Цеглинський Григорій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цеглинський Григорій Іванович
Cegliński Gregor.png
Народився 9 березня 1853(1853-03-09)
Калуш, Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія
Помер 23 жовтня 1912(1912-10-23) (59 років)
Відень, Австро-Угорщина
Громадянство  Австро-Угорщина
Національність українець
Діяльність економіст, журналіст
Alma mater Віденський університет

Григóрій Іва́нович Цегл́инський (9 березня 1853, Калуш, нині Івано-Франківської області — 23 жовтня 1912, Відень, Австро-Угорщина) — український галицький громадський, культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат Романа Цеглинського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську цісарсько-королівську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874—1879).

По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор «Зорі» (1887—1888) й організатор театру «Руська Бесіда».

З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 — директор новазаснованої Перемиської Державної гімназії.[1]

Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат у Перемишлі, голова «Української Бесіди».

Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».

У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до Австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).

Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Літературна діяльність припадає головно на львівський період. Комедії, в яких Цеглинський критикував галицьке міщанство, шляхту й інтелігенцію:

  • «Тато на заручинах»,
  • «Соколики» (1884), Іван Франко назвав її найкращим твором галицької драматургії;
  • «Шляхта ходачкова» (1886) та інші;
  • «На добродійні цілі»,
  • «Тато на заручинах»;

драми дидактичного характеру:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подільчак М. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. — Дрогобич : Відродження, 1995. — С. 5—6.

Література[ред. | ред. код]