Григоров Олексій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григоров Олексій Вікторович
Народження 18 серпня 1965(1965-08-18) (58 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Українська академія мистецтв (1993)
Діяльність художник, іконописець
Вчитель Чеканюк Вілен Андрійович
Член Спілка художників України
Батько Григоров Віктор Федорович
Мати Григорова Наталія Олексіївна
У шлюбі з Григорова Леся Тимофіївна
Брати, сестри Григоров Федір Вікторович

Олексій Вікторович Григоров (нар. 18 серпня 1965, Київ) — український художник-монументаліст; член Спілки художників України з 1995 року. Син художників Віктора та Наталії, брат Федора, чоловік Лесі Григорових, онук скульптора Олексія Олійника та художниці Ніни Волкової.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 18 серпня 1965 року в місті Києві. 1993 року закінчив Українську академію мистецтв, де навчався, зокрема, у Вілена Чеканюка.

Живе у Києві, в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 64[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у жанрах монументального живопису, іконопису. У Києві брав участь у розписах:

Розписав іконостаси і стіни церков Різдва Христового в селі Бобруйках Чернігівської області (2002, у співавторстві) та Богородиці Покрови в селі Карабачині Житомирської області (2003, у співавторстві).

Бере участь у виставках з 1995 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]