Арцруні Григор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арцруні Григор
вірм. Գրիգոր Արծրունի
Народився 27 лютого (11 березня) 1845[2][1]
Москва, Російська імперія[2][1]
Помер 19 (31) грудня 1892[1] (47 років)
Тифліс, Російська імперія[2]
Поховання Пантеон Ходживанка
Країна  Російська імперія
Національність вірмени[2][1]
Місце проживання Відень[2]
Тбілісі[2]
Діяльність публіцист, літературний критик, громадський діяч, економіст
Alma mater Перша тифліська чоловіча гімназіяd (1863)[2] і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла (1869)[2]
Науковий ступінь доктор філософії[2][1] і doctorate in Political Science and Economicsd[1]
Знання мов вірменська[3]
Заклад St. Gayane Girls' Schoold[2] і Мшакd[2][1]
Посада редактор[2]
Батько Eran Artsrunid
Мати Q29897030?
Брати, сестри Андреас Арцруні[4], Q16378201? і Sarkis Eremeevich Artsrunid

Григор Арцруні́ (27 лютого 1845, Москва — 19 грудня 1892, Тифліс, нині Тбілісі) — вірменський ліберальний громадський діяч, публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобував у Московському університеті, Петербурзькому університеті та за кордоном.

Один із керівників руху за звільнення турецьких вірмен з допомогою Російської імперії.

1875 у Тифлісі заснував газети «Мшак» («Трудівник»). На шпальтах цієї газети, зокрема, дав високу оцінку книзі Віктора Абази «Історія Вірменії» (1888).

Арцруні був прихильником буржуазних реформ, капіталістичного розвитку Вірменії.

Творчість[ред. | ред. код]

У фейлетонах висміював пороки суспільно-літературного життя. Значну частину його робіт присвячено захисту реалізму.

Серед художніх творів Арцруні:

  • оповідання «Тут і там» (1890),
  • повість «Евеліна» (1891),
  • драма «Гюлізар» (опубліковано 1912)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Калашьян В. А., «Общественные взгляды Григора Арцруни»,
  • «Учёные записки Ереванского государственного русского педагогического института имени А. А. Жданова», 1949, том I.

Посилання[ред. | ред. код]