Григорій Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Ходкевич
Grzegorz Chodkiewicz.PNG
Народився бл.1513
Вільно
Помер 12 листопада 1572(1572-11-12)
Заблудів, Ґміна Заблудів, Білостоцький повіт, Підляське воєводство, Польща
Поховання Супрасльський Благовіщенський монастир
Країна Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Діяльність дипломат
Титул шляхтич
Посада великий гетьман литовський, Каштелян троцький, воєвода вітебський, гродненський старостаd, київський воєвода, каштелян віленський, Польний гетьман литовський, Q21009991?, Q27002434?, Q27002474? і підкоморій великий литовський
Військове звання Великий гетьман литовський
воєвода київський
Конфесія православ'я
Рід Ходкевичі
Батько Олександр Ходкевич
Мати Василіса Головчинська
Родичі Вишневецький Іван (тесть)
Брати, сестри Єроним Ходкевич і Jerzy Chodkiewiczd
У шлюбі з Катерина Вишневецька
Діти Андрій, Олександр, Олександра, Анна, Софія
Герб

Григо́рій Ходке́вич (біл. Рыгор Хадкевіч; ? — 12 листопада 1572) — державний діяч і воєначальник Великого князівства Литовського, магнат і гетьман. Заснував друкарню в Заблудові (північне Підляшшя, українсько-білоруське суміжжя), де працював Іван Федоров (15691570).

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з відомого роду магнатів. З середини XVI століття посідав високі посади підкоморія дворного литовського (1544—1559), воєводи вітебського (з 1554), воєводи київського (1555), каштеляна троцького (з 1559), гетьмана польного литовського (з 1561), каштеляна віленського (з 1564), гетьмана великого литовського (з 1566). Також — староста тикоцинський, ковенський, гродненський, могильовський.[1]

Був прихильником самостійності Великого князівства Литовського і супротивником Люблінської унії. Протестуючи проти федерального об'єднання з Королівством Польським у Річ Посполиту Обидвох Народів, у 1569 році відмовився від всіх державних і адміністративних посад.

Брав участь в Лівонській війні проти московського війська.

У 1568 році заснував друкарню при православному монастирі в містечку Заблудові Гродненського повіту (нині Білостоцького повіту Підляського воєводства в Польщі), де продовжили свою діяльність руські першодрукарі Іван Федорович і Петро Мстиславець, що втекли від переслідувань з Москви.

У Заблудівській друкарні надруковано Учительне Євангеліє — збірка бесід і повчань з тлумаченням євангельських текстів (1569, збереглися 44 екземпляри), з гербом Григорія Ходкевича на обороті титульного листа і передмова якого написана від імені Григорія Ходкевича, Псалтир з часословом (1570, збереглися 4 екземпляри).

Тиск католицького духівництва змусив Григорія Ходкевича в 1570 році відмовитися від підтримки кириличного православного книгодрукування.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений зі старшою[2] або молодшою[3] сестрою Дмитра Вишневецького Катериною. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Семен (Фридерик) Пронський
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Київський воєвода
1555-1559
POL województwo kijowskie IRP COA.svg Наступник
Костянтин Василь Острозький