Григорович Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорович Юрій Миколайович
Yury Grigorovich.jpg
Народився 2 січня 1927(1927-01-02)[1] (91 рік)
Ленінград, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність хореограф, танцюрист, музичний педагог, балетмейстер, артист балету
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Володіє мовами російська[2]
Заклад Маріїнський театр
У шлюбі з Безсмертнова Наталія Ігорівна
Нагороди
IMDb nm0341915

Григорович Юрій Миколайович (2 січня 1927, Ленінград) — радянський та російський артист балету, балетмейстер, Народний артист СРСР (1973), професор (1973), Герой Соціалістичної Праці (1986), Лауреат Державної премії СРСР (1985). Від 1996 року керує Краснодарським театром балету.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця Миколи Євгеновича Григоровича і Клавдії Альфредівни Григорович. Закінчив Ленінградське хореографічне училище, займався у Б. В. Шаврова та О. О. Писарєва.

Складати танці почав ще в юнацькому віці в балетній студії знаменитого Ленінградського Будинку культури імені А. М. Горького. Ставив спектаклі в різних колективах, танці в операх, у драмтеатрі. Після закінчення училища в 1946 року був прийнятий в трупу Державного академічного театру опери та балету ім. С. М. Кірова солістом і пропрацював у театрі 18 років до 1961 року.

Мстислав Ростропович, Джордж Баланчин та Юрій Григорович, фото 1972 року

В Кіровському театрі отримав першу велику постановку танців в опері «Садко». 1961 -1964 — балетмейстер в Театрі імені Кірова. 1957 — «Кам'яна квітка» (Сергій Прокоф'єв). 1961 — «Легенда про любов» (Аріф Меліков).

У 1964 -1995 роках — головний балетмейстер Великого театру — час найвищого художнього розквіту трупи, завоювання світового визнання та авторитету. «Великий балет» здійснив близько ста тріумфальних міжнародних турне, закріпивши лідерство російської класичної школи балету.

Юрій Григорович — автор принципово нових балетних проектів у Римському Колізеї, Лондонському Королівський Альберт Холл, античних театрах Греції, на площі Сан-Марко у Венеції. Автор церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор 1980 (режисер-постановник — Туманов Йосип Михайлович і головний режисер спортивної частини сценаріїв Б. М. Петров).

Юрій Григорович — беззмінний керівник журі Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві, Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря в Києві, Міжнародного юнацького конкурсу класичного танцю «Фуате Артека», неодноразово очолював журі конкурсів у Болгарії (Варна), Фінляндії, США, Швейцарії, Японії.

Дружина Юрія Григоровича — Безсмертнова Наталія Ігорівна, балерина, Народна артистка СРСР, солістка Великого театру в Москві.

Твори[ред. | ред. код]

  • Ванслов В., Григорович Ю. Большой балет. — М.: Планета, 1981. — 272 с. — 20 000 экз.
  • Григорович Ю. Об авторе этой книги // Ю. И. Слонимский. Семь балетных историй. — Л., 1967. — С. 256. — 10 000 экз.
  • Григорович Ю. Дебют балерины/Правда.—1968.—1 февраля
  • Григорович Ю. Фёдор Лопухов/Театр.—1968.—№ 7
  • Григорович Ю. Служение балету // Советская культура: газета. — М., 1972. — № 16 декабря.
  • Григорович Ю. Новые горизонты балетоведения/Театр.—1973.—№ 7
  • Григорович Ю. Владимир Васильев/Советский артист.—1973.—12 октября
  • Григорович Ю. Традиции и новаторство // Музыка и хореография современного балета. — Л.: Музыка, 1974. — С. 7—15. — 293 с. — 8675 экз.
  • Григорович Ю. Наследовать и развивать/Советская культура.—1976.—26 мая
  • Григорович Ю. Театр Вирсаладзе/Советский балет.—1982.—№ 4
  • Григорович Ю. Мир яркий и праздничный/Искусство.—1984.—31 января

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Encyclopædia Britannica
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Указ Президента Российской Федерации от 26.01.2017 № 30 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)
  4. Указ Президента Російської Федерації від 27 липня 2007 № 990
  5. Указ Президента Російської Федерації від 27 квітня 2002 № 421

Посилання[ред. | ред. код]