Григорій Лісницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Лісницький

Нині на посаді
На посаді з
ПопередникСамійло Богданович-Зарудний
НаступникІван Безпалий

Час на посаді:
1648 — 1649
Попередник-
НаступникГладкий Матвій
Час на посаді:
1652 — 1658
ПопередникМатвій Гладкий
НаступникКирило Гладкий

Помер1664(1664)

Григорій Сафонович Лісницький (Грицько Сахнович, Сахненкович - від імені батька - Сахно (варіант імені Сафон, Софон); (?) — пом. 1664) — український державний та військовий діяч, сподвижник гетьмана Богдана Хмельницького, учасник Національно-визвольної війни 1648—1657 років.

Життєпис[ред. | ред. код]

Відомо, що в останні роки правління Богдана Хмельницького, а також під час правління гетьмана Івана Виговського, полковник Григорій Лісницький відігравав важливу роль у військово-політичному житті козацтва України. Військову кар'єру свою він творив ще під час Визвольної війни 1648—1654 років, будучи одним із соратників Богдана Хмельницького, людиною, наближеною до козацького вождя. Але по-справжньому на політичному небосхилі його зірка засяяла після страти в травні 1652 року полковника Миргородського Матвія Гладкого. Цей талановитий полководець і дипломат не бажав миритися зі свавіллям, котрого припускалися поляки, повертаючись, згідно зі статтями Білоцерківського договору, в свої маєтки, й організував збройну відсіч їм. Але виступ Гладкого порушував плани гетьмана, ішов проти його волі.

Входив до Львівського братства.

За деякими джерелами, народився на Київщині в шляхетській родині. З 1651 (1652) до 1658 року очолював посаду миргородського полковника. Судячи з того, що, замість страченого Матвія Гладкого, Хмельницький призначив полковником Миргородським Григорія Лісницького, сам Лісницький в опозиції до гетьмана на той час не перебував. 1657 року був призначений на посаду наказного гетьмана. Пізніше брав участь у походах проти татар.

Підтримував гетьмана Івана Виговського (1657-1659). Полковник і дипломат Лісницький був і серед тих, хто на початку вересня вів переговори з польськими комісарами в Гадячі, де 6 вересня між Виговським та королем Польщі було укладено Гадяцький договір. Шість пунктів цього договору фактично ліквідовували Переяславську угоду, підписану Б. Хмельницьким, і передбачали входження України, під назвою Великого князівства Руського, до складу Речі Посполитої як третього рівноправного члена двосторонньої унії королівства Польського і Великого князівства Литовського.

Пізніше був прихильником гетьмана Юрія Хмельницького (1659-1663), близько року перебував на посаді генерального судді1661 по 1662). Учасник укладення Слободищенського трактату (1660).

У 1664 році Григорія Лісницького звинуватили у державній зраді та за наказом правобережного гетьмана Павла Тетері розстріляли.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]