISBN 9780691058429. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 18 квітня 2015.