Григор'єв Сергій Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Григор'єв.

Григор'єв Сергій Вікторович
Народження	28 лютого 1896(1896-02-28)  Харків, Україна
Смерть	10 червня 1975(1975-06-10) (79 років)  Сент-Пол, США
Країна (підданство)	СРСР  США
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	архітектор
Архітектурний стиль	постконструктивізм і сталінська архітектура

Сергі́й Ві́кторович Григо́р'єв (28 лютого 1896, Харків — 10 червня 1975, Сент-Пол, штат Міннесота, США) — український радянський і американський архітектор.

Життєпис

У 1927 році закінчив Харківський художній інститут.

У 1925—1934 роках спроєктував і спорудив низку багатоквартирних житлових будинків у Харкові, а також у Запоріжжі. Автор житлових комплексів у Донецьку, Дніпропетровську та Маріуполі Донецької області, електростанції в Сумах та інших споруд.

Після землетрусу 1927 року брав участь у реконструкції та відбудові будинків відпочинку в Алушті та Ялті (нині — Автономна Республіка Крим).

У 1934—1943 роках працював у Києві в інституті Діпроміст (Державний інститут проектування міст).

1933 року виконав проект перепланування та реконструкції центральної частини й магістралей Харкова. Брав участь у конкурсах на створення проєкту урядового центру в Києві, будинку народних комісаріатів, сесійної зали Верховної Ради тощо.

У передвоєнний часбрав активну участь у громадському житті, виступав у фаховій періодиці. 1937 року його обрали членом правління Спілки архітекторів України.

Під час війни з родиною залишився в окупованому Києві, проектував і розписував іконостаси для сільських церков Київщини. Від 1943 року перебував на еміграції, пройшов табори для переміщених осіб і в 1950 році емігрував до Америки. Працював у великих архітектурних фірмах.

Помер 10 червня 1975 року, похований у Сейнт-Полі.

Родина

Син Олег (1933—2016) поміняв прізвище на Грегорет (англ. Oleh S. Gregoret), закінчив університет штату Міннесота і теж став архітектором.

Дружина, Любов Семенівна, в США працювала кресляркою, померла 20 жовтня 1993.

Син Олег, змінивши прізвище на Грегорет, з, став також архітектором і працював в одній із найбільших в Америці архітектурних фірм. Проектував переважно медичні заклади у США та за кордоном. За його проектом споруджено українську православну церкву Святої Катерини в Арден гіллс — передмісті Сейнт-Пола, витриману у традиціях українського бароко XVII—XVIII століть.

Вибрані реалізовані проекти

• Амбулаторія в Кадіївці;
• Робітничий університет в Ровеньках;
• Електростанція в Сумах;
• Деревообробна фабрика в Луганську;
• Клуб в Бурині;
• Реконструює собор на Святих Горах в театр профспілкового будинку відпочинку
• У Харкові
  • Електрозавод
  • Житловий будинок по вул. Чернишевській, 88
  • Житловий будинок по вул. Сумській, 110
  • Інтер'єр готелю «Асторія»
• У Києві:
  • Адміністративний будинок штабу Київського особливого військового округу на вулиці Банковій, 11 (1936—1939, нині — будівля Адміністрації Президента України)
  • Будівля на Терещенківській, 5 (1934)
  • Будівля на Шовковичній, 23-25 ​​(1934)
  • Будинок на Інститутській, 20/8 (1934)
  • Будинок на Інститутській, 16 (1935)
  • Будинок на Шовковичній, 10 (1935)
  • Будинок на Шовковичній, 21 (1935)
  • Будівля на Обсерваторній, 23
  • Інтер'єр готелю «Спартак» (на Хрещатику, будівлю знищено 24 вересня 1941 року)
  • Ресторан і кафе «Гранд-готелю» (на Хрещатику, будівлю знищено 24 вересня 1941 року)
  • Автобаза з ремонтними майстернями Раднаркому на вулиці Івана Драча, 5/6 (1935—1936)
  • комплекс на проспекті Перемоги, 82,
  • житловий комплекс Дніпровської військової флотилії

Участь у конкурсах

• Конкурс проектів дачі Раднаркому УСРР в Гайдарах (1932). У підсумку будує «павільйон-кабінет» та кухню-їдальню.

Зображення

• 
  Будівля Адміністрації Президента України в Києві
• 
  Меморіальна дошка Сергію Григор'єву на вулиці Шовковичній 10 в Києві

Посилання

• Григорьев С. В. [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Столичний зодчий [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• С. К. Кілессо, Д. В. Малаков. Григор’єв Сергій Вікторович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.